Билет №1

Депутатські фракції у ВРУ: формування, реєстрація та припинення діяльності

Діяльність деп.фракцій (ДФ) визначається гл.11 ЗУ «Про Регламент ВРУ» від 10.02.10р.

Ст.57. Формування ДФ.

1. ДФ формуються на першій сесії ВР нового скликання до розгляду питань про обрання Голови ВРУ, створення органів ВР. Якщо цього не відбулося, головуючий на пленарному засіданні оголошує перерву для їх формування. Перед наступним пленарним засіданням Апарат ВР надає народним депутатам інформаційні матеріали, які були подані до Апарату ВР за день до початку зазначеного пленарного засідання, про сформовані відповідно до вимог цього Регламенту ДФ.

Ст.58. Принципи формування ДФ

1. ДФ формуються на партійній основі народними депутатами, обраними за списком політичних партій, які за результатами виборів отримали депутатські мандати.

2. Політична партія має право формувати у ВР лише одну ДФ.

3. Принципи функціонування ДФ повинні бути демократичними і не суперечити вимогам КУ, ЗУ "Про статус народного депутата України" та цього Регламенту.

Ст.59. Умови формування ДФ

1. Мінімальна кількість народних депутатів для формування ДФ має становити не менше ніж 15 народних депутатів.

2. Народний депутат може входити до складу лише однієї ДФ політичної партії.

3. Голова ВРУ, Перший заступник та заступник Голови ВРУ не входять до складу ДФ.

4. Народний депутат, якого виключено чи який вийшов зі складу ДФ, є позафракційним.

Ст.60. Порядок реєстрації та припинення діяльності ДФ (депутатських груп - ДГ)

1. Кожна ДФ (ДГ) реєструється в Апараті ВР. Умовою реєстрації є надходження до Апарату ВР підписаного особисто кожним народним депутатом, який увійшов до складу ДФ/ДГ, письмового повідомлення про сформування ДФ/ДГ. У письмовому повідомленні зазначаються повна (та, за наявності, скорочена) назва ДФ/ДГ, її персональний склад та партійна належність членів ДФ/ДГ, а також прізвища голови ДФ/ДГ та заступників голови ДФ/ДГ з розрахунку не більше одного на 15 членів ДФ/ДГ. Повна та скорочена назва ДФ має збігатися з назвою відповідної політичної партії. Повна та скорочена назва ДГ не повинна співпадати з назвами зареєстрованих ДФ/ДГ.

2. Після відповідного оформлення матеріалів про утворення ДФ/ДГ головуючий на пленарному засіданні інформує народних депутатів про реєстрацію такої ДФ/ДГ, її кількісний склад, голову ДФ/ДГ та заступників голови ДФ/ДГ. Інформаційні матеріали про ДФ/ДГ після її реєстрації надаються народним депутатам. У такому ж порядку повідомляється про зміни в складі ДФ/ДГ.

3. Про вступ, вихід зі складу зареєстрованої ДФ/ДГ народний депутат повідомляє письмово головуючого на пленарному засіданні. Письмове повідомлення народного депутата про входження до складу тієї чи іншої ДФ/ДГ погоджується з головою цієї ДФ/ДГ. Повідомлення про виключення із складу ДФ/ДГ робить головуючий на пленарному засіданні за поданням голови ДФ/ДГ.

4. ДФ/ДГ склад якої стає меншим від необхідної мінімальної кількості народних депутатів, визначеної частиною першою статті 59 цього Регламенту, через 15 днів після дня настання такого факту оголошується Головою ВРУ розпущеною.

Акти Президента України та їх місце в системі джерел конституційного права України

У своїй сукупності джерела конституційного права утворюють складну як за структурою, так і за змістом динамічну систему, елементами якої є акти, що містять конституційно-правові норми. Множинність конституційних відносин та різноманітність їх об'єктів обумовлюють різні види правових приписів, а відтак - різноманітність видів джерел конституційного права.

Згідно з ч.3 ст.106 Конституції України результатом застосування правових форм діяльності Президента України можуть бути два види актів – укази і розпорядження, які мають підзаконний характер і є обов’язковими для виконання на всій території України. Більш детальну характеристику актів глави Української держави подано у Положенні про порядок підготовки і внесення проектів указів і розпоряджень Президента України, затвердженому Указом Президента № 346/93 від 20 серпня 1993 р. (зі змінами і доповненнями, внесеними указами від 13.10.1993 р. №454/93, від 10.09.1994 р. №512/94 та від 27.01.1999 р. №70/99).

Розпорядженнями Президента України оформлюються:

1) доручення КМУ, міністерствам та іншим ЦОВВ;

2) рішення з оперативних, організаційних і кадрових питань, а також з питань роботи Адміністрації ПрУ;

3) призначення представників від України для участі у роботі м/н форумів, у переговорах з представниками (делегаціями) іноземних держав;

4) призначення уповноважених ПрУ для представлення його інтересів у державних органах, установах та організаціях.

Рішення з інших питань оформлюються у вигляді указів Президента.

Додаткову норму до цього правила встановлено Законом «Про оборону України», що передбачає наявність ще двох видів президентських актів – директив і наказів Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.

Переважна більшість указів Президента є індивідуально-правовими, тобто такими, які не містять правових норм. В той же час практика знає немало указів Президента нормативно-правового характеру, що цілком узгоджується з його конституційним статусом. До того ж Президент України вводить у дію своїми указами рішення РНБОУ та ряду інших державних органів, що створюються при Президентові України.

Поняття і ознаки державного органу України

Державний орган - це одна особа або організована група осіб, спеціально призначені для реалізації державної влади в передбачених законом випадках. До числа державних органів ставляться, наприклад, суд, президент, парламент і т.д.

Основні ознаки державних органів:

а) створюються й функціонують у відповідності й на основі норм права;

б) відносна структурна й функціональна відособленість у механізмі держави по ознаці їхньої спеціалізації;

в) функціональна взаємодія один з одним у процесі реалізації кожним своїх повноважень, обов'язків.

Серед державних органів розрізняють:

а) єдиноначальні;

б) колегіальні;

в) органи законодавчої, виконавчої, судової влади й ін.

Система державних органів утворить так званий державний апарат.

Державний апарат - це частина механізму держави в особі системи його державних органів.

Державні підприємства, установи, організації - це організовані групи осіб, призначенням яких є виконання робіт, надання послуг населенню або державі в цілому, його окремим органам, посадовим особам.

Державні підприємства створюються для господарської діяльності в державному секторі економіки (наприклад, космічний зв'язок, виробництво вибухових речовин і ін.).

Державні установи роблять послуги, наприклад, у сфері освіти, медичного обслуговування й т.д.

Державні організації виконують роботи, роблять послуги, наприклад, у сфері будівництва, перевезень і т.д.