- •11. Техніко-економічне обгрунтування доцільності влаштування дорожньо-транспортних перехрещень в різних рівнях.
- •12. За якими ознаками класифікуються пішоходно-транспортні перехрещення в різних рівнях.
- •13. Дорожньо – транспортні проблеми сучасного міста.
- •14. Класифікація вузлів міських шляхів сполучення
- •15.Умови руху транспорту та пішоходів на перетині міських вулиць і доріг.
- •16. Місто як транспортно планувальний вузол.
- •17. Як визначається клас перетину в різних рівнях.
- •18. Обгрунтування вибору класу та інженерно планувального рішення перетину міських магістралей в різних рівнях.
- •19. Особливості, характерні для перетинів в різних рівнях за типом – «лист конюшини».
- •20. Особливості, характерні для перетинів в різних рівнях за типом – «розширений лист конюшини».
- •29. Обгрунтування вибору типу дорожньо транспортних перехрещень в різних рівнях.
- •30. Засоби забезпечення безпеки руху транспорту та пішоходів на перетині магістралей в різних рівнях
- •41. Основні вимоги до проектування дорожньо транспортних перетинів в різних рівнях
- •42. Особливості проектування поздовжніх профілів магістралей, які перетинаються в різних рівнях?
- •43. Пропускна здатність з'їздів на перетині магістралі в різних рівнях.
- •44. Техніко-економ обгрунтування вибору інженерно-планувального рішення перетину магістралей в різних рівнях.
- •45. Послідовність виконання проекту дорожньо-транспортного вузла в різних рівнях.
- •46. Забезпечення видимості в плані та профілі на перетині магістралей в різних рівнях.
- •47. Освітлення міських дорожньо-транспортних перетинів в різних рівнях.
- •48. За якими ознаками класифікують перетини магістралей в різних рівнях.
- •49. Пропускна здатність перетинів магістралей в різних рівнях.
- •50. Послідовність проектування з’їздів на перетині магістралей в різних рівнях.
- •51. Обґрунтування вибору коефіцієнта зчеплення колеса з дорожнім покриттям на міських дорожньо-транспортних вузлах в різних рівнях?
- •52. Підвищення пропускної здатності та безпеки руху на перетині міських вулиць та доріг?
- •53. Особливості проектування перехідно-швидкісних смуг на перетині магістралей і різних рівнях?
- •54. Проектування водовідводу на перетині міських вулиць та доріг і різних рівнях?
- •55. Визначення щорічних дорожніх витрат на перетині магістралей в різних рівнях?
- •56. Класифікація міських мостів та шляхопроводів?
- •57. Розміщення міських мостів в плані та профілі?
- •58. Яким вимогам повинні відповідати мости?
- •59. Техніко-економічне обґрунтування розміщення мостів в плані міста?
- •60. Організація руху транспорту на підходах до мосту?
- •61) Класифікація міських транспортних естакад.
- •62) Вимоги щодо проектування міських транспортних естакад
- •63) Класифікація міських тунелів
- •64. Автотранспортні тонелі. Вимоги до проектування
- •65. Тунелі метрополітену. Вимоги до проектування
- •66. Гірські транспортні тунелі. Вимоги до проектування
- •67. Підводні транспортні тунелі. Вимоги до проектування
- •68. Техніко-економічна ефективність підземних споруд на вдм
- •69. Як встановлюється кількість та місцезнаходження мостових споруд у містах
53. Особливості проектування перехідно-швидкісних смуг на перетині магістралей і різних рівнях?
Найважливішим елементом перехрещень міських магістралей з організацією руху в різних рівнях є перехідно-швидкісні смуги, призначенням яких є зниження чи набирання швидкості автомобілів, які повертаються, без перешкод для автомобілів, що рухаються прямо. Такі смуги влаштовуються на підходах до заокруглень паралельно до основного проїзду з розмежувальними пристроями між основним проїздом чи без них. Ширина смуг розгону та гальмування приймається рівною 3, 5-3, 75 м.
При встановленні бордюра по краю перехідно-швидкісних смуг їх слід розширювати на величину, що дорівнює двом підвищенням бордюра над проїжджою частиною при розташуванні бордюра з одного боку та п'яти підвищенням - при двосторонньому розташуванні бордюрів.
