1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Призначте обстеження хворій дитині.

3. Принципи лікування хворого.

Еталон відповіді:

1. Інфекційний мононуклеоз типова середньотяжка форма.

2. План обстеження:

Загальноклінічні методи обстеження:

• Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

• Загальний аналіз сечі;

• Аналіз калу на яйця гельмінтів;

• Заскріб на ентеробіоз.

Бактеріологічні методи дослідження:

• Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на дифтерійну паличку;

• Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.

Серологічні методи дослідження:

• Виявлення анти VCA Ig M, анти EA Ig M;

• Виявлення гетерофільних антитіл у сироватці крові;

• Виявлення нуклеїнової кислоти EBV методом ПЛР (у крові, слині, лімфатичній тканині).

3. Принципи лікування хворого:

• Режим;

• Дієтотерапія;

• Десенсибілізуюча терапія;

• Симптоматична терапія (жарознижуючі, судиннозвужуючі краплі в ніс);

• Антибактервальна терапія при приєднані вторинної бактеріальної флори.

ЗАДАЧА

Хворий 5 років доставлений з дитячого будинку, де відмічались випадки гнійного назофарингіту. Захворів вночі, коли з`явилася повторна блювота, піднялася температура до 39,5<sup>0</sup> С, з`явився різкий головний біль.

При огляді лікарем: стан дуже тяжкий. Стогне. Шкіра бліда. Тони серця приглушені. Живіт м’який. Виражена ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга позитивний.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Призначте обстеження та лікування.

3. Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.

Еталон відповіді:

1.Менінгіт (менінгококовий?).

2.Обстеження:

1.Загальний аналіз крові.

2.Дослідження ліквору.

3.Бактеріоскопія мазку крові, ліквору.

4.Бактеріологічне дослідження крові, ліквору та слизу з носогорла.

5.Латекс – аглютинація крові та ліквору.

Лікування на дошпитальному етапі:

1.Забезпечення венозного доступу.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза) в/в.

3.Глюкокортикоїди: 1-3 мг/кг по преднізолону.

4.Інфузійна терапія сольовими та колоїдними розчинами.

5.Антипіретики.

6.Фуросемід – 1-2 мг/кг в/в.

Лікування в стаціонарі:

1.Антибактеріальна терапія: бензилпеніцілін 300-500 тис. Од./кг/добу, введення кожні 4 години. Антибіотики резерву: цефтриаксон 100 мг/кг/добу, цефотаксим 200 мг/кг/добу. При наявності ІТШ – левоміцетин сукцинат натрію 100 мг/кг/добу.

2.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами під контролем ваги, діурезу.

3.Ацетазоламід (діакарб) + аспаркам. Доза підбирається в залежності від вираженості гіпертензійного синдрому.

4.Посиндромна терапія (гіпертензійний, гіпертермічний).

5.У періоді реконвалесценції: ноотропні препарати, вітаміни групи В.

3.План протиепідемічних заходів в осередку інфекції:

1.Карантин на контактних на 10 днів.

2.Бактеріологічне обстеження контактних: мазки з носогорла на менінгокок дітям – 2 рази з інтервалом 3 дні, дорослим – 1 раз. Виявлених носіїв менінгокока ізолюють і лікують.

3.Контактним призначають рифампіцин на 2 дні у вікових дозах.

ЗАДАЧА

Дитина 1 року 6 міс., захворіла гостро, коли підвищилася температура тіла до 39,4⁰ С, стала неспокійна. Ніч провела погано, була блювота 4 рази. Вранці на фоні високої температури з`явилися короткочасні судоми.

Із анамнезу відомо, що у старшої сестри при обстеженні з приводу контакту її із хворим на менінгококову інфекцію 2 дні тому був виділений менінгокок із носогорла.

При огляді лікарем: стан тяжкий, дитина сонлива. Свідомість загальмована. Відмічається гіперестезія. Різко позитивні симптоми Керніга, Брудзинського, ригідність м`язів потилиці. Шкірний покрив блідий. Тони серця приглушені, ЧСС – 140\хв. Частота дихання 40\хв, у легенях хрипів немає. Живіт м`який.

Аналіз крові: лейкоцити- 23х10⁹\л, Нb – 110 г\л, е-0, п-12, с-55, л-25, м-5, ШОЕ-45 мм\год.

Аналіз ліквору: каламутний, тиск-250 мм. Вод. Ст., плеоцитоз-15000\1мм³ (98% нейтрофілів), білок-2,2г\л.

1. Поставте клінічний діагноз.

2. Призначте обстеження для виділення збудника та лікування.

3. Складіть план протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції.

Еталон відповіді:

1.Менінгококова інфекція, генералізована форма: гнійний менінгіт, набряк головного мозку.

2. Обстеження:

1.Бактеріоскопія мазку крові, ліквору.

2.Бактеріологічне дослідження крові, ліквору та слизу з носогорла.

3.Латекс – аглютинація крові та ліквору.

Лікування на дошпитальному етапі:

1.Забезпечення венозного доступу.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза) в/в.

