14.Козацтво на початку хуіі ст.. Морські походи

Козацько-селянський рух у 20— З0-тi Роки ХУII ст.: 1) У 1622 р. козаки обрали гетьманом Михайла Дорошенко. 2)Польський уряд призначив гетьманом Станіслава Конецпольського. 3)У 1625 р. гетьман Марко Жмайло пiдняв повстання проти поляків. 4)Кровопролитна битва повстанців з поляками відбулася на Київщині 5)Польський уряд запропонував укласти угоду,припинити війну 6)Марко Жмайло вiдмовився 7)Старшина домоглася виборів гетьмана 8)Гетьманом знову став М. Дорошенко. 9)Вiн уклав з Польщею угоду перемиря. 10)У 1630 р. гетьман Запорозької Сiчi Тарас Федорович (Трясило) пiдняв повстання проти Польщi. 11)Повсталi домоглися поступок — збiльшення реєстру до 8 тисяч. 12)Козаки, що не ввiйшли до рееєтру, готували нове повстання.

У 1637 р. почалося нове могутнє повстання козакiв. Його ватажок Павло Бут (Павлюк) — запорозький гетьман, учасник штурму Кодака. Повстання охопило Київщину, Полтавщину, Чернiг вщину. у кровопролитних боях вiйсько повсталих було розбите, Павло Бут був захоплений у полон поляками i страчений.Але наступного року знову, не боячись смертi, козаки повстали на боротьбу за волю. На чолi повстання 1638 р. стояв спочатку гетьман Якiв Острянин (Остряниця), а потiм Дмитро Гуня. Але перемогти польське вiйсько не вдалося. А в 1648 р. Нацiонально-визвольною вiйною українського народу.

Морськi походи козакiв. Нахрикiнцi ХУI ст. козаки розгорнули наступ на володiння султансъкої Туреччини та її васала — Кримського ханства, намагаючись перенести воєннi дії на територiю ворога. Особливо вдалi морськi походи козакiв на турецько-тагарськi фортецi припали на першi два десятилiття ХУII ст. Козаки на своїх чайках, яких бувало близько трьох сотенъ допливали й до вiддалених турецьких фортець. Так улiтку 1606 р. вiд козацьких нападiв запалало все турецьке узбережжя Чорного моря і вже восени 1608 р. запорожцi здобули Перекоп, а невдовзi турецькi фортецi — Iзмаїл, Кiлiю та Акерман. Справжнє потрясiння султанського двору спричинила чорська експедицiя козакiв 1614 р. Флотилiя чайок перетнула Чорне море. Висадившисъ пiд Трапезундом, козаки переможним походом пройшли турецьким узбережжям, здобули Синоп, знищили гарнiзон фортецi, арсенал, спалили мiсто й кораблi туркiв. Навеснi наступного року запорожцi на 80 чайках рушили на турецьку столицю, де спалили портовi споруди й повернули назад. Найпотужнiшого удару козаки завдали 1616 р., коли було здобуто Кафу найбiльший невiльницький ринок у Криму — та визволено кiлька тисяч бранцiв.

Успiх козацьких морських експедицiй початку ХУII ст. зумовлений також i талановитим керiвництвом. Вiд середини першого десятилiття майже всi великi морськi та суходiлънi походи козакiв очолював Петро Конашевич Сагайдачний.

15.Культура Киiвської Русі

Культура Київської Русi iде коренями в глибини народної культури слов’янських племен. Основнi культурнi досягнення Київської Русi були такi:

- писемнiсть; широке розповсюдження грамотностi, шкiл;

- рiзноманiтна за жанрами лiтература;

- самобутнi архiтектура, образотворче мистецтво, музика.

ПисемністьДо другої половини IХ ст. у не було абетки писемностi. У 863 р. словянський просвiтитель Кирило (Філософ) створив слов’янську абетку. Кирило Мефодiй переклали на слов’янську мову церковнослужебнi книги …Остромирове Євангелiс, Iзборники Святослава, Служебнi книги, Берестянi грамоти (побутове листування на корi берези).

В ХII ст. у Китвськiй Русi була вже велика кiлькiсть людей, якi опанували писемнiсть. Iснували школи. Найбiльш освiченими були монахи i представники панівного класу феодалiв.

Література Київської Русi зароджусться з поширенням писемностi. У Х—ХІ ст. лiтература була в основному перекладною. Видатними дiячами культури були митрополит Iларiон («Слово про закон і благодать»); єпископ феодосiй Печерський (автор 11 творiв релiгiйного, морального, полiтичного змiсту); лiтописцi: Никон (лiтописний звід 1073 р.), Нестор (монах, один з авторiв «Повiстi минулих рокiв»); Сильвестр (єпископ, автор 2-ої редакцiї «Повiстi минулих рокiв»); князь Володимир Мономах («Повчання дiтям»).

МузикаВiдома вiйськова музика, урочиста, святкова, церковна. Нот у слов’ян не було до ХУI ст. Найбiльш популярними музичними iнструментами були труби, бубни, гуслi.

При дворах князiв і знатних феодалiв перебували на службі спiваки виконавцi, iнструменталiсти як словянського, так i вiзантiйського походження. У народному побутi велику роль грало музичне мистецтво скоморохiв — мандрiвних артистiв.

Пiсля прийняття i поширення християнства широкий розвиток одержала церковна музика.

Архітектура i образотворче мистецтво

У Х ст. давньоруськi майстри освоїли прийоми кам’яного зодчества, мистецтво мозаїк фрески, iконопису. Шедевром архтекiтури Х ст. була кам’яна десятинна церква в Києвi (зруйнована в 1240 р.), що мала, можливо, 25 куполiв, Золотi ворота і Софiйський собор у Києвi, Києво-Печерський монастир, фортечнi стiни i храми багатьох мiст Київської Русi.

З творiв образотворчого мистецтва збереглися мозаїки i фрески Софiйського собору в Києвi. Iнший вид образотворчого мистецтва — мініатюра («Остромировому Євангелiї» )

В ХI ст. у Києвськй Русі з’являються майстри iконопису.