- •1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи
- •2. Місце педагогіки вищої школи в системі педагогічних наук
- •3. Основні категорії педагогіки вищої школи
- •4. Зв’язок педагогіки вищої школи з іншими науками
- •5. Характеристика вищої освіти україни початку третього тисячоліття
- •6. Педагогічний професіоналізм діяльності викладача вищої школи
- •7. Педагогічна та наукова творчість у професійній діяльності викладача
- •8. Особливості розвитку вищих навчальних закладів україни.
- •9. Система освіти україни, її структура, особливості управління
- •10. Принципи діяльності освітніх закладів
- •11. Зміст освіти у вищих навчальних закладах. Закони навчання, їх сутність
- •12. Загальні закономірності навчального процесу
- •13. Принципи навчання у вищій школі
- •14. Форми, види, методи, прийоми і засоби навчання
- •15. Традиційні та інноваційні методи навчання у вищій школі
- •Традиційні та інноваційні методи навчання у вищій школі.
- •16. Лекція у системі підготовки фахівців
- •17. Організація та проведення семінарів
- •18. Практичні та лабораторні заняття у внз
- •20. Особливості індивідуальних занять, консультацій
- •21. Організація контролю знань студентів.
- •23. Контроль навчальної діяльності студентів.
- •22. Дистанційне навчання
- •24. Принципи, види та функції педагогічного управління
- •25. Педагогічний контроль і оцінка як функція управління
- •26. Умови згуртування та розвитку студентської групи
- •27. Педагогічні засади студетського самоврдування
- •Психолого-педагогічна модель особистості фахівця з вищою освітою
- •2. Самовиховання ісаморозвиток майбутніх фахівців з вищою освітою
- •3. Чинники і механізми формування моральних якостей студентів
- •4. Психологічні особливості наукової діяльності
- •5. Передумови ефективної діяльності викладача
- •6. Шляхи формування педагог. Майстерності та підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи
- •7. Умови згуртування та розвитку студентської групи
- •8. Професійно-аедагогічне спілкування у вищій школі
- •Основні аспекти спілкування:
- •9. Позиції викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами
- •10. Управління навчально-професійною діяльністю студентів
- •11. Професійна імпровізація в науково-педагогічній діяльності
- •13. Причини неуспішності студентів і шляхи їх усунення
- •14. Психолого-педагогічні особливості групового та індивідуального навчання у вищій школі
- •15. Педагогічна майстерність як комплекс властивостей особистості викладача
- •16. Психологічна характеристика педагогічої взаємодії
- •17. Педагогічна ситуація як головна структурна одиниця комунікативної діяльності викладача
- •18. Вербальна та невербальна комунікація викладача
- •1.Вербальна комунікація
- •2. Невербальна комунікація
- •19. Формування стилю педагогічного спілкування
- •Основні аспекти спілкування:
- •20. Адаптація студента до навчання у вищій школі
- •21. Структура виховного процесу
- •22. Мета і зміст національного виховання студентської молоді
- •23. Зміст, напрями, форми і методи виховної роботи зі студентами
6. Шляхи формування педагог. Майстерності та підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи
Говорячи про підготовку і перепідгот викладачів слід відзнач такі їх основні ф-ії амортизаційна, яка пом'якшує розрив поколінь по освітн рівню, інформованості. знаннях і ціннісних орієнтаціях: б)компенсаторна. здійснює виправлення недоліків функціонування попередньої освіти .в)розвивальна. яка організов ирофес і загальнокульт розвиток особистості:г)адаптивна. сприяє пристосуванню слухачів до змінюючихся вимог соц середовища:д)організаційна. полягає в раціональній організації вільного часу викладача для його самоосвіти:Корекційна. здійснює цілеспрям зміну якостей особистості спеціаліста з урахув його професо-педагог діяльн у ву зі.
