60. Марки будівельних розчинів, основні характеристики

Залежно від рухомості розчинні суміші поділяють на марки:

П-4 Бутова кладка, ущільнена вібруванням

П-8 Бутова кладка з порожнистої цегли, і каменів, монтаж стін з великих блоків і панелей, розшивання горизонтальних і вертикальних швів у стінах панелей і блоків, облицювальні роботи.

П-12 Кладка із звичайної цегли і різного виду каменів, штукатурні та облицювальні роботи.

П-14 заповнення порожнин у бутовій кладці

Для будівельних розчинів встановлені такі марки за міцніс­тю на стиск: М4, М10, М25, М50, М75, М100, М150, М200.

Марку міцності розчину на осьовий стиск призначають і кон­тролюють у всіх випадках

Для розчину, який піддається поперемінному заморожуван­ню та розморожуванню у зволожуваному стані в конструкціях будівель і споруд, призначають та контролюють марки за мо­розостійкістю: F10, F15, F25, F35, F50, F75.

Водоутримувальна здатність розчинової суміші, що визначається в лабораторних умовах, повинна бути не менше 90% - при приготуванні в зимових умовах; 95% - при приготуванні а літніх умовах.

Розшаровуваність розчинової суміші не повинна бути більша 10%. Температура розчинових сумішей, що застосовуються взимку, повинна бути не менше 5°С.

61 Технологічні властивості мурувальних розчинів і їх регулювання

Мурувальні розчини застосовуються для влаштування стін і перегородок із застосуванням керамічної цегли і каменів, для замонолічування стиків бетонних і залізобетонних конструкцій, закладення швів. Для кладки застосовують цементні, цементно-вапняні, цементно-глиняні, а також вапняні і глиняні розчини. Цементні розчини доцільно використовувати для зведення конструкцій, що знаходяться нижче рівня ґрунтових вод (фундаменти й ін.). Найбільш широко використовуються в якості мурувальних складні (цементно-вапняні і цементно-глиняні) розчини.

Такі розчини можна застосовувати в наземних конструкціях незалежно від вологісних умов, а також для зведення фундаментів будинків при незначній вологості ґрунту. Основна мета використання вапняної або глиняної добавки в таких розчинах – підвищення пластичності та економія цементу.

Основні вимоги, яким повинен відповідати мурувальний розчин:

хороша легкоукладальність (зручна обробка);

надійне заповнення горизонтальних і вертикальних швів;

досить швидкий набір міцності;

гарне зчеплення з елементами кладки;

перешкоджати проникненню зливових опадів;

забезпечувати довговічність кладки, а також не впливати на довговічність інших матеріалів і конструкцію споруди в цілому;

стабільність і довговічність кольору (для кольорових мурувальних розчинів).

62 Мурувальні розчини для будівництва в зимовий період

Мурувальні, штукатурні розчини в зимовий час повинні готуватися в опалюваних приміщеннях. Основним методом кладки стін в зимовий час є метод заморожування, який заснований на тому, що цементний чи складний розчин замерзає в ранньому віці, а після відтавання продовжує набирати міцність. Розчини в зимовий час підігріваються до певної температури. При цьому температура підігріву складових матеріалів повинна встановлюватися з урахуванням втрат тепла під час їх завантаження, перемішування і транспортування розчину і забезпечувати необхідну температуру при його укладанні. У зимовий час можуть застосовуватися цементні і складні мурувальні розчини марки не нижче 250 з хімічними добавками, що забезпечують часткове твердіння розчинів на морозі і хороше зчеплення розчину з каменем і цеглою після відтавання кладки. В якості хімічних добавок у розчини, призначені для зимової кладки, можна вводити: хлористий кальцій в кількості від 5 до 7% від ваги води замішування; хлористий натрій (кухонна сіль) в кількості від 3 до 5% від ваги води замішування і поташ. Приготування розчинів з хімічними добавками відбувається так само, як і звичайних розчинів, з тією лише різницею, що суха суміш розчину зачиняється не простою водою, а водним розчином хімічних добавок. Середня температура розчину з хімічними добавками в момент укладання його до справи повинна бути: при слабких морозах (до -10°)+10°; середніх (-11…-20 °)+15 ° ; сильних (нижче -20 °)+20 °..

До числа найбільш ефективних добавок у будівельних розчинах для робіт в зимових умовах відноситься поташ. Практика показала, що розчини із застосуванням поташу мають ряд переваг перед розчинами, виготовленими з іншими хімічними добавками. Так, наприклад, вони не дають висолів на поверхні стін і штукатурки, яка до того ж добре зчіплюється з поверхнею стін, а цегляна кладка не дає опади, що дуже важливо при суміщених методах виробництва кам'яних і штукатурних робіт. Крім того, цементні і змішані розчини з добавкою поташу набувають значну міцність зчеплення з каменем на морозі до -20 / -25 °. Поташ розчиняється в теплій воді, температура якої повинна бути не менше +20 °. Концентрація поташу у воді повинна становити 30-35%. Суха суміш розчину замішується на водному розчині добавки-поташу в звичайному порядку.

Для мурувального будівництва в зимовий період з розчинами використовують добавки: нітрит натрію, поташ, сечовину, нітрит кальцію із сечовиною, хлориди натрію і кальцію, нітрит-нітрат-хлорид кальцію(ННХК). При цьому необхідно враховувати що ННХК можна використовувати тільки для неармованих підземних конструкцій.