Билет №34

Форма правління, форма державного устрою та державно-правовий режим відповідно до КУ

Форма держави – це державний устрій, тобто це його територіальна організація, форма державних зв‘язків між державою в цілому і його частинах, їхнє правове положення. Організація державного устрою заснована на принципах поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, розмежування компетенції між центральною владою, місцевими радами й ін. органами самоврядування на основі верховенства Конституції і законів України. Конституційні основи державного устрою являють собою систему передбачених і закріплених Конституцією основних принципів організації і діяльності держави і його основних інститутів: форм держави, основних елементів (атрибутів) її механізму, основних функцій держави і гарантій державного устрою.

Основними принципами державного устрою України відповідно до його Конституції є принципи суверенітету і незалежності держави, демократизму держави, соціального і правового характеру держави, унітарності (єдності) держави. (Ст. 1, 2 КУ). Територіальний устрій України побудовано на принципах єдності, неподільності, недоторканності і цілісності державних території. При рішенні питань територіального устрою враховуються державні інтереси, думки громадян, що проживають на відповідній території, потребі розвитку регіонального і місцевого самоврядування. Територія України поділяється на області, райони, міста, райони в містах, села і селища. До складу України входить АРК.

Україна - це унітарна держава (ст.2КУ). Проста (унітарна) держава — єдина держава, що не має всередині відокремлених утворень, які користуються певною самостійністю. Інакше кажучи, унітарними вважаються держави, окремі складові яких не мають свого суверенітету, всіх ознак державності.

Ознаки унітарної держави:

• наявність єдиного центру та єдиної системи органів влади та управління;

• наявність єдиної системи права, єдиної конституції, єдиної грошової системи, єдиного громадянства.

Державно-правовий режим — це сукупність засобів і способів реалізації державної влади.

Ознаками демократичного режиму є:

• реальність прав і свобод громадян. Можливість захисту прав особи через судову систему;(ст.8)

• формування органів влади шляхом вільних і всезагальних виборів. Безпосередня участь населення в управлінні державою (вибори, референдуми);(ст.38)

• існування різноманітних політичних партій і громадських об'єднань, що представляють інтереси різних частин населення;(ст.37)

• поділ державної влади;(ст.6)

• врахування інтересів як більшості, так і меншості (н-д, вирішення питань національних меншин).(ст.11)

Організація засідань КМУ

ЗУ «Про КМУ» від 07.10.10р.

Ст.42 ЗУ «Прем'єр-міністр 4) формує проект порядку денного засідання КМУ;

5) скликає засідання Кабінету Міністрів України та головує на них;

6) підписує акти Кабінету Міністрів України»

Ст.43 ЗУ «Перший віце-п-м. та вице п-м. 3) забезпечує підготовку питань для розгляду на засіданнях КМУ, попередньо розглядає і погоджує проекти законів, актів ПрУ, що готуються КМУ, та проекти відповідних актів КМУ, сприяє узгодженню позицій між членами КМУ, вносить пропозиції щодо порядку денного засідань КМУ»

Ст.44 ЗУ « міністр - 5) погоджує проекти законів, актів ПрУ, КМУ, що вносяться на розгляд КМУ, з питань, що належать до сфери діяльності міністерства, ЦОВВ, діяльність яких спрямовується і координується ним;

6) подає на розгляд КМУ проекти законів, актів ПрУ, КМУ, розробником яких є міністерство чи ЦОВВ, діяльність яких спрямовується і координується ним;

8) здійснює підготовку питань для розгляду КМУ;

9) бере участь у розгляді питань на засіданнях КМУ та вносить пропозиції щодо порядку денного засідань КМУ.»

Стаття 46. Засідання Кабінету Міністрів України

1. Організаційною формою роботи КМУ є його засідання.

2. Засідання КМУ скликаються Прем'єр-міністром України.

3. Засідання КМУ вважається повноважним, якщо на ньому присутні більше ніж половина посадового складу КМУ.

