- •1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи
- •2. Місце педагогіки вищої школи в системі педагогічних наук
- •3. Основні категорії педагогіки вищої школи
- •4. Зв’язок педагогіки вищої школи з іншими науками
- •5. Характеристика вищої освіти україни початку третього тисячоліття
- •6. Педагогічний професіоналізм діяльності викладача вищої школи
- •7. Педагогічна та наукова творчість у професійній діяльності викладача
- •8. Особливості розвитку вищих навчальних закладів україни.
- •9. Система освіти україни, її структура, особливості управління
- •10. Принципи діяльності освітніх закладів
- •11. Зміст освіти у вищих навчальних закладах. Закони навчання, їх сутність
- •12. Загальні закономірності навчального процесу
- •13. Принципи навчання у вищій школі
- •14. Форми, види, методи, прийоми і засоби навчання
- •15. Традиційні та інноваційні методи навчання у вищій школі
- •Традиційні та інноваційні методи навчання у вищій школі.
- •16. Лекція у системі підготовки фахівців
- •17. Організація та проведення семінарів
- •18. Практичні та лабораторні заняття у внз
- •20. Особливості індивідуальних занять, консультацій
- •21. Організація контролю знань студентів.
- •23. Контроль навчальної діяльності студентів.
- •22. Дистанційне навчання
- •24. Принципи, види та функції педагогічного управління
- •25. Педагогічний контроль і оцінка як функція управління
- •26. Умови згуртування та розвитку студентської групи
- •27. Педагогічні засади студетського самоврдування
- •Психолого-педагогічна модель особистості фахівця з вищою освітою
- •2. Самовиховання ісаморозвиток майбутніх фахівців з вищою освітою
- •3. Чинники і механізми формування моральних якостей студентів
- •4. Психологічні особливості наукової діяльності
- •5. Передумови ефективної діяльності викладача
- •6. Шляхи формування педагог. Майстерності та підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи
- •7. Умови згуртування та розвитку студентської групи
- •8. Професійно-аедагогічне спілкування у вищій школі
- •Основні аспекти спілкування:
- •9. Позиції викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами
- •10. Управління навчально-професійною діяльністю студентів
- •11. Професійна імпровізація в науково-педагогічній діяльності
- •13. Причини неуспішності студентів і шляхи їх усунення
- •14. Психолого-педагогічні особливості групового та індивідуального навчання у вищій школі
- •15. Педагогічна майстерність як комплекс властивостей особистості викладача
- •16. Психологічна характеристика педагогічої взаємодії
- •17. Педагогічна ситуація як головна структурна одиниця комунікативної діяльності викладача
- •18. Вербальна та невербальна комунікація викладача
- •1.Вербальна комунікація
- •2. Невербальна комунікація
- •19. Формування стилю педагогічного спілкування
- •Основні аспекти спілкування:
- •20. Адаптація студента до навчання у вищій школі
- •21. Структура виховного процесу
- •22. Мета і зміст національного виховання студентської молоді
- •23. Зміст, напрями, форми і методи виховної роботи зі студентами
4. Психологічні особливості наукової діяльності
Наукова діяльність – інтелектуально-творча діяльність, спрямована на одержання та використання нових знань. Сучасні наукові дослідження мають певні особливості, що впливають на ефективність наукової праці:
спадковість – характеризує зв'язок між живою і уречевленою науковою працею в раніше виконаних наук. дослідженнях. Науковець творить, використовуючи спадок минулого, що дозволяє уникнути паралелізму і помилок в наук.-дослідній роботі
імовірний характер результатів дослідження – проявляється в тому, що воно направлене на створення нової інформації. В зв’язку з цим результати наукового дослідження можуть значно перевершити сподівання дослідника, а можуть бути і мізерними.
унікальність дослідження – потребує від дослідника самостійності, оперативності, ініціативності.
