- •В.1 Загальні вимоги та методологія математичного опису елементів
- •Розділ 1 перетворювальні пристрої електроприводів
- •Тема 1.1 електромашинні перетворювачі напруги
- •Генератор постійного струму
- •Емп поперечного поля
- •Тема 1.2 напівпровідникові перетворювачі напруги
- •1.2.1 Тиристорні перетворювачі постійного струму (керовнані випрямлячі)
- •1.2.1.1 Нереверсивні тиристорні перетворювачі напруги
- •1.2.1.2 Реверсивні тиристорні перетворювачі напруги
- •1.2.2 Широтно-імпульсні перетворювачі
- •Додатковий матеріал для поглибленого вивчення теми «Широтно – імпульсні перетворювачі постійного струму» д.1 імпульсні перетворювачі напруги
- •Д.1.1 Нереверсивні імпульсні перетворювачі постійної напруги на повністю керованих вентилях
- •Д.1.2 Реверсивні імпульсні перетворювачі постійної напруги
- •1.2.3. Тиристорні регулятори напруги змінного струму
- •Тема 1.3 напівпровідникові перетворювачі частоти
- •1.3.1 Пч з проміжною ланкою постійного стуму
- •1.3.2 Перетворювачі частоти з шім
- •1.3.3 Перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком з мережею (пчбз)
- •Додатковий матеріал для самостійного та поглибленого вивчення теми «Напівпровідникові перетворювачі частоти» д.2 Перетворювачі частоти
- •Д.2.1 Тиристорні перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком
- •Д.2.2 Перетворювачі частоти з проміжною ланкою постійного струму
- •Д.2.3 Автономні інвертори напруги на повністю керованих вентилях
- •Д.2.4 Автономні інвертори напруги на одноопераційних тиристорах
- •Д.2.5 Автономні інвертори струму
- •Тема 1.4 джерела стабілізованого струму
- •1.4.1 Індуктивно-ємнісний перетворювач
- •1.4.2 Джерело струму на основі керованого перетворювача напруги
- •Розділ 2 керуючі пристрої на аналогових інтегральних мікросхемах
- •Тема 2.1 керуючі пристрої на основі лінійних схем операційних підсилювачів
- •2.1.1 Лінійні частотно-незалежні схеми оп
- •2.1.2 Лінійні частотно-залежні схеми оп
- •2.1.2.1 Функціональні регулятори
- •2.1.2.2 Електричні фільтри
- •Тема 2.2 керуючі пристрої на основі нелінійних схем операційних підсилювачів
- •2.2.1 Аналогові компаратори
- •2.2.2 Нелінійні функціональні перетворювачі
- •Розділ 3 елементи логічних та цифрових керуючих пристроїв
- •Тема 3.1 елементи логічних керуючих пристроїв
- •Тема 1.1 12
- •3.1.2 Логічні функції однієї і двох змінних
- •3.1.3 Функціонально повні системи логічних функцій
- •Тема 3.2 елементи цифрових систем керування електроприводами
- •3.2.1 Тригери
- •3.2.2 Лічильники
- •3.2.3 Регістри
- •3.2.4 Суматори
- •3.2.5 Перетворювачі кодів
- •3.2.6 Комутатори (мультиплексори)
- •3.2.7 Цифрові компаратори
- •3.3 Цифро - аналогові перетворювачі
- •Додатковий матеріал для поглибленого вивчення теми «Елементи цифрових систем керування електроприводами» д.3 Запам’ятовуючі пристрої
- •Розділ 4 датчики автоматизованих електромеханічних систем
- •4.1 Призначення і основні параметри датчиків
- •4.2 Опис принципів дії основних датчиків і реле
- •4.2.1 Резистивні датчики
- •4.2.2 Датчики сили і моменту
- •4.2.3 Датчики температури
- •4.2.4 Індуктивні датчики
- •4.3 Датчики кута і розузгодження на обертових трансформаторах і сельсинах
- •4.3.1 Поворотні (обертові) трансформатори
- •4.3.2 Сельсини
- •4.4 Тахогенератори
- •4.4.1 Тахогенератор постійного струму
- •4.4.2 Асинхронний тахогенератор
- •4.5 Аналого ‑ цифрові перетворювачі
- •4.5.1 Ацп з просторовим кодуванням
- •4.5.2 Число-імпульсні ацп
- •4.5.3 Ацп із зрівноважуванням
- •Висновок
- •Література
- •1. Основна література
- •2. Додаткова література
- •3. Методична література
4.5.2 Число-імпульсні ацп
Лекція 28. Принцип роботи і функціональні схеми АЦП число-імпульсних АЦП та АЦП із врівноваженням. Закінчення.
Завдання на СРС. Вивчення типових схем та характеристик АЦП.
Література: 1, с.220-234; 2, с.173-175.
Питання для самоконтролю:
Число-імпульсні АЦП переміщення, швидкості, напруги.
АЦП слідкуючого типу з безперервним зрівноваженням.
АЦП зі зрівноваженням за принципом порозрядного кодування.
У цих перетворювачах аналогова величина спочатку перетворюється у пропорційну кількість імпульсів (унітарний код), яка підраховується лічильником. На виході лічильника утворюється цифровий код. Вид коду (двійковий, двійково-десятковий тощо) залежить від типу застосованого лічильника. Спрощену схему такого перетворювача показано на рис. 4.5.3,а.
