62) Вимоги щодо проектування міських транспортних естакад

Основні вимоги щодо проектування міських естакад можна звести до таких:

• планувальні рішення, кількість ярусів, радіуси поворотів та довжина підходів повинні бути узгоджені з архітектурою прилеглої забудови, а також враховувати вартість міської території, необхідної для будівництва естакади;

• планувальні рішення пересічення магістралей з використанням еста­кадних споруд повинні визначатись, в основному, напрямом та інтенсивністю транспортних потоків, що пересікаються, а також способом їх з’єднання з за­безпеченням швидкості та безпеки руху;

• вимоги щодо безпеки руху на естакадах повинні бути більш жорсткими, ніж на магістралі на рівні землі, у зв’язку з можливостями здійснення більш тяж­ких наслідків аварій. На межах проїжджої частини повинна бути влаштована надійна жорстка огорожа для захисту від ударів чи наїзду автомобілів на троту­ар;

• загальний силует естакади, і особливо її опори, повинні бути легкими, м’якими та гармоніювати з навколишньою забудовою. Оздоблення поверхонь опор та прогонів повинні виконуватись особливо якісно і мати привабливий зовнішній вигляд;

• розміщення опор естакади та вибір типу фундаментів повинні узгоджу­ватись з розміщенням підземних мереж і забезпечити мінімальні роботи по їх перенесенню;

• естакади повинні відповідати вимогам охорони навколишнього середо­вища (повинні бути забезпечені норми відносно шуму та загазованості найб­лижчих до естакади будинків та на прилеглій території). Освітлення естакади не повинно перешкоджати жителям прилеглої до естакади забудови,

Відведення поверхневого стоку необхідно підключати до міської дощової мережі, не допускаючи природнього водоскиду;

• довжина прогонів міської естакади, збудованої на пересіченні магістралей, визначається завширшки магістралі, що пересікається, в межах зони перетину. На решті довжини цих естакад та для естакад інших типів дов­жина прогонів визначається за умовами архітектурних вимог і найменшої вар­тості всієї споруди;

• будівельна висота прогонів естакад повинна бути мінімально можливою для конкретних умов з врахуванням забезпечення габариту руху транспорту, який проходить під естакадою, та умовами видимості.

63) Класифікація міських тунелів

Тунелями називають інженерні споруди, що розташовані на деякій глибині під поверхнею землі і які використовуються для пропуску чи зберігання транс­портних засобів, розміщення промислових, комунально-побутових, торгівельних та видовищних підприємств, а також мають багатоцільове призначення - об'єднувати транспортні, інженерні об’єкти, підприємства торгівлі, споруди цивільної оборони.

В міських умовах тунелі широко використовуються для подолання природних перешкод (гірські тунелі), розосередження руху по вертикалі, розв’язки руху в різних рівнях, для метрополітену, для подолання водних перешкод, для подолання підземних інженерних комунікацій

64. Автотранспортні тонелі. Вимоги до проектування

Одним з ефективних способів розосередження інтенсивного транспортного потоку при перевантаженні міських магістралей є пропуск частини транспортного потоку в автотранспортних тунелях.

При спорудженні автотранспортного тунелю на пересіченні двох магістралей його бажано закласти в напрямі більш широкої магістралі. Це вирішення дає мож­ливість організувати бокові проїзди поруч з тунелем і спрощує можливість поворо­тів з магістралі, що пересікається. Разом з тим місцеві умови можуть про­диктувати й інші рішення, коли тунелі розташовуються в напрямі менш широ­кої магістралі.

Автотранспортні тунелі, в основному, розташовують на прямолінійній в плані магістралі.

Поздовжній профіль автотранспортних тунелів мілкого закладання бажано проектувати безпосередньо під проїжджою частиною вулиці для зменшення за­гальної довжини тунелю. Як правило, всі міські транспортні тунелі мають двосхи­лий поздовжній профіль увігнутого окреслення . Сполучення ділянок ту­нелю виконують шляхом вписування вертикальних кривих, радіуси яких залежать від розрахункової швидкості руху, категорії магістралі, умов видимості і плавності руху. Радіуси вертикальних кривих приймаються відповідно до нормативних вимог для категорії магістралі, що пролягає в тунелі. На загальноміських і районних магі­стралях найменші радіуси вертикальних кривих відповідно становлять 6000 і 4000м для випуклих і 1500 та 1000 м для ввігнутих кривих.

