12. Прогнозуючий контроль

12.1. Основні визначення. Алгоритми прогнозуючого контролю

Суттєвого підвищення надійності об’єктів авіаційної техніки, проконтрольованих і відновлених за результатами їх контролю, можна досягти, застосовуючи індивідуальний прогнозуючий контроль. Прогнозуючим контролем (ПГК) будемо називати такий контроль, який визначає вид технічного стану об’єкта у наступному інтервалі часу, що настає після моменту проведення ПГК. На відміну від прогнозуючого, звичайний широко розповсюджений контроль, який призначений для визначення виду технічного стану об’єкта на момент проведення контролю, називають іноді поточним контролем (ПТК). Варто відзначити, що елемент прогнозу наявний і в поточному контролі, оскільки завжди очікується, що об’єкт, працездатний за результатами контролю, буде зберігати цей стан протягом певного відрізку часу, наприклад, до моменту його застосування або до моменту проведення наступного чергового циклу контролю. Але, оскільки прогнозування при поточному контролі є по своїй суті груповим, а не індивідуальним, результати його відносно низькі. Прогнозуючий контроль, завдяки врахуванню ним індивідуальних кількісних результатів поточного контролю, дозволяє одержати більші значення ймовірності працездатного стану об’єктів у міжконтрольному інтервалі Т_п порівняно з поточним, або ж збільшити вказаний інтервал при рівнях показників достовірності, не нижчих від заданих.

Залежно від обраних показників якості контролю, які підлягають поліпшенню (достовірність, періодичність) можливі різні алгоритми виконання прогнозуючого контролю. Блок-схеми двох із них зображені на рис. 12.1, 12.2.

Рис. 12.1. Блок-схема алгоритму проведення двоступеневого прогнозуючого контролю

Алгоритм двоступеневого контролю (рис. 12.1) застосовують для підвищення достовірності контролю. Об’єкт визнається придатним до застосування, якщо результати по обох видах контролю – поточного (ПТК) і прогнозуючого з інтервалом прогнозування Т_п (ПГК- Т_п) – позитивні.

Наведений алгоритм не може застосовуватися для розбракування об’єктів на придатні і непридатні внаслідок неочевидності негативних результатів ПГК і складності перевірки їх істинності в моменти прийняття рішення за результатами контролю. Але в тих випадках, коли для виконання особливо відповідальних завдань потрібно вибрати з групи об’єктів найбільш надійні, вказаний алгоритм може знайти застосування.

Для збільшення міжконтрольного інтервалу, а отже, зниження експлуатаційних витрат, можливе застосування багатоступеневого контролю (рис. 12.2).

Після отримання результату “придатний” поточного контролю АСК послідовно виконує покрокові етапи прогнозуючого контролю, тобто визначає працездатність об’єкта в наступних інтервалах часу, кратних інтервалу Т_п (ПГК-Т_п , ПГК-2Т_п, ПГК-3Т_п і т.д.). Останній у цій послідовності крок із результатом “придатний”, отриманий на К-му кроці прогнозування (К=1, 2, 3, …), визначає допустимий інтервал часу до наступного циклу контролю цього зразка, що дорівнює К Т_п .

Отже, в разі багатоступеневого ПГК міжконтрольний інтервал для кожного зразка встановлюється індивідуально, залежно від конкретних результатів прогнозування його технічного стану. Варто відзначити, що застосування вказаного алгоритму має сенс тільки в тому випадку, коли достовірність прогнозуючого контролю для кожного кроку прогнозування буде не нижчою, ніж достовірність групового прогнозування за ансамблем зразків, яка фактично має місце при поточному контролі.

Суть прогнозуючого контролю полягає у виробленні прогнозуючим засобом АСК результату прогнозування, який є функцією сукупності результатів спостережень за параметрами об’єкта, з подальшою оцінкою цього результату арифметико-логічними засобами АСК.

Придатний

Непридатний

На відно-влення

Результат

ПТК

Придатний

Придатний безпосередньо після контролю. Підлягає ПТК

в інтервалі Т_п

Непридатний

Результат

ПГК - Т_п

Придатний для застосування

в інтервалі Т_п. Підлягає ПТК і ПГК через інтервал Т_п

Результат

ПГК - 2Т_п

Придатний

Непридатний

Придатний

Непридатний

Придатний для застосування

в інтервалі 2Т_п.

Підлягає ПТК і

ПГК через

інтервал 2Т_п

Результат

ПГК - 3Т_п

…

Рис. 12.2. Блок-схема алгоритму проведення багатоступеневого прогнозуючого контролю

Залежно від принципів роботи прогнозуючих засобів результатами прогнозування можуть бути:

• спрогнозоване значення визначального параметра;

• залишок “часу життя” об’єкта загалом або по окремих його параметрах;

• імовірність невиходу визначального параметра за допустимі межі в інтервалі прогнозу;

• двозначний код, який несе в собі інформацію про відповідність або невідповідність нормі певного параметра у наступному інтервалі часу тощо [18].

Інформаційною основою прогнозуючого контролю є, отже, результати поточного контролю, накопичені в певному інтервалі спостережень. Ці результати зберігаються в пам’яті АСК у вигляді числових даних і використовуються прогнозуючим засобом АСК під час виконання операцій прогнозуючого контролю.