- •Загальні відомості про бетон і будівельні розчини.
- •Класифікація бетонів, властивості, область застосування.
- •Структура бетону і її вплив на властивості бетону.
- •Міцність бетону. Класи бетону.
- •Міцність бетону. Фактори міцності бетону. Процес руйнування бетону при стиску.
- •Деформативні властивості бетону. Усадка. Деформація бетону в процесі тверднення.
- •Деформативні властивості бетону під навантаженням.
- •В’яжучі матеріали і тонкомелені добавки для приготування бетонних сумішей.
- •Заповнювачі для бетону. Класифікація основні властивості.
- •10.Класифікація хімічних добавок для бетонних сумішей, їх класи.
- •11. Механізм дії хімічних добавок.
- •12.Пластифікуючи добавки до бетонних сумішей та механізм їх дії.
- •13.Добавки прискорювачі і уповільнювачі тверднення бетону.
- •14.Добавки регулятори структури бетону.
- •15.Комплексні хімічні добавки в бетонну суміш.
- •16.Бетонна суміш. Структура бетонної суміші.
- •17. Технологічні властивості бетонної суміші, методи визначення.
- •18. Реологічні моделі тіл та реологічна модель бетонної суміші.
- •19.Фактори, які впливають на властивості бетонної суміші.
- •20. Бетонна суміш, як пружно-в’язко-пластичне тіло. Реологічні властивості.
- •21.Процес ущільнення бетонної суміші. Способи ущільнення.
- •22.Вібрування бетонної суміші. Способи ущільнення.
- •23.Комбіновані способи ущільнення бетонної суміші.
- •25.Процес структуроутворення бетону. Головні стадії структуроутворення.
- •26.Деформації бетону в процесі тверднення.
- •27.Температурний фактор в процесі структуроутворення бетону.
- •28.Вплив технологічних факторів на процес структуроутворення бетону.
- •29. Способи прискорювання твердіння бетону.
- •30. Керування процесом структуроутворення бетону
- •33. Щільність і водонепроникність бетону
- •32. Морозостійкість бетону
- •31. Деструктивні процеси, які розвиваються в процесі твердіння бетону
- •34. Бетони високої міцності
- •35. Гідротехнічний бетон
- •36. Бетон для будівництва доріг і аеродромів
- •37. Дрібнозернистий бетон
- •38. Декоративний бетон
- •39. Шлаколужні бетони
- •Класифікація легких бетонів
- •Легкі бетони щільної структури
- •Поризовані легкі бетони
- •43. Ніздрюваті бетони
- •44. Жаростійкий бетон
- •45. Фібробетон
- •46. Силікатний бетон
- •47. Спеціальні бетони на основі полімерів
- •48. Полімербетони, бетонополімери
- •50. Види корозії бетону
- •51. Газова і біологічна корозія
- •52. Захисні властивості бетону по відношенні до арматури
- •53. Корозія арматури в бетоні
- •54. Первинний і вторинний захист бетону від корозії
- •55. Фактори довговічності бетону
- •56. Види пор і дефектів структур бетонів
- •57. Класифікація будівельних розчинів
- •58. Фізико-механічні та технологічні властивості будівельних розчинів
- •59. Методи випробувань будівельних розчинів
- •60. Марки будівельних розчинів, основні характеристики
- •61 Технологічні властивості мурувальних розчинів і їх регулювання
- •62 Мурувальні розчини для будівництва в зимовий період
- •63 Оздоблювальні розчини, види і область застосувань
- •64 Штукатурні розчини. Особливості складу
- •65Декоративні розчини. Види. Особливості Складу
- •66. Склади для зберігання заповнювачів
- •67 Склади для зберігання в’яжучих
- •68. Способи приготування бетонних сумішей
- •69. Способи приготування будівельних розчинів
17. Технологічні властивості бетонної суміші, методи визначення.
До технологічних властивостей бетонної суміші відносять легкоукладальність, тобто здатність деформуватися і легко заповнювати форму або опалубку при виготовленні бетонних і залізобетонних виробів, розшаровування, щільність і пористість. Термін легкоукладальність об'єднує дві властивості бетонних сумішей різних консистенцій — рухливість і жорсткість. Рухливість бетонної суміші (П) визначають за методикою ГОСТ 10181.1 -81 і характеризують виміряною в сантиметрах величиною осадки конуса (ОК), зформованого з бетонної суміші. При найбільшій крупності заповнювача до 40 мм рухливість визначають на звичайному (стандартному) конусі (рис. 6.1) з листової сталі. При крупності заповнювача більш ніж 40 мм використовують збільшений конус (висота 450 мм, нижній діаметр 300 мм, верхній - 150 мм). Перед випробуванням внутрішню поверхню конуса, сталеві пруток і лист очищають і протирають вологою тканиною. Рухливість бетонної суміші визначають у такій послідовності. Конус ставлять на гладенький металевий лист і заповнюють його через лійку бетонною сумішшю в три шари однакової висоти. Кожний шар ущільнюють штикуванням металевим прутком діаметром 16 мм і завдовжки 600 мм із заокругленими кінцями: у звичайному конусі - 25 разів, у збільшеному - 56 разів. Конус під час наповнення і штикування повинен бути щільно притиснутим до листа. Після ущільнення суміші в конусі лійку знімають і надлишок суміші зрізають кельмою врівень з верхніми краями конуса. Потім конус плавно знімають і ставлять поряд із сформованою бетонною сумішшю (тривалість цієї операції повинна бути З...7с). Для визначення величини осадки конуса необхідно покласти металеву лінійку ребром на верх сталевого конуса (рис. 6.2) і виміряти відстань від нижнього ребра лінійки до верху конуса бетонної суміші. Визначення ОК в збільшеному конусі треба звести до величини осадки у звичайному конусі множенням на коефіцієнт 0,67. Результатом є середнє арифметичне показників двох випробувань. Якщо осадка конуса буде дорівнювати нулю, то суміш вважають нерухливою (жорсткою) і її легкоукладальність повинна характеризуватися жорсткістю, яка визначається за відповідною методикою.
Вимірювання осадки конуса бетонної суміші:
1 - допоміжна лінійка; 2 - лінійка для вимірювання осадки конуса; З - конус бетонної суміші після підйому форми - конуса; 4 - металевий лист; 5 - металева форма.
Жорсткість бетонної суміші (Ж) характеризується часом вібрації в секундах, потрібним для вирівнювання і ущільнення попередньо сформованого конуса бетонної суміші з використанням приладу для визначення жорсткості (рис. 6.3). Загальна маса диска, штанги і шайби приладу повинна бути (2750± 50) г. Диск має отвори діаметром 10 мм. Прилад встановлюють і жорстко закріплюють на лабораторному вібростолі, який створює вертикально направлені коливання з частотою (2900 ± 100) коливань за хвилину і амплітудою (0,50 ±0,01) мм. Фланець циліндричного кільця приладу повинен щільно прилягати до поверхні вібростола, щоб не витікало цементне тісто.