4. Опозиція. Лобізм.

Опозиція – протиставлення одних поглядів чи дій у політиці іншим, партія, або група, що виступає врозріз із думкою більшості або із панівною думкою та висуває альтернативну політику, інший спосіб розв’язання проблем.

Методи діяльності опозиції:

• політичні методи: критика уряду в органах влади та ЗМІ, виборчі компанії, спроби зміщення уряду шляхом парламентських комбінацій і винесення вотуму недовіри ( у державах із парламентським правлінням), за наявності приводу – організація імпічменту президента;

• ненасильницький протест: організація мітингів, ходів і пікетувань, страйків, акцій громадянської непокори: блокування транспортних комунікацій та офіційних установ, різні символічні акції;

• Насильницькі методи боротьби: озброєні повстання, партизанська війна, терористичні акти, військові перевороти.

Лобізм – скоординована практика відстоювання інтересів або чинники тиску на законодавців і чиновників неурядовими організаціями, фінансово-промисловими групами чи етнічними спільнотами на користь того чи іншого рішення .

5. Політична культура. Політична соціалізація.

Політична культура – сукупність соціально-психологічних настанов, цінностей і зразків поведінки соціальних верств, окремих громадян, які стосуються їх взаємодії з політичною владою; система знань уявлень , цінностей і відносин, що функціонують у суспільстві та відтворюються в процесі зміни поколінь.

Елементи політичної культури:

• Політична свідомість;

• Політична діяльність;

• Політична поведінка

Політична соціалізація – засвоєння особою соціального й політичного досвіду шляхом включення її в політичну систему, в управління політичними процесами.

Для успішної політичної діяльності політичних партій і всієї політичної системи в цілому необхідна наявність політичної еліти.

6. Політична еліта і політичне лідерство.

Політична еліта - внутрішньо єдина соціальна сукупність осіб, яка становить меншість , але виступає суб’єктом підготовки і прийняття важливих стратегічних рішень у сфері політики.

Політична еліта складається з правлячої еліти і контр еліти.

Як правило , у середовищі політичної еліти виокремлюється кілька політичних лідерів.

Політичне лідерство –це суспільно-політичний інститут (процес), за якого одна, а іноді й кілька осіб беруть на себе роль голови, керівника, провідника певної соціальної групи, політичної партії, громадсько-політичної організації чи руху, держави або суспільства в цілому.

Характери політичного лідерства:

• Реальний лідер і менеджер, який не має яскраво вираженого впливу на перебіг подій у суспільстві;

• Лідер-ідеолог ;

• Лідер прагматик;

• Лідер-харизматик ( формує волю виборців);

• Лідер представник (виражає волю тих, хто його висунув);

• Лідер-урядовець (залагоджує конфлікти, обминає гострі кути);

• Лідер-фанатик (бажає загострити конфлікт або знищити супротивника);

• Відкритий лідер;

• Лідер-догматик ;

• Лідер-диктатор ( прагне досягти власної мети , спираючись на страх покарання;

• Лідер-демократ (оперує не лише власними якостями та авторитетом, а й підтримує дух співробітництва);

• Лідер-популіст (спирається на популярні сьогоденні бажання , проблеми, пропонує прості й найбільш загальноприйняті способи виходу зі складних ситуацій);

• Лідер-професіонал (лідер постіндустріального суспільства), повага й довіра до якого базуються на його компетентності, особистій поведінці, ставленні виборців до нього.

Висновок

Політика – не тільки сфера вияву інтересів соціальних груп, їх зіткнення і протиборства , а й спосіб певної субординації інтересів, підпорядкування їх началу, яке є більш значущим, а отже, і обов’язковим для всього загалу. Йдеться про політичну владу. Боротьба за завоювання і здійснення влади – це основний зміст політики.

Завдання для осмислення матеріалу і самостійної перевірки знать

I. Дайте відповідь на питання:

1. Що таке політика?

2. Що таке влада? Для чого потрібна влада?

3. Які функції виконує в житті суспільства політика?

4. Дайте визначення поняття «політичний режим». За якого політичного режиму діяльність політичної системи є повнішою?

5. Охарактеризуйте політичну систему України.

6. Чому саме політичним партіям надається велика роль у діяльності політичної системи?

7. Чи завжди інтереси партії повністю збігаються з інтересами тих, кого вона представляє?

8. Чи завжди розроблена партією політика цілком збігається з інтересами суспільства?

9. Що таке політична культура і політична соціалізація?

10. Що таке політичне лідерство і політична еліта? Охарактеризуйте одного з політичних лідерів України.

II. Напишіть творчу дослідну роботу на одну із запропонованих тем:

• Політичні партії України у виборчому процесі.

• Мої прогнози про результати наступних парламентських виборів (виборів Президента)

Тема: «Демократія».

Мета: розширити знання про поняття «демократія» та її види, форми та принципи , закріпити вміння тлумачити поняття «демократія» в науковому та філософському значенні; зіставляти сутність понять політичної, конституційної та соціальної демократії; характеризувати принципи демократії;

Аналізувати ідеали та цінності демократії; розуміти понять «представницька демократія» та «пряма демократія»; визначати переваги та недоліки демократичного устрою; тлумачити вибори як один з інструментів демократії; порівнювати виборчі системи; характеризувати типи виборів, виборчу систему України та етапи її становлення ; дати можливість осмислено оцінити значення виборчого процесу в демократичній державі.

Основні поняття:

- демократія – це такий тип держави, влада у якій перебуває у руках усіх громадян, які наділені правом участі у політичному житті, а також правом вибору і відкликання своїх керівників.

- політична демократія – передбачає лише формальну рівність прав і свобод;

- соціальна демократія – ґрунтується на рівності фактичних можливостей участі громадян в управлінні державою;

- конституційна демократія – ставить владу більшості у визначені межі, звужує її повноваження і функції за допомогою конституції та розподілу влади й забезпечує тим самим автономію та свободу меншості й окремих осіб;

- представницька демократія – більшість загальнодержавних питань вже вирішуються не усіма громадянами держави, а лише певними групами їх

( органами державної влади та місцевого самоврядування);

- пряма демократія – безпосередня участь громадян у здійсненні державної влади, їх пряме волевиявлення під час прийняття державних рішень;

- вибори – спосіб формування представницьких органів і обрання їх посадових осіб.

- виборча система – це спосіб, у якій розподіляються депутатські мандати між кандидатами на ці посади залежно від результатів голосування.

План вивчення нового матеріалу

1. Поняття та історичні форми демократії.

2. Ознаки й особливості функціонування демократичного суспільства.

3. Пряма та представницька демократія.