4. У разі якщо міністр не має змоги взяти участь у засіданні КМУ, з правом дорадчого голосу в засіданні бере участь заступник міністра.

5. КМУ за пропозиціями членів КМУ визначає інших осіб, які мають право брати участь у його засіданнях з правом дорадчого голосу.

6. На засіданнях КМУ головує Прем'єр-міністр України, а в разі його відсутності - Перший віце-прем'єр-міністр України.

7. Порядок денний засідання КМУ затверджує КМУ за пропозицією Прем'єр-міністра України.

8. Засідання КМУ стенографується, його рішення оформлюється протоколом, який є офіційним документом.

9. Стенограма засідання КМУ є внутрішнім робочим документом КМУ, що має конфіденційний характер і використовується для складення протоколу засідання. Стенограма засідання КМУ надається ПрУ, членам КМУ на їх запит.

10. Протокол засідання надсилається членам КМУ, ПрУ та ВРУ, а також може надсилатися іншим суб'єктам відповідно до Регламенту КМУ.»

Згідно «Регламенту КМУ» Наказ КМУ від 18.07.07 №950.

1. Скликає Пр-Міністр.

2. Проводяться щосереди , початок у 10 години.

3. Кворум – більшість від посадового складу. Члені КМУ беруть участь особисто. Відсутність погоджують.

4. Перший заст. або заступник міністра – дорадчий голос.

5. Порядок денний засідання Кабінету Міністрів складається з таких розділів:

- концептуальні засади реалізації державної політики;

- акти законодавства;

- кадрові питання;

- звіти та питання контролю;

- різне.

6. Порядок денний надається членам КМУ за 24 часа. Матеріали з кадрових питань надаються учасникам засідання в день засідання перед його початком.(Порядок денний також надсилається ПрУ, Адм.ПрУ, Голови ВРУ, апарат ВРУ)

7. Доповідачі, як правило – члени КМУ

8. Обговорення (якщо без зауважень, то можливе прийняття рішення без обговорення)

9. Голосування. Прийняття рішення більшістю посадового складу. При рівності – віришальний голос головуючого.

10. Складається протокол засідання протягом 1 доби. Підписується головуючим і керівником Секретаріату. Надсилається членам КМУ, ПрУ, ВРУ, держ.органам за переліком. З документами передається до архіву.

11. Акти КМУ доводяться до «виконавців» протягом 2-х діб, протокольні рішення – 1доба з моменту підписання.

Параграф 29. Постанови

1. Акти Кабінету Міністрів нормативного характеру видаються у формі постанов.

2. Постанови Кабінету Міністрів видаються з питань:

затвердження положення, статуту, порядку, регламенту, правил, методики та в інших випадках, коли суспільні відносини потребують нормативно-правового врегулювання;

затвердження, прийняття міжнародного договору або приєднання до нього.

Параграф 30. Розпорядження

1. Акти Кабінету Міністрів з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень.

2. Розпорядження Кабінету Міністрів видаються з питань:

схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, директив, урядової заяви, листа, звернення, декларації, меморандуму тощо;

затвердження державної цільової програми, плану заходів;

утворення та затвердження складу робочих груп з питань ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

виділення коштів з резервного фонду державного бюджету;

делегування повноважень Кабінету Міністрів органам виконавчої влади у передбачених законом випадках;

передачі майна;

кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру.

Поняття та система місцевого самоврядування

Ст.140 КУ визначає, що «місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через ОМС: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

ОМС, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.»

У ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 з останніми змінами від 09.12.11 у ст. 2. Надається поняття місцевого самоврядування

«1. Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.»

В ст.5 ЗУ зазначається, що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду, сільську, селищну, міську раду, сільського, селищного, міського голову, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, районні та обласні ради, органи самоорганізації населення. А цю здатність громада може самостійно реалізувати тільки використовуючи різноманітні форми безпосереднього народовладдя. Тому законодавче визначення системи місцевого самоврядування є неповним і може розглядатися тільки як система суб’єктів місцевого самоврядування, або як система місцевого самоврядування в структурно-організаційному плані.