У склад перехідно-швидкісних смуг входять відгони смуг розгону та гальмування, ділянка гальмування чи розгону, а також ділянки маневрування автомобілів у випадку скрутного виходу автомобілів із смуги розгону чи входу на з'їзд при інтенсивному русі.
Повна довжина перехідно-швидкісної смуги для гальмування перед входом на з'їзд визначається:
де Sвх - повна довжина перехідно-гальмівної смуги, м; Sкл - довжина ділянки відгону смуги, м; Sгш - довжина гальмівного шлюзу, м; Sоч - довжина ділянки, необхідна для розміщення рухомої черги при зайнятті з'зду автомобілями.
При виході транспортного потоку із з'їзду на основну дорогу передбачається перехідно-швидкісна смуга, на якій відбувається підвищення швидкості руху до величини, що відповідає швидкості на головній дорозі. Вливання автомобілів із з'їзду в основний потік можливе тільки при наявності достатньої кількості інтервалів між автомобілями основного потоку, інакше потік із з'їзду створюватиме чергу автомобілів. Із збільшенням інтенсивності руху на основній дорозі кількість інтервалів для вливання в потік зменшується, а довжина черги збільшується. Для розміщення рухомої черги автомобілів на перехідно-швидкісній смузі необхідна додаткова ділянка, що створює такий просторовий розподіл інтервалів між автомобілями основного та другорядного потоків, який забезпечив би безпечне влиття другого в перший.
Визначити довжину перехідно-швидкісної смуги при виході із з'їзду можна за формулою:
де Sшш – довжина швидкісного шлюзу, м; Sф – додаткова ділянка перехідно-швидкісної смуги, на якій розміщується рухома черга, або так звана фазова ділянка, м.
В таблиці наведені довжини перехідно-швидкісних смуг в залежності від поздовжнього уклону магістралі на підходах до дорожньо-транспортних розв'язок.
54. Проектування водовідводу на перетині міських вулиць та доріг і різних рівнях?
Водовідведення на перехрещенях в різних рівнях проектується закритого типу, з приєднанням гілок до зливових колекторів магістралей, що пересікаються, або відведенням зливових вод у найближчий зливовий колектор.
При проектуванні зливовідводу в межах перехрещень в різних рівнях слід дотримуватися таких основних вимог:
• зливові води, що надходять з проїжджої частини магістралі, повинні бути перехоплені перед з'їздами чи пандусами та відведені в зливовий колектор;
• зливові води, що надходять з проїжджої частини й тротуарів з'їздів чи пандусів, не повинні потрапляти на проїжджу частину пересікаючої магістралі;
• повинно бути забезпечене відведення зливових вод з понижених точок перехрещення.
Перелічені вимоги можуть бути реалізовані за допомогою відповідної розстановки водоприймальних колодязів.
Спочатку розставляються обов'язкові водоприйомні колодязі у понижених точках перетину на пересікаючій магістралі перед з'їздами, для запобігання надходження зливових вод з магістралі на з'їзди та на з'їздах перед сполученням їх з магістраллю, яка пересікається.
Після розміщення таких водоприймальних колодязів, якщо відстані між ними більші за 50-70 м, проектуються проміжні колодязі. Відстані між запроектованими на магістралях, що пересікаються, колодязями повинні бути не більші ніж 50-80 м, на з'їздах та на пандусах - не більші ніж 100 м (з огляду на невелику площу водозбору).
Для відведення поверхневих вод з пониженої точки магістралі, що пересікається, при тунельному варіанті проектується спеціальний відвідний колектор, що приєднується до найближчого магістрального зливового колектора. Якщо за умовами рельєфу неможливо здійснити відведення порерхневих вод з пониженої точки тунелю самотічними спорудами, то проектується автоматична насосна станція для перекачування поверхневих вод з приймальних пристроїв. Відведення поверхневих вод з проїжджої частини шляхопроводів та естакад здійснюється за допомогою металевих трубок, закладених у прогонну споруду, закритих фатами в рівні покриття проїжджої частини.
Гідравлічний розрахунок гілок та колекторів в межах перетину, з огляду на незначні витрати, звичайно не проводять. Діаметри гілок та колекторів приймаються звичайно мінімальними.