- •1. Поняття людини як біосоціальної істоти.
- •2. Індивідуальність як феномен людини.
- •3. Особа. Особистість. Персона. Громадянин.
- •1. Поняття «соціалізація».
- •2. Родинна соціалізація. Сім’я.
- •3. Гендерна соціалізація особистості.
- •1. Поняття конфлікт. Джерела виникнення конфліктів.
- •2. Типи конфліктів.
- •3. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.
- •4. Місце конфліктів у людському спілкуванні.
- •5. Міжнародні конфлікти. Поняття солідарності та конкурентності як необхідних умов соціального прогресу.
- •1. Поняття соціуму. Суспільні відносини.
- •2. Соціальна структура населення. Основи соціальної стратифікації сучасного суспільства.
- •3. Суспільна стабільність та безпека, їх соціальна цінність. Соціальні загрози суспільній безпеці.
- •1. Поняття соціальної мобільності.
- •2. Спілкування і співпраця як перспектива розвитку суспільства.
- •3. Поняття комунікації та комунікативності.
- •1. Політика як суспільне явище.
- •2. Політична система: сутність, структура, функції.
- •3. Політичні партії.
- •4. Опозиція. Лобізм.
- •5. Політична культура. Політична соціалізація.
- •6. Політична еліта і політичне лідерство.
- •1. Поняття та історичні типи демократії.
- •2. Ознаки й особливості функціонування демократичного суспільства.
- •3. Пряма та представницька демократія.
- •1. Поняття громади. Територіальне громадське та місцеве самоврядування.
- •2. Студентське самоврядування.
- •3.Політична діяльність та участь громадян в управлінні суспільством. Абсентеїзм.
- •1. Види та функції засобів масової інформації.
- •2. Участь змі у формуванні, громадської, суспільної думки та громадянського суспільства.
- •3. Свобода слова та цензура.
- •1. Поняття нації. Нація як соціальний інститут.
- •2. Нація етнічна і нація політична.
- •3. Нація та націоналізм.
- •1. Поняття політкультурності.
- •2. Самобутність та рівноцінність різних культур.
- •3. Міжнаціональні відносини та причини виникнення міжнаціональних конфліктів, шляхи їх розв’язання.
- •4. Міжконфесійні стосунки та їх вплив на життя в політкультурному суспільстві.
- •1. Школа. Вищі учбові заклади.
- •2. Однолітки. Дитячі та молодіжні організації в Україні.
- •3. Молодіжна субкультура.
- •1. Права людини в історії людства.
- •2.Поняття прав і свобод людини. Покоління прав людини.
- •3. Сутність відносин між людиною та державою.
- •4. Дотримання прав і відповідальність.
- •II. Курс лекцій та завдання для осмислення матеріалу та самостійної перевірки знань.
1. Поняття та історичні типи демократії.
Демократія – це такий тип держави, влада у якій перебуває у руках усіх громадян, які наділені правом участі у політичному житті, а також правом вибору і відкликання своїх керівників. Демократія має довгу історію і на різних етапах її історії існували різні історичні форми демократії:
1. Первісна родова община – це перша історична форма демократії. Серед її визначальних рис виділяють:
рівність особистих прав та обов’язків;
суверенітет колективу роду;
вибори вождя з правом його усунення;
суспільний характер управління;
прилюдність управлінського процесу й судочинства.
2. Антична демократія – проголосила народний суверенітет політичною основою державного ладу.
Афінська демократія - взірцем публічної влади були народні збори як інститут ухвалення важливих політичних рішень.
Римська демократія – увійшла в історію завдяки тому, що запровадила інститут народного трибунату, який сприяв утворенню механізмів стримання і противаги в системі влади. Комплекс взаємовідносин між сенатом, консульською владою і народним трибунатом дістав інституційне відображення , забезпечив участь вільних громадян у політичному процесі.
3. Буржуазна демократія – її основою стало створення в середні віки системи станово-представницьких органів влади з яких у майбутньому виросла буржуазно-демократична парламентська політична система.
Залежно від характеру рівності , яку забезпечує держава, розрізняють такі види демократії:
політична демократія – передбачає лише формальну рівність прав і свобод;
соціальна демократія – ґрунтується на рівності фактичних можливостей участі громадян в управлінні державою;
конституційна демократія – ставить владу більшості у визначені межі, звужує її повноваження і функції за допомогою конституції та розподілу влади й забезпечує тим самим автономію та свободу меншості й окремих осіб;
2. Ознаки й особливості функціонування демократичного суспільства.
Ознаки політичної влади при демократії:
1.Яке головне право громадян у демократичному суспільстві?
- Право громадян на участь у формуванні влади й контролю над її діяльністю.
2. Чи може в демократичному суспільстві існувати одна партія, одна ідеологія?
- Політичний плюралізм.
3. Яким чином формуються органи державної влади?
- Проведення вільних виборів в органи державної влади в суворо визначений час.
4. Які права мають ті, хто переміг на виборах , і ті , хто опинився в меншості?
- Формування уряду й опозиції.
5. Якими є обов’язки меншості?
- Меншість підпорядковується більшості.
6. Чи може переслідуватися критика діяльності уряду?
- Неприпустимість переслідування критики діяльності уряду.
7. Чи повинна влада звітувати перед народом про свою діяльність?
- Гласність.
8. Якою має бути судова влада?
- Незалежність судової влади .
9. Що означає принцип розподілу влади?
- Розподіл влади на три незалежні гілки влади: законодавчу, виконавчу, судову.
10. Які права та свободи мають бути обов’язковими?
- Наявність політичних прав та свобод.
Для здійснення в суспільстві реальної демократії необхідні такі умови:
достатньо високий рівень економічного розвитку ( в умовах бідності , хронічного дефіциту створюється грунт для порушення закону й моральної деградації особистості);
високий рівень культури взагалі і політичної зокрема;
існування широкого кола гарантованих прав і свобод громадян.