Рис. 4.5.3
Число-імпульсні АЦП використовуються в основному для перетворення в цифровий код лінійних та кутових переміщень і швидкостей, напруг та часових інтервалів. Первинним елементом перетворювача переміщень та швидкостей є імпульсний датчик, кількість імпульсів на виході якого пропорційна переміщенню, а частота - швидкості. Відомі різні за використаними фізичними явищами імпульсні датчики: індукційні, ємнісні, фотоелектричні тощо. В основу їх роботи покладено модуляцію вихідного сигналу за допомогою параметричних перетворювачів. Модулюючий пристрій складається, з задаючого елемента (ЗЕ) і елемента зчитування (ЕЗ). Задаючий елемент являє собою диск з зубцями, отворами або прозорими і непрозорими ділянками на периферії. Цей диск насаджено на вал, кут повороту якого або швидкість обертання треба виміряти і перетворити у цифровий код. Елементами зчитування можуть бути електромагніти, трансформатори, повітряні конденсатори і фотоелементи.
В індукційних датчиках задаючий елемент виготовляється з феромагнітного матеріалу, елемент зчитування являє собою котушку, насаджену на магнітопровід з зазором. При обертанні диска зубці заходять у зазор, магнітна проникність магнітопроводу періодично змінюється і це зумовлює модуляцію-магнітного потоку. Внаслідок цього в обмотці електромагніту наводиться ЕРС, частота якої пропорційна швидкості обертання диска
(4.5.1)
де ‑ кількість зубців.
У ємнісних датчиках диск виготовляється з струмопровідного матеріалу і є однією з пластин повітряного конденсатора, а елемент зчитування являє собою другу пластину. Принцип дії фотоелектричних імпульсних датчиків (рис. 4.5.4) базується на модуляції світлового потоку, який засвічує фотоелемент, за допомогою диска (рис. 4.5.4,а) або лінійки (рис. 4.5.4,б) з отворами або з прозорими та непрозорими смугами. Перевага фотоелектричних датчиків - можливості отримувати більшу кількість імпульсів за один оберт (до 6000), що дозволяє вимірювати малі переміщення й швидкості.
Аналого-цифрове перетворення сигналів імпульсних датчиків у цифровий код можна здійснити двома різними способами. Перший спосіб полягає в підрахунку імпульсів за фіксований проміжок часу. Структурну схему такого перетворення показано на рис. 4.5.3,б. Стабільні часові інтервали задаються генератором тактових імпульсів ГТІ, який керує роботою тригера. Останній подає на один з входів елемента 1 прямокутні імпульси тривалістю , де - частота імпульсів ГТІ. На другий вхід елемента 1 надходять сигнали імпульсного датчика ІД. Протягом Ti елемент І відкритий і на вхід лічильника надходить серія імпульсів від ІД і імпульсів, де f - частота імпульсів на виході ІД. З урахуванням (4.5.1) дістанемо:
звідки випливає, що кількість імпульсів, тобто число, записане в лічильнику, пропорційне швидкості.
Рис. 4.5.4
Інший спосіб аналого-цифрового перетворення сигналів в цифровий код швидкості полягає в підрахунку кількості імпульсів стабільної частоти протягом часу між двома або кількома імпульсами датчика. В цьому разі кількість імпульсів, підрахована лічильником, обернено пропорційна швидкості.
У число-імпульсних перетворювачах аналогова величина (напруга) спочатку перетворюється в часовий інтервал, а потім часовий інтервал перетворюється в кількість імпульсів, яка за допомогою - лічильника перетворюється у відповідний цифровий код. Для перетворення напруги з часовий інтервал використовується метод порівняння з напругою, яка змінюється лінійно.
Функціональну схему перетворення напруги в часовий інтервал показано на рис. 4.5.5,а, а графік порівняння вхідної напруги й напруги, що змінюється лінійно, - на рис. 4.5.5,б. Цикл перетворення починається з моменту часу , що фіксується, починаючи з якого лінійно наростаюча напруга зрівнюється з ввідною (перетворюваною) . У момент їх рівності спрацьовує нуль-орган НО. Цим визначається інтервал часу , за який еталонна напруга зростає до рівня вхідної . Відрізки визначають деякі дискретні значення вхідної напруги. У загальному випадку , але , тому відрізок пропорційний інтервалу часу . Отже, в кожному циклі перетворення інтервал часу визначає амплітуду перетворюваної напруги
де ‑ коефіцієнт пропорційності.
У момент початку перетворення тригер по входу S встановлюється у положення 1, відкриває схему 1 і на вхід лічильника від генератора стабільної частоти ГСЧ надходять імпульси з частотою . У кінці перетворення сигнал НО встановлює тригер в положення 0, схема 1 закривається і лічба імпульсів припиняється.
Кількість імпульсів, підрахована лічильником,
буде пропорційною інтервалу часу і, отже, перетворюваній напрузі .
Схему керування циклами СКЦ призначено для вироблення сигналів, які подають команду на запуск генератора ГЛН і одночасне встановлення тригера в положення 1, а також для встановлення лічильника в нульове положення після зчитування його змісту й перед черговим циклом перетворення.
Рис. 4.5.5