55. Визначення щорічних дорожніх витрат на перетині магістралей в різних рівнях?

Річні дорожні витрати визначають як витрати, які складаються з щорічних витрат на реновацію і капітальний ремонт земляного полотна (Д_з), щорічних витрат на капітальний і середній ремонт та утримання дорожніх одягів (Д_од) і щорічних витрат на ремонт та утримання штучних споруд (Д_шт.сп):

Д = Д_з + Д_од + Д_шт.сп.

Щорічні витрати на реновацію і капітальний ремонт земляного полотна визначаються за формулою:

Д_з = 0,01 х С_з х р_з,

де С_з – вартість влаштування земляного полотна, в грн.;

р_з – щорічний процент відчислень на реновацію і капітальний ремонт земляного полотна (на основі досвіду утримання приймається 0,35 - 0,45 %).

Щорічні витрати на утримання і ремонт дорожніх одягів визначається за формулою:

Д_од = 0,01 х С_од х (+ р₂) + F х a,

де С_од – вартість влаштування дорожніх одягів, в грн.;

р₁ – щорічний процент відрахувань на реновацію і капітальний ремонт дорожніх одягів (для асфальтобетонних покриттів 5,0 - 5,5 %);

р₂ – щорічний процент відрахувань на поточний ремонт (за досвідом утримання дорожніх одягів з асфальтобетонним покриттям 1,0 - 1,5 %);

F – площа дорожнього покриття на перетині магістралей, кв.м;

а – вартість утримання кв.м дорожнього покриття перетину, грн.

Щорічні витрати на утримання і ремонт штучних споруд перетину магістралей визначається за формулою:

Д_шт.сп = 0,01 х С_шт.сп х р_шт.сп + F х b,

де С_шт.сп – вартість будівництва штучних споруд перетину, грн.;

р_шт.сп – щорічний процент відрахувань на реновацію і капітальний ремонт штучних споруд (2,0-2,5%);

F – площа штучних споруд, кв.м;

b – вартість утримання і поточного ремонту кв.м штучної споруди, грн.

56. Класифікація міських мостів та шляхопроводів?

57. Розміщення міських мостів в плані та профілі?

Складним моментом в проектуванні міських мостів є визначення місця його розташування в плані міста. Вирішення цієї проблеми повинно вестись з ураху­ванням низки вихідних положень, серед яких слід виділити необхідність ув'язки мостового переходу з загальною системою ВДМ міста та забезпечення еко­номічних вимог.

Підходи до мосту повинні зручно поєднуватись з найближчими вулицями, оскільки місце розташування міського мосту, в основному, визначається інтенсивністю транспортного потоку, а не гідрологічними умовами.

Вибір місця мостового переходу в місті визначається на стадії генерального плану міста з подальшим уточненням при розробці транспортної схеми ТЕО мос­тового переходу. Уточнення передбачає вирішення підходів, ув'язку з ВДМ і забу­довою прилеглої до мосту території міста.

Обгрунтування місця розташування мосту полягає в такому:

• мостові переходи необхідно вирішувати в комплексі інженерно-транспортних та архітектурно-планувальних задач міста;

• кількість та розміщення мостових переходів повинні відповідати вели­чині приведених максимальних годинних транспортних потоків між районами міста, розташованими по обидва боки водотоку;

• кількість та розміщення мостів повинні забезпечувати мінімальні зведені будівельні та експлуатаційні витрати.

В архітектурно-планувальних завданнях при проектуванні комунальних мостів у містах вирішують:

• поліпшення транспортної мережі всередині міського району, коли ВДМ історично склалась або планується (1 група);

• зв'язок з районом, що будується, чи новим містом, розташованим на іншому березі річки (2 група);

Л. І. Свердлін на підставі проведених досліджень запропонував таку формулу для визначення кількості мостових переходів через водотоки та ріки:

де Х – Кількість мостових переходів; L – довжина водотоку в межах міської забудови, км; П_р – річний пасажиропотік на всіх мостах через водоток, млн. пас.; δ_е – собівартість пасажироперевезень, збільшена з врахуванням грузоперевезень, за 1 млн. пас.-км млн. грн.; К – середня вартість спорудження мостів і підходів до них з розрахунку на 1 км довжини мосту, млн. грн..; а_в – середня довжина водотоку чи середня довжина одного мосту, км; φ_к – коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, напр. 0,1.