3.Глюкокортикоїди: 1-3 мг/кг по преднізолону.

4.Інфузійна терапія сольовими та колоїдними розчинами.

5.Антипіретики: анальгін 50% - 0,1 мл/ рік життя, піпольфен 2,5% - 0,1 мл/ рік життя.

6.Фуросемід – 1-2 мг/кг в/в.

7.Діазепам (седуксен) 0,5 мл.

Лікування в стаціонарі:

1.Антибактеріальна терапія:бензилпеніцілін 300-500 тис. Од./кг/добу, введення кожні 4 години. Антибіотики резерву: цефтриаксон 100 мг/кг/добу, цефотаксим 200 мг/кг/добу. При наявності ІТШ – левоміцетин сукцинат натрію 100 мг/кг/добу.

2.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами під контролем ваги, діурезу.

3.Ацетазоламід (діакарб) + аспаркам. Доза підбирається в залежності від вираженості гіпертензійного синдрому.

4.Посиндромна терапія (гіпертензійний, гіпертермічний, судомний).

5.У періоді реконвалесценції: ноотропні препарати, вітаміни групи В.

3.План протиепідемічних заходів в осередку інфекції:

1.Карантин на контактних на 10 днів.

2.Бактеріологічне обстеження контактних: мазки з носогорла на менінгокок дітям – 2 рази з інтервалом 3 дні, дорослим – 1 раз. Виявлених носіїв менінгокока ізолюють і лікують.

3.Контактним призначають рифампіцин на 2 дні у вікових дозах.

ЗАДАЧА

Дитина 2 років 6 міс. Захворіла о 18.30: піднялась температура до 39,2⁰С, стала неспокійною. Лікар швидкої медичної допомоги поставив діагноз ГРВІ, ввів внутрішньом’язово анальгін із дімедролом. Температура знизилась до 38,5⁰С, але стан дитини не покращився. Через декілька годин з`явився висип на ногах, сідницях.

При повторному огляді лікарем швидкої медичної допомоги виявлено: температура 36,7 град. С, стан дитини тяжкий, кінцівки холодні, акроціаноз. На стегнах, гомілках, сідницях відмічаються різної форми геморагічні елементи висипу, несиметричні, неправильної форми, не зникають при натискуванні, діаметром 2-10 мм. Артеріальний тиск – 50/20 мм рт.ст. Тони серця послаблені, ЧСС – 180/1 хв. Олігоурія. Менінгеальних симптомів немає.

1. Поставте клінічний діагноз.

2. Призначте обстеження та лікування.

3. Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.

Еталон відповіді:

1.Менінгококова інфекція, генералізована форма: менінгококцемія, ІТШ II ст..

2.Обстеження:

1.Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3.Бактеріоскопія мазка крові – „товста крапля”.

4.Бактеріологічне дослідження крові та слизу з носогорла на менінгокок.

5.Латекс-аглютинація крові.

6.Коагулограма.

Лікування на дошпитальному етапі:

1.Забезпечення венозного доступу.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза ) в/в.

3.Глюкокортикоїди: 10 мг/кг по преднізолону в/в.

4.Інфузійна терапія сольовими розчинами або реополіглюкіном для стабілізації ОЦК.

5.Інотропи (допамин) 5-25 мкг/кг/хв. в/в для підтримки гемодинаміки.

Лікування в стаціонарі:

1.Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії та реанімації інфекційного стаціонару.

2.Антибактеріальна терапія: при наявності ІТШ препарат вибору – левоміцетин сукцинат натрію в дозі 100 мг/кг/добу, при виведенні хворого з ІТШ призначають пеніцилін – 200 мг/кг/добу або цефалоспорини III генерації (цефотаксим 100-200 мг/кг/добу або цефтриаксон 100 мг/кг/добу).

3.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами.

4.Посиндромна терапія (ІТШ, ДВЗ-синдром).

3.План протиепідемічних заходів в осередку інфекції:

1.Карантин на контактних на 10 днів.

2.Бактеріологічне обстеження контактних: мазки з носогорла на менінгокок дітям – 2 рази з інтервалом 3 дні, дорослим – 1 раз. Виявлених носіїв менінгокока ізолюють і лікують.

3.Контактним призначають рифампіцин на 2 дні у вікових дозах.

ЗАДАЧА

Дитина 5 міс. Захворіла гостро: з`явилася блювота, неспокій, температура 39<sup>0</sup>С. Оглянута лікарем через 8 годин від початку захворювання. Дитина у тяжкому стані, збуджена, відмічається тремор рук. Шкіра бліда, кінцівки холодні. На нижніх кінцівках, сідницях та животі рясний плямисто-папульозний висип та поодинокі геморагічні елементи від 1 до 3 мм в діаметрі, несиметричні, неправильної форми, які за час огляду “підсипали”. Тони серця послаблені, тахікардія, ЧСС – 180 за 1 хв., АТ – 90/50 мм рт.ст. В легенях – везикулярне дихання. Відмічається гіперестезія. Дитина закидає голову, велике тім`ячко вибухає. Позитивний синдром Лесажа.