- •11. Техніко-економічне обгрунтування доцільності влаштування дорожньо-транспортних перехрещень в різних рівнях.
- •12. За якими ознаками класифікуються пішоходно-транспортні перехрещення в різних рівнях.
- •13. Дорожньо – транспортні проблеми сучасного міста.
- •14. Класифікація вузлів міських шляхів сполучення
- •15.Умови руху транспорту та пішоходів на перетині міських вулиць і доріг.
- •16. Місто як транспортно планувальний вузол.
- •17. Як визначається клас перетину в різних рівнях.
- •18. Обгрунтування вибору класу та інженерно планувального рішення перетину міських магістралей в різних рівнях.
- •19. Особливості, характерні для перетинів в різних рівнях за типом – «лист конюшини».
- •20. Особливості, характерні для перетинів в різних рівнях за типом – «розширений лист конюшини».
- •29. Обгрунтування вибору типу дорожньо транспортних перехрещень в різних рівнях.
- •30. Засоби забезпечення безпеки руху транспорту та пішоходів на перетині магістралей в різних рівнях
- •41. Основні вимоги до проектування дорожньо транспортних перетинів в різних рівнях
- •42. Особливості проектування поздовжніх профілів магістралей, які перетинаються в різних рівнях?
- •43. Пропускна здатність з'їздів на перетині магістралі в різних рівнях.
- •44. Техніко-економ обгрунтування вибору інженерно-планувального рішення перетину магістралей в різних рівнях.
- •45. Послідовність виконання проекту дорожньо-транспортного вузла в різних рівнях.
- •46. Забезпечення видимості в плані та профілі на перетині магістралей в різних рівнях.
- •47. Освітлення міських дорожньо-транспортних перетинів в різних рівнях.
- •48. За якими ознаками класифікують перетини магістралей в різних рівнях.
- •49. Пропускна здатність перетинів магістралей в різних рівнях.
- •50. Послідовність проектування з’їздів на перетині магістралей в різних рівнях.
- •51. Обґрунтування вибору коефіцієнта зчеплення колеса з дорожнім покриттям на міських дорожньо-транспортних вузлах в різних рівнях?
- •52. Підвищення пропускної здатності та безпеки руху на перетині міських вулиць та доріг?
- •53. Особливості проектування перехідно-швидкісних смуг на перетині магістралей і різних рівнях?
- •54. Проектування водовідводу на перетині міських вулиць та доріг і різних рівнях?
- •55. Визначення щорічних дорожніх витрат на перетині магістралей в різних рівнях?
- •56. Класифікація міських мостів та шляхопроводів?
- •57. Розміщення міських мостів в плані та профілі?
- •58. Яким вимогам повинні відповідати мости?
- •59. Техніко-економічне обґрунтування розміщення мостів в плані міста?
- •60. Організація руху транспорту на підходах до мосту?
- •61) Класифікація міських транспортних естакад.
- •62) Вимоги щодо проектування міських транспортних естакад
- •63) Класифікація міських тунелів
- •64. Автотранспортні тонелі. Вимоги до проектування
- •65. Тунелі метрополітену. Вимоги до проектування
- •66. Гірські транспортні тунелі. Вимоги до проектування
- •67. Підводні транспортні тунелі. Вимоги до проектування
- •68. Техніко-економічна ефективність підземних споруд на вдм
- •69. Як встановлюється кількість та місцезнаходження мостових споруд у містах
49. Пропускна здатність перетинів магістралей в різних рівнях.
Єдиного показника, який характеризує пропускну здатність всього дорожньо- транспортного перехрещення з організацією руху в різних рівнях, нема. Як правило, пропускна здатність (ПЗ) прямих напрямів і з’їздів здійснюється окремо з врахуванням типу і класу вузла. Це пояснюється тим, що ПЗ на прямих напрямах характеризується, в основному, дорожніми умовами, а на з'їздах - інтенсивністю і режимом руху основного напряму. Важливим є також те, що закономірності формування і руху прямих і поворотних потоків різні.
Показником недостатньої ПЗ перехрещення в різних рівнях можуть бути короткочасні затори чи черги автомобілів на елементах цього перехрещення. Найчастіше це буває на з'їздах перетину.
Пропускна здатність дорожньо-транспортного перехрещення в різних рівнях залежить від його планувального рішення, кількості смуг руху, окреслення з’їздів, наявності та розмірів перехідно-швидкісних смуг. На повних дорожньо-транспортних перехрещеннях ПЗ прямого напрямі розраховується так само, як і на магістралі з урахуванням складу транспортного потоку і кількості смуг руху. Особливістю в цьому випадку є оцінка пропускної здатності правої крайньої смуги, з якою сполучаються з’їзди розв’язки. Умови руху на цій смузі більш складні, ніж на інших смугах. На підході до розв’язки на неї переходять поворотні потоки, які знижують швидкість руху перед входом на з'їзд чи перехідно-швидкісну смугу.
В місці примикання з'їзду до правої смуги за рахунок автомобілів, які виїжджають з з'їзду, виникають труднощі в режимі прямого руху, збільшується щільність та знижується швидкість транспортного потоку на смузі. З цим пов’язано зниження ПЗ правої смуги, яка складає від пропускної здатності при вільному русі 60-80 % , в залежності від інтенсивності руху на з'їздах.
При встановленні ПЗ прямого напрямі на перехрещенні в різних рівнях крайня права смуга в рахунок не приймається. Передбачається, що вона використовується для громадського транспорту і організації руху потоків, що повертають.
Пропускна здатність однієї смуги руху прямого напрямі в цьому випадку може бути прийнята 1000 авт/год.
50. Послідовність проектування з’їздів на перетині магістралей в різних рівнях.
З'їздами прийнято називати шляхи, шо сполучають різні рівні руху. До проектування з'їздів можна приступати, коли закінчено проектування поздовжніх та поперечних профілів магістралей, що пересікаються, і прийняті рішення знайшли відображення на плані перетину. Спочатку виконується розміщення з’їздів в плані. При цьому основною вимогою є забезпечення розв'язки руху при забезпеченні його повної безпеки. При проектуванні з'їздів в плані в першу чергу встановлюють радіуси заокруглень з’їздів в місцях приєднання їх до магістралей. В складних умовах величини радіусів заокруглень при розрахунковій швидкості руху визначаються за формулою:
де - коефіцієнт поперечного зчеплення колеса з дорожнім покриттям; - поперечний уклон віражу;Vp - розрахункова швидкість руху,км/год.
В складних умовах величина радіуса заокруглення визначається наявністю вільної території. При заданій величині радіуса заокруглення визначається допустима швидкість руху на заокругленні відповідно до формули (2.33).
В практиці відомі випадки використання радіусів зaокруглень в складних умовах величиною 15 м.