- •1. «Неолітична Революція»
- •2. Б. Хмельницький.
- •3. Битва під Берестечком. Білоцерківський мирний договір 1651 р.
- •4. (5). Брестська церковна унія і наступ католицизму
- •6. Взаємини козацької держави із Московією. Переяславська рада і березневі статті.
- •7. Данило Галицький.
- •8. Загарбання українських земель Литвою і Польщею.
- •9. Залізний вік в історії України. Кіммерійці, скіфи, сармати, анти.
- •10.Зародження козацтва. Запорізька Січ
- •11. Звичаєве право. Руська Правда.
- •18. Мезоліт на території України
- •12 (13).Зовнішня політика Київської Русі.
- •14.Козацтво на початку хуіі ст.. Морські походи
- •15.Культура Киiвської Русі
- •17.Люблінська унія та її наслідки для України
- •19. Мідний та бронзовий вік. Пам’ятки трипільської культури.
- •22. Основні етапи визвольної боротьби укр.. Народу сер. XVII ст..
- •20. Монголо-татарське нашестя і боротьба проти нього.
- •21. Наслідки і значення Національної революції та Визвольної війни.
- •23. П.Сагайдачний
- •25 (26) Піднесення української культури в XVI – XVII ст.
- •24. Періодизація і характеристика основних етапів історії України. Джерела її вивчення
- •28 Повстання
- •29 Події 1649 р. Зборівський мир.
- •30. Політичне становище українських земель у складі Польщі і Литви ( XIV – XVI ст)
- •31. Початок визвольної боротьби укр. Народу та перші перемоги козаків 1648 р
- •32 Предмет і завдання курсу “ Історія України ”, його місце і роль в університетській системі підготовки фахівців
- •33. Причини Національної революції та Визвольної війни середини XVII ст.
- •34. Причини феодальної роздробленості кр.
- •35. Соціально-економ. І політ. Розвиток кр.
- •36 (37). Соціально-економічний розвиток укр. Земель у XIV-XVI ст..
- •38. Теорії походження кр.
- •39. Українські землі в епоху палеоліту.
- •40. Утворення і розвиток Галицько-Волинського князівства.
- •41. Формування української національної держави в ході Визвольної війни сер. XVII ст..
- •42. Хрещення Русі.
30. Політичне становище українських земель у складі Польщі і Литви ( XIV – XVI ст)
Захоплені Литовською державою південно-західні руські землі протягом другої половини XIV ст. перебували на становищі удільних князівств.
Удільні князі роздавали землі своїм васалам, скликали місцевих великих феодалів-князів, бояр, вище духовенство на ради для розв'язання політичних питань.
Ягайло 14 серпня 1385 р. уклав у м. Крево угоду про унію Литви з Польщею. Кревська унія зміцнила Польсько-Литовську державу перед загрозою агресії з боку німецьких хрестоносців, але разом з тим відкривала шлях до загарбання польськими феодалами українських земель та експансії католицької церкви на Схід.
Вітовт здійснив ряд заходів щодо політичного об'єднання Литовської держави і зміцнення її центрального управління. Він поставив за мету витіснити татар з Причорномор'я, однак у битві з татарським військом 12 серпня 1399 р. на Ворсклі зазнав поразки. Вітовт розширив кордони держави на південь.
Литовські та руські феодали на сеймі у Вільно всупереч Городельській унії обрали великим князем литовським Свидригайла Ольгердовича, відомого своїм негативним ставленням до унії Литви з Польщею. У 1432 р. вони обрали великим князем литовським Сигізмунда (брата Вітовта), який відновив унію Литви з Польщею. Водночас, намагаючись позбавити Свидригайла опори серед православних феодалів, Сигізмунд зрівняв їх у правах з литовськими феодалами-католиками. Це дало змогу Сигізмундові в битві під Вількомиром 1 вересня 1435 р. остаточно розгромити Свидригайла і його прибічників — руських князів
У 30-40-х роках XV ст. на українських землях найрішучіше боролися проти польського і литовського панування городяни, дрібна православна шляхта; місцеві ж українські пани-князі в інтересах збереження своєї влади у вирішальні моменти йшли на угоду з литовськими магнатами.
Литва прагнула також розірвати зв'язки місцевої церкви з російською православною церквою. У 1458 р., за київського князя Семена Олельковича, православна церква України та Білоруси була відокремлена від московської митрополії й перетворена на самостійну київську митрополію.
31. Початок визвольної боротьби укр. Народу та перші перемоги козаків 1648 р
Військо проти повстанців на чолі з гетьманами М.Потоцьким і М.Калиновським зібралося на Черкащині.
Битва на Жовтих Водах. ( 5-6 травня 1648 р.) Військо Потоцького вийшло на береги р. Жовті Води. Б.Хмельницький зібрав 8 тис. козаків. Бій стався 6 травня. Він завершився поразкою поляків. Б.Хмельницький двинувся до Корсуню.
Битва під Корсунем ( 16 травня 1648 р) Новина про поразку поляків на Жовтих Водах примусила гетьмана вдатися до енергійних дій. Він наказав відступати до Корсуня.
16 травня польський табір вийшов із Корсуня. Повстанці оточили і знищили польські табори. Гетьмана було поранено і взято у полон. Перемоги на Жовтих Водах та під Корсунем стали сигналом для повстань по всій Україні.
Битва під Пилявцями ( 11-13 вересня 1648 р) У вересні 1648 р воєнні дії відновилися. Неподалік від містечка Пилявці для битви зійшлися коронне військо та укр. армія.
11 вересня почався бій. Українці змушені були відступити у свій табір. Вирішальна битва почалася 13 вересня. Укр. і кримськотатарські війська відбили плотину. Польське командування не зуміло забезпечити організований відступ. Битва під Пилявцями завершилась для польської армії поразкою. Але повстанців вона надихнула на нові битви. Головні сили укр. війська на чолі з Б.Хмельницьким двинулися на Львів.