складність та комплексність дослідження -- підвищення вимоги до наукових працівників – до їх здібностей, професійнї кваліфікації та організованості і створює додаткові труднощі при кооперації праці дослідників різного профілю.
масштабність та трудоємкість дослідження – ґрунтується на вивченні великої кількості об’єктів та експериментальній перевірці отриманих результатів.
тривалість лослідження вимагає від наукового працівника чіткого планування робіт як в часі, так і в просторі: зв’язок лослідж з практикою обумовлений необхідністю перетворення науки в безпосередню виробничу силу. Він передбачає постійний контакт науковців з практиками та кооперацію їх праці.
5. Передумови ефективної діяльності викладача
Професія викладача ВНЗ- одна із найб творчих і складних професій, в яких поєднано науку та мистецтво Ця профес споріднена з працею письменника (творчість у підготовці матеріалу ), режисера і постановника (створення замислу і його реалізація), актора (в педагог діяльн інструментом є особистість викладача), педагога, психолога та науковця.
Визначальним і найбільш за об'ємом компонентом праці викладача є навч-педагог діяльність За своїм змістом навч робота у ВНЗ — не частина цілеспрям труд діяльн щодо підготовки спеціалістів вищої кваліфікац, шо включає види конкретних робіт, визначених структурою навч плану спеціальності.
Обов'язк елементом у роботі викладача вузу є науково-дослід робота це органічн компонент навч- виховн процес}, фактор, що визначає ефективн праці викладача. Наук'роб включ такі види: виконання планових держбюджети наук-досл робіт, колективи договорів: написання і видання підручників, посібників, монографій, наукових статей і тез. доповідей на конфер: редагування підручників. їх рецензув. написання відзивів на дисерт: робота в редколегіях наукових журналів: керівництво наук- досл ідн роботою студентів: участь у науков радах. Суч тенденція у розвитку виш шк полягає в розширенні науково-дослідницької діяльності, науков співробітництва.
Розробляючи певну наукову проблему, вчений оволодіває методологією, методикою наукового дослідження, розкриває нові зв'язки та закономірності Дослідницька робота розкриває певні якості теоретичного мислення і системи умінь уміння спостерігати явища і збирати факти, проникати в сутність процесу , шо вивчається, будувати нау кові гіпотези, проводити експерименти, робити висновки і узагальнення, встановлювати міжгіредметні зв'язки: здійснювати системно-комплексний підхід до проблем досліджень.
Науковий багаж дозволяє педагогу оволодіти педагогічного майстерністю. Взаємодія може бути ефективною тільки тоді, коли викладач має рівні здібності як до педагогічної, так і до наукової роботи. Професіоналізм знань є основою, підґрунтям формування професіоналізму загалом. Важливими особливостями професіоналізму знань є:
комплексність, тобто здатність викладача синтезувати інформацію з різних галу зей науки у процесі викладання певного закону, тенденції:
особистісна забарвленість, тобто знання, «пропущені» через власну позицію:
формування знань одночасно на різних рівнях (теоретичному, методичному, технологічному). Професіоналізм спілкування - це готовність і уміння використовувати системні знання у взаємодії зі студентами. Йдеться про те. що виховують студентів не тільки знання, але й сама особистість викладача. Викладач повинен розуміти, пам'ятати, що ефективність спільної діяльності педагога і студента в будь-яких формах залежить від взаєморозуміння між ними.
+професіоналізм самовдосконалення, що передбач.:
професійне самовдоскон через самоосвіту
(самост оволодіння найновішими досягн психолого-педагог науки, накопичення передового педагогіч досвіду, аналіз власної діяльн та діяльн колег і на цій основі реконструювання навч-виховн інформ і організації власних пошуків);
2 через самовихован - особистісне самовдосконал (перебудова особистісних якостей, установок, дінностей. моральн орієнтацій, потреб, інтересів, мотивів поведінки).
Самоосвіта — фундамент професіоналки зростання викладача як спеціаліста, формув-ня у нього юціально цінних і професійно-значущих якостей