Задишка

1.У хворої при підвищенні АТ до 180/100 мм рт. ст. з’явилась задишка, яка перейшла у приступ ядухи. Об’єктивно: шкіра бліда, покрита холодним потом. Пульс – 120 /хв., слабого наповнення. Тони серця ослаблені, акцент ІІ тону над аортою. Ліва межа серця зміщена назовні. Дихання жорстке, вологі хрипи. Вкажіть, яке ускладнення розвивається у хворої?

1. Гостра правошлуночкова недостатність

2. Гостра лівошлуночкова недостатність

3. Тромбоемболія легеневої артерії

4. Приступ бронхіальної астми

5. Пароксизмальна тахікардія

2. Хвора 60 років скаржиться на відчуття посиленого серцебиття і перебої у діяльності серця, задишку при ходінні, постійні стискуюучі болі за грудниною, пастозність гомілок. Захворіла гостро 2 доби тому після значного фізичного навантаження. На ЕКГ: різні інтервали RR, різна висота зубців R, відсутні зубці p, косонисхідне зниження інтервалу ST і негативний зубець T у відведеннях V5, V6. ЧСС-120-200/хв. Який найбільш ймовірний діагноз?

1. Гострий трансмуральний інфаркт міокарда по боковій ділянці лівого шлуночка, миготлива аритмія, тахісистолічна форма, СН- IIБ ст.

2. Пароксизм тріпотіння передсердь, неправильна форма 2:1-3:1, ішемічні зміни по боковій ділянці лівого шлуночка

3. Гострий дрібновогнищевий інфаркт міокарда по задньо-боковій ділянці лівого шлуночка, надшлуночкова екстрасистолія, СН- IIА ст.

4. Пароксизм миготливої аритмії, ознаки перенавантаження лівого шлуночка, СН-IIА ст.

5. Синусова тахікардія, синусова аритмія, рубцеві зміни по боковій ділянці лівого шлуночка

3. У хворого недостатність аортального клапану ускладнилась задишкою, набряками на ступнях та гомілках, вологими негучними хрипами; нижній край печінки виступає на 3 см з-під реберної дуги. Пульс 79 за 1 хв., ритмічний. Який препарат протипоказаний для лікування хворого?

1. Анапрілін

2. Дігоксин

3. Фуросемід

4. Еналаприл

5. Верошпірон

4. Хвора 62 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, набряки ніг. 3 роки тому перенесла трансмуральний інфаркт міокарду. Об’єктивно: ортопное, акроціаноз. ЧСС – 108 за 1 хв. АТ – 140/80 мм рт. ст. Пульс - 82 за 1 хв., миготлива аритмія. ЧД – 22 за 1 хв. Тони серця послаблені, над верхівкою систолічний шум. Дихання жорстке, в нижніх відділах незвучні дрібнопухирчасті хрипи. Печінка на 4 см нижче правої реберної дуги. Хворий отримує дігоксин та сечогонні. Що ще обов'язково потрібно використати у лікуванні?

1. верапаміл

2. препарати калію

3. інгібітори АПФ

4. мілдронат

5. АТФ-лонг

5. Хворий 60 років 2 роки тому переніс інфаркт міокарду, скаржиться на приступи задишки вночі. Об’єктивно: стан хворого важкий. ортопное. Акроціаноз. Пульс – 120 за 1 хв. АТ – 100/60 мм рт. ст. ЧД – 36 за 1 хв., ритмічне. I тон на верхівці ослаблений, ритм галопу, акцент II тону на легеневій артерії. Над легенями в нижніх відділах послаблене дихання, крепітація. Яке ускладнення виникло у хворого?

1. Кардіогенний шок

2. Тромбоемболія легеневої артерії

3. Гостре легеневе серце

4. Напад серцевої астми

5. Напад бронхіальної астми

6. У хворого із сформованою мітральною вадою з перевагою недостатності мітрального клапана поступово з’явилась загальна слабість, виражена задишка. При огляді виявлено акроціаноз, набряки на ногах, вологі хрипи в нижніх відділах легень, розширення меж серця. Виникнення даних ознак свідчить про розвиток:

1. Хронічної серцевої недостатності

2. Хронічної судинної недостатності

3. Гострої серцевої недостатності

4. Перикардіального випоту

5. Пневмонії

7. Хворий 54 рокiв з вираженою задишкою, 3 роки тому перенiс iнфаркт мiокарда з зубцем Q, ускладнений розвитком аневризми передньоi стiнки лiвого шлуночка. При оглядi: цианоз шкiри та слизових оболонок, акроцианоз, ортопное. ЧСС 110 за 1 хв. АТ 110/70 мм рт.ст. при аускультацii легень вислуховуэться велика кiлькiсть незвучних дрiбнопухирцевыих хрипiв. ЕКГ без динамiки. Який перерахованих дiагнозiв найбiльш вiрогидний?

