14. Класифікація вузлів міських шляхів сполучення

За характером взаємного контакту транспортних і пішохідних потоків вузли (перетини) міських шляхів сполучення можуть бути розділені на три основних типи: пересічення, примикання, відгалуження.

Залежно від способу організації руху вузли міських шляхів сполучення поділяються на:

• вузли з організацією руху в одному рівні (нерегульовані, саморегульовані, з примусовим регулюванням руху);

• вузли з організацією руху в різних рівнях (транспортні розв’язки).

Залежно від призначення та категорії міських шляхів сполучення, що пересікаються, і характеру потоків руху (планувально-містобудівні ознаки) вузли можна поділити на:

• Пересічення магістральних вулиць та доріг з рейковими шляхами сполучення (лініями трамваю, залізничними шляхами, наземними лініями метро).

• Пересічення магістральних вулиць та доріг з водними шляхами.

Площі займають особливе місце у вузлах міських шляхів сполучення. Організація руху на площах ускладнюється часто великою кількістю вулиць, а також більш складними маршрутами пішохідного руху.

Пересічення транспортних та пішохідних потоків. На перехрестях пересічення транспортних і пішохідних потоків зазвичай супроводжує взаємне пересічення транспортних потоків. У ряді випадків пересічення транспортних та пішохідних потоків може мати місце без взаємного пересічення транспортних потоків (виходи на перегонах між перехрестями). Складні вузли міських шляхів сполучення. До цієї категорії належать вузли, на яких відбувається пересічення різнойменних транспортних потоків, а також складні конфігурації різних потоків руху. В цих випадках, як правило, необхідне влаштування складної системи дорожньо-транспортних споруд. Залежно від категорій вулиць та доріг, що пересікаються, транспортні вузли можна поділити на шість класів:

Вузли 1 класу передбачають пересічення двох швидкісних міських доріг між собою чи з магістральною вулицею безперервного руху, а також взаємне пересічення останніх між собою.

Вузли 2 і 3 класів – це вузли, в яких головною є магістральна вулиця безперервного руху, а її пересікають чи до неї примикають магістральні вулиці міського або районного значення з регульованим (2 кл.) чи саморегульованим (3 кл.) рухом.

Перетини в одному рівні також можна поділити на три класи.

Вузли 4 класу передбачають пересічення магістральних вулиць з регулюванням руху транспорту між собою та з магістральними вулицями районного значення.

До 5 класу належать пересічення магістральних вулиць районного значення між собою та з житловими вулицями. В середніх та малих містах можливе використання вузлів 5 класу і на магістральних вулицях загальноміського значення з невисокою інтенсивністю руху транспорту.

І, нарешті, до 6 класу належать прості перехрестя, що застосовуються на пересіченні житлових вулиць, доріг у промислових та комунально-складських зонах між собою, а також із внутрішньомікрорайонними проїздами.

Поняття “організація руху” при цьому припускає використання методів та прийомів розподілу руху в просторі, що, переважно, досягається планувальними рішеннями, а поняття “регулювання руху” містить методи та прийоми розчленування транспортних потоків у часі.