- •Структура і характеристики автоматизованих систем контролю
- •1. Автоматизовані системи контролю і безпека польотів
- •1.1. Основні поняття з контролю та діагностування
- •1.2. Безпека польотів і надійність авіатехніки
- •1. 3. Два основні завдання автоматизованої системи контролю
- •2. Літак як об’єкт контролю
- •3. Класифікація, типи і структура засобів контролю
- •3.1. Класифікація
- •3.2. Наземні автоматизовані системи контролю
- •3.3. Бортові автоматизовані системи контролю
- •3.4. Наземно-бортові автоматизовані системи контролю
- •4. Основні характеристики автоматизованих систем контролю
- •4.1. Тривалість технічного контролю
- •4.2. Повнота технічного контролю
- •4.3. Надійність автоматизованої системи контролю
- •4.4. Глибина пошуку місця відмови
- •4.5. Достовірність контролю
- •5. Види контролю. Допуски параметрів
- •6. Точність каналів контролю
- •7. Достовірність контролю
- •7.1. Показники достовірності контролю
- •Розв’язування.
- •7.2. Оцінювання показників достовірності контролю
- •7.3. Точність, яка забезпечує задану достовірність
- •Ефективність контролю та його забезпечення
- •8. Самоконтроль автоматизованих систем контролю
- •8.1. Принципи організації самоконтролю автоматизованих систем контролю Умови реалізації самоконтролю
- •Типові операції з організації самоконтролю
- •Метод “розкручування” в самоконтролі
- •8.2. Використання надлишковості для самоконтролю автоматизованої системи контролю
- •Самопошук відмов аск
- •8.3. Достовірність самоконтролю автоматизованої системи контролю
- •8.4. Визначення вимог до характеристик достовірності
- •8.5. Вплив самоконтролю та контролю на надійність об’єкта
- •9. Ефективність контролю
- •10. Апаратне, програмне та метрологічне забезпечення автоматизованих систем контролю
- •10.1. Апаратне забезпечення
- •10.2. Програмне забезпечення
- •10.3. Метрологічне забезпечення
- •11. Контролепридатність об’єкта
- •12. Прогнозуючий контроль
- •12.1. Основні визначення. Алгоритми прогнозуючого контролю
- •12.2. Достовірність прогнозуючого контролю. Показники достовірності
- •12.3. Оцінювання достовірності прогнозуючого контролю
1. 3. Два основні завдання автоматизованої системи контролю
В умовах експлуатації на літальний апарат діють різні чинники, які приводять до поступового зниження закладеної в нього надлишковості, тобто до відмов окремих компонентів. Тому першим завданням АСК є визначення рівня закладеної у виріб надлишковості встановлення факту відмови якого-небудь компонента (у тому числі факту виходу параметра за призначений допуск), вимірювання значення параметра, вимірювання зносу і т.д.
Друге і основне завдання контролю технічного стану об’єкта – визначити можливість подальшої його експлуатації з гарантією безпечного польоту. Для вирішення цього завдання після операції вимірювання надлишковості за допомогою засобів контролю виконуються такі дії: пошук місця несправності (технічне діагностування), підрегулювання або перевірка значень параметрів після заміни несправного компонента, підготовка результатів вимірювань для подальшого опрацювання, прогнозування технічного стану об’єкта на вибраний інтервал прогнозу тощо.
Згідно з державним стандартом ГОСТ 19919-74, розрізняють такі процеси визначення технічного стану за допомогою засобів контролю:
- контроль технічного стану – визначення виду технічного стану виробу;
- відтворення технічного стану – процес установлення технічного стану виробу за записами значень параметрів у польоті;
- пошук місця відмови – визначення частини виробу, відмова якої спричинила непрацездатність цього виробу;
- прогнозування – процес визначення технічного стану виробу на наступний інтервал часу.
Потрібно зазначити, що прогнозування, як передбачення безвідмовної роботи до наступної операції контролю, є невід’ємною частиною будь-якої операції контролю, бо інакше будь-який контроль втратив би сенс. Так, під час контролю працездатності виробу завжди припускають, що протягом деякого часу після закінчення контролю виріб буде виконувати свої функції. Подібно до цього, перебування значення параметра в межах допуску сприймається таким, що протягом деякого часу воно не вийде за ці межі. Процес пошуку місця відмови також пов’язаний із припущенням, що деякий час ті частини виробу, у яких не було відмов під час контролю, не вийдуть з ладу і після його закінчення.
Усунення несправностей, що виникли в процесі експлуатації виробу, тобто відновлення витраченої надлишковості, виконується органами експлуатації в процесі технічного обслуговування виробу. Компоненти літака, щодо яких є підозра в несправності, знімаються з борту і перевіряються наземними засобами контролю. Частину виробів вдається підрегулювати або відремонтувати в умовах авіатехнічної бази аеропорту, інші замінюються зі складу запасного майна і відправляються на ремонтні заводи.
Отже, контроль з відновленням надлишковості відіграє роль регулятора в контурі управління експлуатаційною надійністю виробів. Цей контур може тільки підтримати надійність об’єкта на рівні, закладеному в нього під час проектування і виробництва.
Інший контур управління, який замикається через розробника і виробника літального апарата, здатен підняти закладений рівень надійності і рівень безпеки польотів за рахунок конструктивних змін і модернізації літального апарата.
І в першому, і в другому випадках неодмінним є використання АСК як джерела об’єктивної інформації про технічний стан авіаційної техніки.