3.4. Наземно-бортові автоматизовані системи контролю
Наземно-бортові АСК складаються з двох частин. Перша з них, яка містить у собі бортові реєстратори параметрів контролю, встановлюється на літаку. У процесі польоту реєстратори безперервно записують на магнітну плівку значення параметрів. Друга частина встановлюється на землі і являє собою апаратуру автоматичного оброблення записів, зроблених під час польоту.
Розрізняють апаратуру для реєстрації аварійних параметрів і апаратуру для реєстрації експлуатаційних параметрів.
Апаратура реєстрації аварійних параметрів виконана у формі компактних блоків (так званих «чорних ящиків») і призначена для запису обмеженого числа параметрів Унаслідок аварії чи катастрофи апаратура не повинна загинути, а записи не повинні пошкодитись. Це висуває специфічні вимоги до конструкції блоків: вони повинні витримувати великі перевантаження, протистояти високим температурам, не тонути у воді тощо.
Бортові реєстратори експлуатаційних параметрів та їх конструкція повинні відповідати тільки загальноприйнятим вимогам, які висуваються до бортового обладнання.
Схему роботи наземно-бортових АСК можна представити таким чином: під час польоту реєстратори записують основні параметри, які характеризують технічний стан усього обладнання, що контролюється; після посадки літака плівка з записами використовується в наземній частині системи – в апаратурі зчитування, розшифрування та аналізу записаних результатів контролю. Типова структура наземної частини наземно-бортової АСК показана на рис. 3.4.
Доставлена з літака плівка із записами параметрів контролю закладається у зчитувальний пристрій наземної частини АСК, який розділяє всю інформацію по каналах і направляє її в дешифрувальні пристрої. Розшифровані сигнали надходять у перетворювачі типу “аналог-цифра”, а потім – у накопичувач інформації, яка подається на вхід комп’ютера. З виходу комп’ютера опрацьована інформація через вихідний пристрій подається на пристрій друку та графопобудовник.
Рис. 3.4. Структурна схема наземної частини
наземно-бортової АСК
4. Основні характеристики автоматизованих систем контролю
Властивості та можливості АСК оцінюють низкою характеристик, які застосовують під час проектування АСК або під час порівняльного аналізу вже розроблених і виготовлених систем. Зупинимось на основних із них.
4.1. Тривалість технічного контролю
Це одна з найважливіших характеристик АСК. Вимірюється інтервалом часу, необхідного для проведення контролю об’єкта.
Середня тривалість контролю об’єкта ТК визначається трьома складовими:
ТК = ТДОП + ТКП + ТАН ,
де ТДОП – середня тривалість виконання допоміжних операцій (час взаємного підключення та відключення об’єкта і АСК, час прогрівання апаратури АСК і об’єкта тощо);
ТКП – середня тривалість безпосереднього виконання операцій контролю та пошуку місць відмов;
ТАН – середня тривалість операцій зчитування (або запису) та аналізу результатів контролю.
Середня тривалість виконання допоміжних операцій ТДОП становить орієнтовно від однієї до кількох десятків хвилин і залежить переважно від конструктивних особливостей елементів підключення АСК і вимог до прогрівання апаратури.
Середня тривалість операцій контролю і пошуку місць відмов ТКП залежить не тільки від швидкості передачі і опрацювання інформації в системі АСК - об’єкт, а й від інерційності елементів цієї системи: електромеханічних приладів, пневмостимулюючих та інших пристроїв, у яких під час контролю мають місце відносно тривалі перехідні процеси. Крім того, пошук місць відмов потребує контролю додаткових параметрів, які в разі справного об’єкта не беруть участі в перевірках. Усе це призводить до того, що тривалість ТКП , як правило, становить 30-50% від середньої тривалості контролю ТК .
10-15% від тривалості ТК займають операції виконання зчитування (запису) та аналізу результатів контролю, що залежить від конструкції засобів відображення та форми представлення результатів контролю.
Для вмонтованих АСК деякі допоміжні операції відсутні, тому такі АСК використовуються ефективніше, а тривалість контролю в цьому випадку залежить переважно від тривалості останньої складової, тобто тривалості зчитування та аналізу інформації.