9. Залізний вік в історії України. Кіммерійці, скіфи, сармати, анти.

На початку 1 тисячолiпя до н. е. бронзовий вiк поступово змiнюється залiзним. Залiзнi знаряддя працi були мiцнiшими i зручнiшими, нiж кам’янi, мiднi i бронзовi. Працюючи залiзними знаряддями працi, люди одержували великi врожаї. Врожай розподiлявся в племенах не порiвну, бiльшу частину одержували вождi, старiйшини. У результатi з’явилися бiднi i багатi. Для захисту багатих створювалися загони збройних воїнів (дружина). Коли люди досягли певного рiвня розвитку духовної i матерiальної культури, почали формуватися державнi об’єднання (союзи племен), а згодом держави. Вiдбулося це приблизно в серединi II тисячолiпя до н. е.: на Правобережжi Днiпра виникло декiлька племiнних об’єднань безпосереднiх предкiв слов’ян.

У 1 тисячолiттi до н. е. на територiї України проживали, крiм предкiв слов’ян, племена кiммерiйцiв, скiфiв, сарматiв, антів.

Кіммерійці.Племена, що населяли пiвнічно-схiдне Причорномор’я в УІІІ— УІІст. до н. е. Розселилися на великій території: Пiвнiчне Причорномор’я аж до Фракії; частина Малої Азії; межирiччя Дону і Днiпра.

-Органи влади держави- цар; чиновники.

-Склад населення - родова аристократiя; вiльнi общинники; раби.

-Основні заняття - скотарство; землеробство; виробництво бронзи i залiза; конярство; ремiсництво.

Історична доля- в 1 ст. до. н. е. захопленi римськими вiйськами i винищенi.

Скіфи.Кочовi племена. Переселилися з Азії (або з територiт Поволжжя) приблизно в УІІ ст. до н. е. Розселилися спочатку в Пiвнiчному Причорноморї витиснувши кiммерйцiв, а потім у степах мiж нижньою течiєю Дунаю i Дону, у Криму.

-Оргавлади держави- цар; чиновники; народнi збори (до IУ ст. н. е.).

-Склад населення- родова аристократiя; вiльнi общинники; раби.

-Осн. заняття- землеробство; скотарство; ремiсництво; виплавка залiза; виготовлення эброї; ювелiрне мистецтво.

Істор. доля у ІІІ ст. знищенi готами.

Сармати. Кочовi племена, спорідненi скіфам. Переселилися з Заволжжя в III ст. до н. е.Розселилися в степах від р. Тобол на сходi до р. Дунай на заходi, а потiм у Північному Причорномор’ї у передкавказьких рiвнинах.

Племена кiммерійців, скiфiв, сарматiв, антів перебували в стадiї розкладу первісного ладу. Скіфам i сарматам удалося створити міцнi державнi об’єднання: Скiфське царство i Сарматiю.

-Органи влади держави- вiйськовi вождi.

-Склад населення - родова аристократiя; вiльнi общинники; раби.

-Основні заняття - скотарство; землеробство; ремiсництво; торгiвля.

-Історична доля у IУ ст. знищенi готами i гунами.

10.Зародження козацтва. Запорізька Січ

У ХУ — ХУII ст. козаками називали вiльних вiд повинностей чоловiкiв, якi працювали за найманням або несли охоронну вiйськову службу на окраїнах держави. За службу козаки одержували землю (рiдше — платню). Українське козацтво (як i росiйське) на початку ХУI ст. стає численним, його вплив на внутрiшньополiтичне становище українських земель посилюється.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ

* Стихiйне переселення частини українського населения на незаселенi територiї, аби позбутися крiпосної залежностi.

* Сподiвання на нових родючих землях, розташованих у зручному для торгiвлi i ведення власного господарства мiсцi, полiпшити своє матерiальне становище.

* Національне релiгiйне гноблення укранців у складі Рiчi Посполитої і Росiйської держави.

Козаки переселялися на пiвденнi i пiвденно-схiднi окраїни Росiї та України. Цi територiї постiйно пiддавалися набiгам турецьких i татарських вiйськ. Для оборони козаки з’єднувалися у вiйськовi громади, будували укрiплення — сiчi, що розташовувалися за днiпровськими порогами. У 3О-тi роки ХУI ст. відбулося обєднання розрiзнених козацьких органiзацiй i сiчей в одну — Запорозьку Сiч. Значну роль в органiзацiї козацтва в ХУI ст. вiдiграв Дмитро Вишневецький (Байда). У бiографiї цiєї людини важко вiдокремити правду вiд вигадки. Але те, що саме вiн у 1556 р. зiбрав розрiзненi загони козакiв i заснував на островi Мала Хортиця фортецю, встановлено точно.

Склад населення Запорізької Січі: За національністю: Українці, Росіяни, Білоруси, Поляки, Молдавани, Татари. За статтю- тільки чоловіки. Основні заняття козаків наприкінці ХІІ ст.: Військова служба, Землеробство, Ремесло, Торгівля. В серединi ХУI ст. козацтво роздiлилося на багатих (старшину) i бiдних (голоту), якi часто працювали на земельних дiлянках старшини. Але, незважаючи на це, усi козаки вважалися рiвними в правах i обов’язках..

У 1572 р. король Рiчi Посполитої Сигiзмунд II Август видав документ про зарахування на державну вiйськову службу 300 козакiв, яких занесли до спецiального списку — реєстру. Таких козакiв назвали реєстровими. Привілеї реєстрових козаків: Платня, Звiльнення вiд усiх державних повинностей і зобов’язань (крiм вiйськових), Земельнi володiння за службу, дозвiл займатися торгiвлею.

На початку ХІІ ст.. військове мистецтво козаків досягло високого рівня. Армія козаків була однією з однією з найбільш боєздатних у Європі.