42. Особливості проектування поздовжніх профілів магістралей, які перетинаються в різних рівнях?

Поздовжній профіль магістралі характеризує величину поздовжніх уклонів її окремих ділянок, радіусів вертикальних кривих, які сполучають ці ділянки, та ви­сотне положення її проїжджої частини відносно поверхні землі.

Основними завданнями при проектуванні поздовжніх профілів магістралей, що пересікаються в різних рівнях, є:

• забезпечення зручності руху транспортних засобів;

• лбезпека руху транспорту і пішоходів;

. • безперешкодний стік поверхневих вод; «

• найбільша економічна ефективність будівництва;

• розділення по вертикалі, в межах перетину, проїжджих частин магістра­лей, що пересікаються.

Характеристики елементів визначають за такими основ­ними факторами:

• категорією магістралей;

• інтенсивністю та характером руху;

• типом перехрещення в різних рівнях;

• конструкцією основної штучної споруди;

• рельєфом місцевості.

методика

1 етап. Визначається вертикальне розташування магістралей. Магістраль більш високої категорії, як правило, повинна проектуватись зверху, а більш низь­кої - під шляхопроводом чи в тунелі. Однак місцеві умови можуть вимагати проти­лежного вирішення. В сумнівних випадках питання вирішується шляхом порівняння варіантів.

2 етап. У випадку, коли на перетині як основну штучну споруду передба­чається збудувати шляхопровід чи естакаду, спочатку проектується поздовжній профіль магістралі, яку пересікають (яка проходить по низу) і підраховується її «червона» (проектна) відмітка в точці пересікання осей магістралей. При тунельному типі перетину спочатку проектується поздовжній профіль магістралі, яка пересікає (тієї, що проходить на поверхні землі), і потім визначається проектна відмітка цієї магістралі в точці пересікання осей магістралей.

3 етап. Визначається «червона» відмітка осі магістралі, яку передбачається влаштувати поза поверхнею землі в точці пересікання осей магістралей. Для цього визна­чається мінімально допустима різниця відміток в точці пересікання осей магістралей ( Н ). Її величина повинна надати можливість не тільки влаштувати будівельні конструкції штучної споруди, але й забезпечити без­печний та безперебійний пропуск транспортних засобів.

43. Пропускна здатність з'їздів на перетині магістралі в різних рівнях.

ПЗ з'їзду ви­значається з вра­хуванням умов ру­ху на окремих його ділянках - входу смуги руху на з’їзді та виходу з з'їзду. Якщо вхід на з’їзд виконано з перехідно- швидкісної смуги, то ПЗ входу відповідає пропускній здатності цієї смуги. В залеж­ності від поздовжнього уклону ця величина коливається від 600 до 800 авт/год.

Якщд вхід на з’їзд здійснюється з міжпетльової ділянки (зона переплетення) з перехідно-швидкісною смугою, то найбільша кількість автомобілів, яка може ввійти на з'їзд,

Упер-Мь,

де и„_ер - пропускна здатність зони переплетення, авт/год; Мь - кількість автомобілів, що виходять зі з'їзду в зону переплетення, в авт/год.

Якщо перехідно-швидкісної смуги нема і з’їзд примикає безпосередньо до проїжджої частини прямого напряму, пропускна здатність входу на з'їзд встанов­люється з урахуванням інтенсивності на правій смузі основного напряму:

Довжина міжпетльової ділянки, на якій здійснюється переплетення потоків, у варіанті інженерно-планувального рішення 'за типом «клеверний лист», прий­мається 30-60 м. Її пропускна здатність складає 600-800 авт/год В тому випадку, коли інтенсивність руху за напрямами в зоні переплетення приблизно однакова ПЗ входу на з'їзд приймається 400-500 авт/год.

Пропускна здатність смуги руху на з'їзді залежить від відстані між авто­мобілями, що рухаються, та швидкості руху.

На петльовому з’їзді ПЗ смуги складає 600- 650 авт/год при швидкості руху 25-40 км/год і 380-450 авт/год при швидкості руху 10-25 км/год.

Збільшення кількості смуг руху на з’їзді не дає збільшення його ПЗ, якщо

вихід із з'їзду організований з однією смугою. Пропускна здатність зони злиття(вихід з з'їзду) потоків на магістралі і з'їзді залежить від кута їх примикання, відносної швидкості руху, пла­нувального рішення зони злиття і граничного інтервалу часу. Граничний інтервал може бути зменшений за рахунок скорочення різниці швидкостей руху основного потоку і потоку, що вливається.

Найбільш критичний випадок виникає при необхідності зупинки автомобіля перед вихо­дом зі з’їзду. В цьому випадку пропускна здатність зони злиття найменша.