- •В.1 Загальні вимоги та методологія математичного опису елементів
- •Розділ 1 перетворювальні пристрої електроприводів
- •Тема 1.1 електромашинні перетворювачі напруги
- •Генератор постійного струму
- •Емп поперечного поля
- •Тема 1.2 напівпровідникові перетворювачі напруги
- •1.2.1 Тиристорні перетворювачі постійного струму (керовнані випрямлячі)
- •1.2.1.1 Нереверсивні тиристорні перетворювачі напруги
- •1.2.1.2 Реверсивні тиристорні перетворювачі напруги
- •1.2.2 Широтно-імпульсні перетворювачі
- •Додатковий матеріал для поглибленого вивчення теми «Широтно – імпульсні перетворювачі постійного струму» д.1 імпульсні перетворювачі напруги
- •Д.1.1 Нереверсивні імпульсні перетворювачі постійної напруги на повністю керованих вентилях
- •Д.1.2 Реверсивні імпульсні перетворювачі постійної напруги
- •1.2.3. Тиристорні регулятори напруги змінного струму
- •Тема 1.3 напівпровідникові перетворювачі частоти
- •1.3.1 Пч з проміжною ланкою постійного стуму
- •1.3.2 Перетворювачі частоти з шім
- •1.3.3 Перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком з мережею (пчбз)
- •Додатковий матеріал для самостійного та поглибленого вивчення теми «Напівпровідникові перетворювачі частоти» д.2 Перетворювачі частоти
- •Д.2.1 Тиристорні перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком
- •Д.2.2 Перетворювачі частоти з проміжною ланкою постійного струму
- •Д.2.3 Автономні інвертори напруги на повністю керованих вентилях
- •Д.2.4 Автономні інвертори напруги на одноопераційних тиристорах
- •Д.2.5 Автономні інвертори струму
- •Тема 1.4 джерела стабілізованого струму
- •1.4.1 Індуктивно-ємнісний перетворювач
- •1.4.2 Джерело струму на основі керованого перетворювача напруги
- •Розділ 2 керуючі пристрої на аналогових інтегральних мікросхемах
- •Тема 2.1 керуючі пристрої на основі лінійних схем операційних підсилювачів
- •2.1.1 Лінійні частотно-незалежні схеми оп
- •2.1.2 Лінійні частотно-залежні схеми оп
- •2.1.2.1 Функціональні регулятори
- •2.1.2.2 Електричні фільтри
- •Тема 2.2 керуючі пристрої на основі нелінійних схем операційних підсилювачів
- •2.2.1 Аналогові компаратори
- •2.2.2 Нелінійні функціональні перетворювачі
- •Розділ 3 елементи логічних та цифрових керуючих пристроїв
- •Тема 3.1 елементи логічних керуючих пристроїв
- •Тема 1.1 12
- •3.1.2 Логічні функції однієї і двох змінних
- •3.1.3 Функціонально повні системи логічних функцій
- •Тема 3.2 елементи цифрових систем керування електроприводами
- •3.2.1 Тригери
- •3.2.2 Лічильники
- •3.2.3 Регістри
- •3.2.4 Суматори
- •3.2.5 Перетворювачі кодів
- •3.2.6 Комутатори (мультиплексори)
- •3.2.7 Цифрові компаратори
- •3.3 Цифро - аналогові перетворювачі
- •Додатковий матеріал для поглибленого вивчення теми «Елементи цифрових систем керування електроприводами» д.3 Запам’ятовуючі пристрої
- •Розділ 4 датчики автоматизованих електромеханічних систем
- •4.1 Призначення і основні параметри датчиків
- •4.2 Опис принципів дії основних датчиків і реле
- •4.2.1 Резистивні датчики
- •4.2.2 Датчики сили і моменту
- •4.2.3 Датчики температури
- •4.2.4 Індуктивні датчики
- •4.3 Датчики кута і розузгодження на обертових трансформаторах і сельсинах
- •4.3.1 Поворотні (обертові) трансформатори
- •4.3.2 Сельсини
- •4.4 Тахогенератори
- •4.4.1 Тахогенератор постійного струму
- •4.4.2 Асинхронний тахогенератор
- •4.5 Аналого ‑ цифрові перетворювачі
- •4.5.1 Ацп з просторовим кодуванням
- •4.5.2 Число-імпульсні ацп
- •4.5.3 Ацп із зрівноважуванням
- •Висновок
- •Література
- •1. Основна література
- •2. Додаткова література
- •3. Методична література
4.2.3 Датчики температури
Для реалізації датчиків температури широко використовується властивість провідників і напівпровідників змінювати свій опір залежно від температури. Зв'язок опору з температурою визначається наступною залежністю:
,
де - опір при температурі ; - температурний коефіцієнт опору.
Для міді , для нікелю . Більшим температурним коефіцієнтом володіють напівпровідникові терморезистори – термістори. Для них .
Датчики, що використовують термо-ЕРС, складаються з термопари або декількох термопар, з'єднаних послідовно. В якості матеріалу термопар використосовують дорогоцінні і неблагородні метали і їхні сплави. Особливістю більшості термопар є нелінійна залежність термо-ЕРС від температури, що обмежує їхнє застосування в датчиках автоматичних пристроїв.
Датчики із проміжними перетвореннями, що використовують лінійне розширення, можуть працювати як під впливом тепла, переданого шляхом теплообміну, так і під впливом тепла від струму, що проходить через сприймаючу систему.
Чутливий елемент таких датчиків виготовляється з матеріалів (найчастіше металів і їхніх сплавів) з різними коефіцієнтами лінійного розширення. При зміні температури окремі частини чутливого елемента подовжуються по-різному, що приводить до спрацьовування контактів.
В якості матеріалів з великим коефіцієнтом лінійного розширення можливо також використання рідини і газу. Прикладом може служити контактний термометр, у якому рухливим контактом є сам ртутний стовпчик.
Різновидом датчиків температури, що використовують лінійне розширення тіл, є біметалічні датчики, чутливим елементом яких є пластина або спіраль із біметалу. Один кінець пластини або спирали закріплюється нерухомо, а інший пов'язаний з виконавчим органом.
4.2.4 Індуктивні датчики
В основу роботи датчиків і реле даної групи покладена властивість дроселя або трансформатора з повітряним зазором змінювати свою індуктивність при зміні величини повітряного зазору.
На рис. 4.2.7 представлена спрощена схема безконтактного датчика переміщення. Величина індуктивності дроселя при ненасиченому магнітопроводі визначається наступним вираженням:
, (4.2.4)
де ‑ абсолютна магнітна проникність вакууму; ‑ число витків обмотки; ‑ площа перетину полюса; ‑ величина повітряного зазору.
З виразу (4.2.4) видно, що зміна величини повітряного зазору приводить до зміни індуктивності дроселя і струму навантаження.
Рис. 4.2.7
4.3 Датчики кута і розузгодження на обертових трансформаторах і сельсинах
Обертові трансформатори і сельсини належать до групи активних аналогових датчиків кутового переміщення або кутового розузгодження. Датчики кута, які перетворюють кутову координату або лінійне переміщення в напругу, застосовуються в позиційних та слідкуючих ЕМС для отримання сигналу зворотного зв’язку за положенням виконавчого органу робочої машини. Якщо датчик виконує функцію вимірювання різниці кутових координат, наприклад заданого і фактичного положення робочого органа, то він розглядається як датчик кутового розузгодження.