- •Структура і характеристики автоматизованих систем контролю
- •1. Автоматизовані системи контролю і безпека польотів
- •1.1. Основні поняття з контролю та діагностування
- •1.2. Безпека польотів і надійність авіатехніки
- •1. 3. Два основні завдання автоматизованої системи контролю
- •2. Літак як об’єкт контролю
- •3. Класифікація, типи і структура засобів контролю
- •3.1. Класифікація
- •3.2. Наземні автоматизовані системи контролю
- •3.3. Бортові автоматизовані системи контролю
- •3.4. Наземно-бортові автоматизовані системи контролю
- •4. Основні характеристики автоматизованих систем контролю
- •4.1. Тривалість технічного контролю
- •4.2. Повнота технічного контролю
- •4.3. Надійність автоматизованої системи контролю
- •4.4. Глибина пошуку місця відмови
- •4.5. Достовірність контролю
- •5. Види контролю. Допуски параметрів
- •6. Точність каналів контролю
- •7. Достовірність контролю
- •7.1. Показники достовірності контролю
- •Розв’язування.
- •7.2. Оцінювання показників достовірності контролю
- •7.3. Точність, яка забезпечує задану достовірність
- •Ефективність контролю та його забезпечення
- •8. Самоконтроль автоматизованих систем контролю
- •8.1. Принципи організації самоконтролю автоматизованих систем контролю Умови реалізації самоконтролю
- •Типові операції з організації самоконтролю
- •Метод “розкручування” в самоконтролі
- •8.2. Використання надлишковості для самоконтролю автоматизованої системи контролю
- •Самопошук відмов аск
- •8.3. Достовірність самоконтролю автоматизованої системи контролю
- •8.4. Визначення вимог до характеристик достовірності
- •8.5. Вплив самоконтролю та контролю на надійність об’єкта
- •9. Ефективність контролю
- •10. Апаратне, програмне та метрологічне забезпечення автоматизованих систем контролю
- •10.1. Апаратне забезпечення
- •10.2. Програмне забезпечення
- •10.3. Метрологічне забезпечення
- •11. Контролепридатність об’єкта
- •12. Прогнозуючий контроль
- •12.1. Основні визначення. Алгоритми прогнозуючого контролю
- •12.2. Достовірність прогнозуючого контролю. Показники достовірності
- •12.3. Оцінювання достовірності прогнозуючого контролю
Метод “розкручування” в самоконтролі
Практична реалізація перелічених трьох операцій у тому вигляді, як тут описано, проблематична з огляду на те, що більшість існуючих систем, у тому числі й АСК, не вдається поділити на ряд неперетинних підсистем, які б мали свої арифметико-логічні засоби і пам’ять. Тому широке практичне застосування в самоконтролі знайшов так званий метод “розкручування”, який базується на тих же трьох операціях, але з уточненням першої операції – поділу системи. Уточнення полягає в тому, що систему поділяють на ряд ієрархічних перетинних підсистем, тобто підсистем, які мають спільні елементи. Будь-яка підсистема ряду є частиною молодшої підсистеми, яка відрізняється від старшої елементами, які потрібно перевірити на певному етапі самоконтролю. Найстарша підсистема цього ряду – “ядро”, наймолодша – вся система в цілому. Процес самоконтролю за методом “розкручування” можна уподібнити хвилям, що розходяться від центру – ядра, крок за кроком охоплюючи всю АСК. На певному і-му кроці самоконтролю підсистема перевіряє деяку сукупність елементів і, якщо в цих елементах відмови не знайдено, вона приєднує їх до себе, утворюючи нову, молодшу за ієрархією підсистему , яка використовується для наступного етапу самоконтролю і т.д.
Схема, яка показує послідовність проведення самоконтролю однієї з АСК методом “розкручування”, зображена на рис. 8.2. Ядром системи в цьому випадку є сукупність діагностичної програми і джерел еталонних сигналів (еталонів). Такими є еталони напруги постійного струму, реалізовані у вигляді стабілітронних схем, еталони кварцованої частоти, еталони тиску, створені на основі точних датчиків тиску і т.д. Контрольна програма або ж її стартова частина, а також еталони ядра періодично перевіряються за допомогою зовнішніх засобів, що не входять до складу АСК. Результати періодичних перевірок еталонів записують у запам’ятовувальні пристрої АСК для використання їх у процесі самоконтролю, а виявлені відмови контрольної програми усувають.
Отже, ядро системи у будь-який час повинно бути готовим ініціювати процес самоконтролю АСК. Спочатку за допомогою ядра перевіряється пристрій управління і оброблення інформації – серцевина АСК. Якщо пристрій у нормі, програма переходить до перевірок запам’ятовувальних пристроїв: перевіряються контрольні суми записаних кодів, перевіряється здатність пристроїв до записування та зчитування інформації, проводиться перевірка на парність зчитуваних кодів і т.д.
Далі за програмою перевіряються аналого-цифрові перетворювачі шляхом подачі на їх входи еталонних сигналів та порівняння результатів перетворень з допусковими значеннями, записаними в пам’яті АСК. Перевірка пульта управління і пристрою індикації та реєстрації може проходити в автоматизованому режимі, тобто з участю людини – оператора, яка виконує під час самоконтролю деякі операції, використовуючи органи управління пульта. І нарешті, АСК за програмою приступає до самоперевірки своїх каналів, замикаючи один на один стимулюючі та перетворювальні канали за допомогою спеціального імітатора об’єкта контролю.
Рис. 8.2. Послідовність самоконтролю АСК за методом “розкручування”