Кількість смуг руху в тунелі встановлюється з необхідності забезпечення розрахункової пропускної здатності та нормативних вимог відповідно до категорії магістралі, яка проходить в тунелі.Ширина однієї смуги руху транспорту в автотранспортних тунелях прий­мається 4.0 м. На магістралях районного значення ширина проїжджої частини мо­же бути зменшена до 7.5 м при двосмуговій і до 11.25 м при трисмуговій проїжджій частині.

Основні вимоги до міських автотранспортних тунелів глибокого закладання визначають особливості їх інженерно-планувального та конструктивного вирішення. Глибина закладання автотранспортних тунелів (підземних авто­магістралей) визначається необхідністю розташування тунелю в однорідних, стій­ких і неводоносних грунтах. Траса таких тунелів повинна проходити нижче під­земних комунікацій колекторних тунелів, тунелів метрополітену та автотранспорт­них тунелів мілкого за­кладання. По можли­вості підземні авто­магістралі розташову­ють на прямолінійних в плані трасах. Кри­волінійні ділянки мо­жуть бути в місцях ор­ганізації в'їзду і виїзду на поверхню землі, ділянках відгалужень до діючих підземних спо­руд. Підземні авто­магістралі можуть скла­датись з окремих ділянок, розділених підземними транспорт­ними комплексами. В межах кожної з цих ділянок поздовжній профіль магістральних тунелів може бути як односхилим, так і двосхилим увігнутого чи випуклого окрес­лення. ї

Вхід в тунельну частину обмежується порталом. Найбільші поздовжні уклони підходів повинні відповідати допустимим уклонам для категорії магістралі, яка проходить в тунелі. В складних умовах поздовжній уклон може бути збільшений до 60-80 °/оо . Найменший уклон в закритій частині тунелю приймається 4-5 °/оо.В’їзди та виїзди з автотранспортних тунелів слід передбачати, виходячи з конкретних умов, але не рідше, ніж через 3-5 км. Вони повинні бути розташовані таким чином, щоб не заважати основним потокам наземного транспорту та пішоходам.

Міські автотранспортні тунелі можуть влаштовуватись з одностороннім та двостороннім рухом. Для безпеки руху більш прийнятним є перший варіант. Однак влаштування двох тунелів з одностороннім рухом замість одного з двостороннім приводить до збільшення вартості будівництва на 25-30 °/₀. Інколи трасування ту­нелю виконується на кривих. На кривих радіуси заокруглень не повинні перевищу­вати для магістралей загальноміського значення - 400 м, районного значення - 250 м. Поздовжні уклони закрито! частини тунелю не повинні перевищувати 40 °. Тільки в особливо складних умовах допускається величина поздовжнього уклону 60-80 °/оо.

Висотний габарит (висота від рівня проїжджої частини до низу прогону) для міських автотранспортних тунелів приймається 5.0 м. В складних по висоті умовах для другорядних напрямів руху при значному русі легкових автомобілів допус­кається пониження висотного габариту до 4.2 м.Поперечний переріз автотранспортного тунелю глибокого закладання ви­значається габаритами транспорту, величиною транспортного потоку та конструк­тивними вирішеннями тунелю .

Для тунелів глибокого закладання найбільш раціональним є кругове чи еліптичне окреслення поперечного перерізу тунелю. Рух в них може здій­снюватись в одному чи двох рівнях. В пазухах тунелю влаштовуються венти ляційні канали або канали для прокладання інженерних мереж. Пропускна здатність однієї смуги в тунелі може досягати 1500 приведених одиниць транспор­ту за годину. Ширина однієї смуги руху в автотранспортних тунелях глибокого за­кладання приймається 3.5-4.0 м. Пішохідний рух в автотранспортних тунелях не передбачається. В зв’язку з цим в таких тунелях влаштовуються тільки службові тротуари завширшки 0.75-1.0 м.