На формування педагог майстерності та високого рівня професіоналізму викладача ВНЗ вплив різні чинники В першу чергу це держ кадрова політика, яка в цій сфері пов нести довготривалий і послідовний хар. приймати радикальні міри, направлені на збереження існу ючого кадрового потенціалу і створення умов для формування і зміцнення нового Завдання кадров політ мають включ наступне: а)максим врахування і сприяння розвитку інтеграи тенденцій в сфері науки і осв. Створення єд освітн простору і максимо спридтлив умов для реального входження в європ освітній просіір:б)спрпяння передачі культ традицій, науково-методичного досвіду і профес іірмпетентності від одного викладацького покоління до іншого:в)бережливе ставлення до старого покоління професорсько-виклад складу, максим підтримку його профес активностіл (активізацію і якісне перетворення інноваи здібностей і можливеє гей вузівського викладацько корпу су .д)створення соц-економ і організаційно- тсичолог переду мов для укріплення зв'язків с-ми вищ осв зі своїми випуекниками:с)створснш сприятл умов для залуч на роботу у ву зи здібної, таланов, обдаров молоді, яка має нахил до педагог .діяльності.є)дотриманн>і відповідних пропорцій між дослідницькою і викладацьк діяльністю:ж),ютримання прав автономії освітніх закладів у вирішенні своїх кадрових питань При цьому забезпечу ючи рівні правові умови для викладачів навч закладів усіх форм власності.Наступний впливов чинник, який є особливо важл у формує фахівця - це навчольно-виховний процес,, який зі студентськ лави формує спеціалістів На успішне втілення принципів гуманізації навч-виховн процесу у вищ шк має бути спрямовано психолог підготовку студентів. Для цього, в процес навч окрім обов’язк курсів психології, слід включити для різних спеціальностей різні спецкурси. "Психол ділових взаємовідносин". ..Інженерна психол". ..Психол творч діяльн" При організації навч майбутніх викладачів у магістрат та аспірант, для підвищ їх психолого- педагог знань можна запропону в такі спецкурси: ..Педагог виш шк". ..Психол вищ шк”, "Основи професіоналізму її педагог майстерності викладача вищ шк". ..Методологія і методи педагог дослідж", Організація управління навч процесом у ВНЗ".Грунтовні знання з педаг та психол є запорукою ефект організації викладачем особистісно-орієнтованого навч процесу. Ці знання сприятимуть виробленню у викладача таких необхідно важл рис як доброзичл. повага до молодих людей, до їх прагнення навчатися, уважне ставлення до їхньої ініціативи, тактовність у спілкуванні, послідовна і постійна вимогливість, терплячість до помилок, готовність допомогти. Психол знання допомагають викладачеві виробити позит ..Я-конпепц". створити комфорт умови саморозв та розвитку особистості кожного окремого сту дента. Педагог знання сприяють оптимізації навч-вихов процесу, допомагають фахівцю знайти і підібрати прогресивну педагог технологію, надати освіті випереджального хар-ру. тобто націлити її на майбутнє, на розв'яз проблем нового століття, розвиток творчих здібностей учнів. Формув-ня у них нового способу мислення та дій Псих-педаг знання допомагають спеціалісту подолати психолог бар'єр до нового, інно- вац: розвивають вміння проектувати свою діяльність; стру ктуру вати соц-культ досвід на рівні знань, норм, цінностей: навчають педагогічному спілкуванню. Основою педагог спакує с педагог діалог. Щоб зробити діалог ефективним викладачу необхідно оволодіти такими вміннями :а)ставити мету спілкування і добив-ся її досягнення шляхом аргументації на основі конкретних фактів, різних видів наочкості:б)форму люв с-му питань до співбесідника;в)аналізу в відповіді співбесідника і будувати подальший діалог з ним, враховуючи його знання, настрій та практичн досвід у використанні варіативності ситуацій:г)добиватися взає.морозум у спілку», реагу вати на правомірність аргументів та форму висловлення співбесідника;д)підтрпмувати невербальний контакт із співбесідником, відчу вати його психолог стан, орієнтуючись на зовні ознаки.
Не можна не врахув ще один важл чинник, який є особливо актуальн у форму ві су часи викладача ву зу - фахові знання. Кожен педагог має володіти с-мою знань зі спеціальності. Важливим є те. що він мас пост оновлюв свої знання, займатися самоосвітою. Самоосвіта має включ такі -"пекти як: читання л-ри з фаху: слідкує за теде і радіо передачами та новинами: робота з електрон джер інформ. зокрема робота в Інеті. В ін випадку, в час коли студенти також мають доступ до всіх цих інформац джерел, викладач втратить свій авторитет в очах студентів в разі своєї необізнаності. А також викладач має бути вссстор розвинен особистістю і окрім фахової інформац йому необх цікав-ея процесами, які відбу в-ся в сучу сусп-ві та світі, розвивати творчі, етичні та естетичні смаки...
Отже, основними компонентами формування педагогічної майстерності га професіоналізму є:
державна кадрова політика;
навчально-виховний процес
педагогічні знання
психологічні знання,
фахові знання
всебічний розвиток.
Лише при наявності всіх цих компонентів можна говорити про викладача професіонала, майстра своєї справи.
Науков багаж дозволяє педагогу оволодіти педагогічною майстерністю. Взаємодія може бути ефект тільки тоді, коли викладач має рівні здібності як до педагог, так і до наук роботи.