- •1. Поняття людини як біосоціальної істоти.
- •2. Індивідуальність як феномен людини.
- •3. Особа. Особистість. Персона. Громадянин.
- •1. Поняття «соціалізація».
- •2. Родинна соціалізація. Сім’я.
- •3. Гендерна соціалізація особистості.
- •1. Поняття конфлікт. Джерела виникнення конфліктів.
- •2. Типи конфліктів.
- •3. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.
- •4. Місце конфліктів у людському спілкуванні.
- •5. Міжнародні конфлікти. Поняття солідарності та конкурентності як необхідних умов соціального прогресу.
- •1. Поняття соціуму. Суспільні відносини.
- •2. Соціальна структура населення. Основи соціальної стратифікації сучасного суспільства.
- •3. Суспільна стабільність та безпека, їх соціальна цінність. Соціальні загрози суспільній безпеці.
- •1. Поняття соціальної мобільності.
- •2. Спілкування і співпраця як перспектива розвитку суспільства.
- •3. Поняття комунікації та комунікативності.
- •1. Політика як суспільне явище.
- •2. Політична система: сутність, структура, функції.
- •3. Політичні партії.
- •4. Опозиція. Лобізм.
- •5. Політична культура. Політична соціалізація.
- •6. Політична еліта і політичне лідерство.
- •1. Поняття та історичні типи демократії.
- •2. Ознаки й особливості функціонування демократичного суспільства.
- •3. Пряма та представницька демократія.
- •1. Поняття громади. Територіальне громадське та місцеве самоврядування.
- •2. Студентське самоврядування.
- •3.Політична діяльність та участь громадян в управлінні суспільством. Абсентеїзм.
- •1. Види та функції засобів масової інформації.
- •2. Участь змі у формуванні, громадської, суспільної думки та громадянського суспільства.
- •3. Свобода слова та цензура.
- •1. Поняття нації. Нація як соціальний інститут.
- •2. Нація етнічна і нація політична.
- •3. Нація та націоналізм.
- •1. Поняття політкультурності.
- •2. Самобутність та рівноцінність різних культур.
- •3. Міжнаціональні відносини та причини виникнення міжнаціональних конфліктів, шляхи їх розв’язання.
- •4. Міжконфесійні стосунки та їх вплив на життя в політкультурному суспільстві.
- •1. Школа. Вищі учбові заклади.
- •2. Однолітки. Дитячі та молодіжні організації в Україні.
- •3. Молодіжна субкультура.
- •1. Права людини в історії людства.
- •2.Поняття прав і свобод людини. Покоління прав людини.
- •3. Сутність відносин між людиною та державою.
- •4. Дотримання прав і відповідальність.
- •II. Курс лекцій та завдання для осмислення матеріалу та самостійної перевірки знань.
1. Поняття громади. Територіальне громадське та місцеве самоврядування.
Демократичні процеси відбуваються як на загальнодержавному , так і на місцевому рівні. Місцева демократія визначається як передача влади державою місцевим або регіональним органам влади, які мають власні демократичні інститути. Цей тип демократії характерний для Західної Європи. Місцем зародження демократії вважається міста-держави Стародавньої Греції та міста середнього класу Епохи Середньовіччя та Ренесансу.
Основою місцевої демократії є місцева влада. Сьогодні місцеві органи влади розглядаються як основні інститути прояву демократії, тобто установи, які розташовані ближче до громадян та управляють місцевими справами відповідно до принципу субсидіарності. Поширення демократії знизу догори місцевими органами влади , які беруть участь у процесі демократизації суспільства, кваліфікується як місцева демократія.
Місцева влада формується територіальною громадою та діє під її керівництвом.
Формування політичної культури громадян відбувається завдяки участі громадян в місцевому та студентському самоврядуванні.
Громада – це спільноти всіх жителів міста, селища, села, об’єднані за місцем проживання.
Потягом усього свого існування територіальна громада здійснювала низку важливих функцій , що забезпечували діяльність села чи міста. Серед них найважливішими є: забезпечення правопорядку на своїй території, безпека всіх членів громади та збереження рухомого і нерухомого майна, а також господарська,соціального захисту, культурно-просвітницька діяльність.
Для розв’язання зазначених питань громада обирає органи місцевого самоврядування.
Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл , селища, міста - самостійно або під керівництвом органів і посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міс як безпосередньо , так і через відповідні ради.
Структура місцевого самоврядування включає:
територіальну громаду;
сільську, селищну, міську раду;
сільського, селищного, міського голову;
виконавчі органи сільської, селищної , міської ради;
районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
органи самоорганізації населення.
Крім того для розв’язання деяких загальних проблем і виявлення думки громадськості з проблем місцевого самоврядування на місцевому рівні проводяться місцеві референдуми чи громадську слухання.
У формі місцевої ініціативи члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді будь-якого питання , віднесеного до відання територіальної громади. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або Статутом територіальної громади. Питання місцевої ініціативи , внесені на розгляд ради в установленому порядку, підлягають обов’язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи.
Місцеві референдуми, громадські слухання та ініціативи є проявом безпосереднього самоврядування.