17.Люблінська унія та її наслідки для України

Починаючи з XIV ст., Польща намагалася заволодіти всіма українськими землями шляхом поглинання всього Великого князівства Литовського. Поляки поступово приєднували дрібних литовських бояр, що були невдоволені своєю залежністю від вельмож і бажали мати такі права, які мала польська шляхта.

До зовнішніх причин, що підштовхували Литву до унії з Польщею належала загроза з боку Московської держави, внаслідок якої остання відібрала у Литви Смоленськ та Полоцьк. У січні 1569 р. у Любліні відкрився сейм польської і литовської знаті, який мав винести остаточне рішення щодо включення Литовської держави до складу Польщі. Литовське князівство мусило інкорпоруватися до складу Польської держави, на чолі якої мав стояти один володар і спільний сейм, а в Литві залишалися власні адміністрація та судочинство. Литовські пани не хотіли погодитися на такі умови і покинули сейм. Акт унії було підписано 1 липня 1569 р. За умовами унії Польща і Литва утворювали єдину державу Річ Посполиту на чолі з одним виборним королем, єдиним сеймом і грошовою одиницею. Польські феодали дістали право володіти землями у Литві. Окремими залишались герб, печатка, місцева адміністрація, фінанси, військо. Урядовою залишалася руська мова, а правовою основою – Литовський статут. Але майже всі українські землі увійшли до складу Польщі і були поділені на шість воєводств: Руське, Белзьке, Волинське, Київське, Подільське та Брацлавське.

Укладення Люблінської унії відкрило новий етап у житті українських земель, етап економічних утисків, згортання політичного життя, прогресуючої втрати національних традицій і культури.

19. Мідний та бронзовий вік. Пам’ятки трипільської культури.

Енеоліт (IV – III тим. до н. е)

Мідний, або мідно-кам'яний, вік був перехідним етапом від кам'яного періоду до епохи металу. Регіонами, де розпочалася обробка міді, були Балкани, Подунав'я (Трансільванія), Закавказзя, звідки мідна руда та вироби потрапили на територію України Поступове витіснення кам'яних знарядь праці мідними, перехід від мотичного землеробства до ранніх форм орного з використанням тяглової сили бика сприяли зростанню продуктивності праці, пожвавленню примітивних обміну та торгівлі, розвитку майнової диференціації.

Землероби винайшли рало, змайстрували стіл, склали піч, побудували великі укріплені поселення, а скотарі приручили коня, активно експлуатували колісний транспорт, удосконалювали зброю.

Бронзовий вік (ІІ -І тис. до н. е) Свою назву вона отримала від штучного металу - бронзи (сплав міді з оловом, свинцем, миш'яком або сурмою). У бронзовому віці суттєво впливали на суспільний роззвиток такі чинники: - зміна кліматичних умов (збільшення вологості); - підвищення завдяки бронзі продуктивності знарядь праці та боєздатності зброї; - активізація міграційних процесів. Завершився перший великий суспільний поділ праці - виокремлення скотарських племен з-поміж інших; почали формуватися етнічні спільноти лююдей; майнова та соціальна диференціація суспільства дедалі помітніше впливала на історичний процес.

Трипільська культура

У добу енеоліту територія України стала ареною протидії та взаємодії трьох потужних етнічних потоків: носіїв трипільської культури, скотарсько-землеробських племен, що прийшли з Північно-Західної Європи та численних євразійських скотарських степових племен.

Найяскравішою археологічною культурою енеоліту була трипільська культура (назва походить від с. Трипілля на Київщині, де наприкінці ХІХ ст. археологом О. Хвойком було вперше виявлено її пам'ятки). Трипільці мешкали в глинобитних одно- та двоповерхових будівлях із глиняними підлогами, оштукатуреними і пофарбованими переважно в червонии колір стінами. Поселення трипільців стояли поблизу річок. Вони займалися землеробством, вирощуючи жито, ячмінь, пшеницю та інші зернові культури, почали користуватися, окрім мотики, ще й ралом. Врожай трипільці збирали дерев'яними серпами з роговими або крем'яними вкладками. Поблизу селищ трипільці займалися тваринництвом, розводили велику й дрібну рогату худобу, а також свиней і частково коней, почали користуватися мідними виробами(основна сировиною -кремінь і дерево).