1. Повторний iнфаркт мiокарда

2. Кардiогенний шок

3. Набряк легень

4. Сердцева астма

5. Негоспітальна пневмонія

8. У хворого 18 р. 3 дні тому зменшилась кількість сечі, з’явилась задишка при ході, підвищилась t до 38 ºС. Сидить. На шиї набряклі вени. АТ- 90/60 мм рт.ст. ЧДД - 24/хв., Ps 116/хв., зникає на вдосі. Границі серця значно розширені. Тони серця ледь вислуховуються. Печінка +4 см зпід ребра, набряки ніг. Рентгенологічно: розширення серцевої тіні. Найважливіша причина серцевої недостатності у хворого?

1. Надмірна затримка рідини в організмі внаслідок гострої ниркової недостатності

2. Діастолічна дисфункція (гіподіастолія)

3. М’язова недостатність (міокардит)

4. Пароксизмальне порушення серцевого ритму

5. Гострий гломерулонефрит

9. Чоловік 48 років, після стресу втратив свідомість. Коли прийшов до тями, від госпіталізації відмовився, тиждень лікувався в дома. Повернувшись до роботи, відмітив появу задишки, напади кашлю з виділенням пінистого харкотиння. На ЕКГ ознаки великовогнищевого інфаркту міокарда. З найбільшою вірогідністю у хворого розвивався:

1. Лівошлуночкова серцева недостатність

2. Тромбоемболія легеневої артерії

3. Ексудативний перикардит

4. Ексудативний плеврит

5. Бронхіальна астма

10. Хворій 45 років з підозрою на холецистит в/в швидко уведена рентген-контрастна речовина. З’явилась тахікардія,зниження АТ, ціаноз, задишка, різке набухання вен шиї, збільшення печінки,підвищення ЦВТ до 200 мм вод.ст. Гостра недостатність якого саме відділу серцево-судинної системи спостерігається у хворої?

1. Правого шлуночка серця

2. Лівого шлуночка серця

3. Обох шлуночків серця

4. Нееффективність серця

5. Судин

11. У хворої 60 років, що протягом 20 років страждає на гіпертонічну хворобу, після стресової ситуації раптово виник напад задишки. Об’єктивно: положення ортопное, Ps – 120 за 1 хв., АТ 210/120 мм рт. ст. I тон над верхівкою серця послаблений, у діастолі вислуховується додатковий тон, ЧД – 32/хв. Дихання над нижніми відділами легень послаблене, поодинокі незвучні вологі дрібнопухирчасті хрипи. Яке ускладнення виникло у хворої?

1. Тромбоемболія гілок легеневої артерії

2. Гостра лівошлуночкова недостатність

3. Розшарування аорти

4. Пневмонія

5. Напад істерії

12. У Пацієнта 54 років з інфарктом міокарда на другу добу раптово виникла задишка, загальна слабкість. Об‘єктивно: ціаноз, ЧД - 36/хв, ЧСС - 110/хв, АТ 130/70 мм рт.ст. Над легенями дихання ослаблене, у нижніх відділах - вологі хрипи. Тони серця ослаблені, акцент ІІ тону над легеневим стовбуром. З якого препарату найбільш раціонально розпочати лікування?

1. Анаприліну

2. Лазиксу

3. Еуфіліну

4. Дофаміну

5. Нітрогліцерину

13. У хворого 60 років, з великовогнищевим інфарктом міокарда, виник напад задухи, серцебиття. Об’єктивно: АТ - 160/90 мм рт. ст Пульс - 100/хв. Хворий покритий холодним потом. Акроціаноз, вени шиї набряклі. Тони серця глухі. Дихання важке, чутне на відстані. Під час кашлю виділяється піноподібне харкотиння. Яка причина розвитку даного стану?

1. Підвищення виділення катехоламінів

2. Затримання в організмі води та натрію

3. Підвищення проникності судин малого кола

4. Підвищення гідростатичного тиску в судинах малого кола

5. Ослаблення роботи лівих відділів серця

14. У хворого 50 рокiв, який перенic iнфаркт мiокарду виник напад задухи. Об’єктивно: дихання клекочуче, з частотою 32 за 1 хв., кашель звидiленням великоi кiлькостi пiнного рожевого харкотиння, акроцианоз, набрякання вен шиi. Пульс 108 за 1 хв., АТ 150/100 мм рт.ст. Тони серця глухi. На всiею повернею легенiв вислуховуються рiзнокалiбернi вологi хрипи. Введення якого препарату в цiй ситуацii найбiльш доцiльно?

1. Допамин в/в

2. Строфантин в/в

3. Нiтроглiцерин в/в

4. Пентамiн в/в

5. Еуфiлiн в/в

15. Жінка 75 років госпіталізована з приводу повторного інфаркту міокарда, в дуже важкому стані: загальмована, шумне клокочуче дихання, яке чути на відстані, кашель з рожевим пінистим харкотинням, шкіра бліда з ціанотичним відтінком, вкрита липким потом. ЧСС - 100/хв, АТ- 100/90 мм рт.ст., ЧД - 40/хв. В задньобазальних відділах легень велика кількість великопухирчастих вологих хрипів. Тони серця ослаблені. ЕКГ: ознаки трансмурального інфаркту міокарда. Яке ускладнення найбільш ймовірно виникло у хворої?