- •В.1 Загальні вимоги та методологія математичного опису елементів
- •Розділ 1 перетворювальні пристрої електроприводів
- •Тема 1.1 електромашинні перетворювачі напруги
- •Генератор постійного струму
- •Емп поперечного поля
- •Тема 1.2 напівпровідникові перетворювачі напруги
- •1.2.1 Тиристорні перетворювачі постійного струму (керовнані випрямлячі)
- •1.2.1.1 Нереверсивні тиристорні перетворювачі напруги
- •1.2.1.2 Реверсивні тиристорні перетворювачі напруги
- •1.2.2 Широтно-імпульсні перетворювачі
- •Додатковий матеріал для поглибленого вивчення теми «Широтно – імпульсні перетворювачі постійного струму» д.1 імпульсні перетворювачі напруги
- •Д.1.1 Нереверсивні імпульсні перетворювачі постійної напруги на повністю керованих вентилях
- •Д.1.2 Реверсивні імпульсні перетворювачі постійної напруги
- •1.2.3. Тиристорні регулятори напруги змінного струму
- •Тема 1.3 напівпровідникові перетворювачі частоти
- •1.3.1 Пч з проміжною ланкою постійного стуму
- •1.3.2 Перетворювачі частоти з шім
- •1.3.3 Перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком з мережею (пчбз)
- •Додатковий матеріал для самостійного та поглибленого вивчення теми «Напівпровідникові перетворювачі частоти» д.2 Перетворювачі частоти
- •Д.2.1 Тиристорні перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком
- •Д.2.2 Перетворювачі частоти з проміжною ланкою постійного струму
- •Д.2.3 Автономні інвертори напруги на повністю керованих вентилях
- •Д.2.4 Автономні інвертори напруги на одноопераційних тиристорах
- •Д.2.5 Автономні інвертори струму
- •Тема 1.4 джерела стабілізованого струму
- •1.4.1 Індуктивно-ємнісний перетворювач
- •1.4.2 Джерело струму на основі керованого перетворювача напруги
- •Розділ 2 керуючі пристрої на аналогових інтегральних мікросхемах
- •Тема 2.1 керуючі пристрої на основі лінійних схем операційних підсилювачів
- •2.1.1 Лінійні частотно-незалежні схеми оп
- •2.1.2 Лінійні частотно-залежні схеми оп
- •2.1.2.1 Функціональні регулятори
- •2.1.2.2 Електричні фільтри
- •Тема 2.2 керуючі пристрої на основі нелінійних схем операційних підсилювачів
- •2.2.1 Аналогові компаратори
- •2.2.2 Нелінійні функціональні перетворювачі
- •Розділ 3 елементи логічних та цифрових керуючих пристроїв
- •Тема 3.1 елементи логічних керуючих пристроїв
- •Тема 1.1 12
- •3.1.2 Логічні функції однієї і двох змінних
- •3.1.3 Функціонально повні системи логічних функцій
- •Тема 3.2 елементи цифрових систем керування електроприводами
- •3.2.1 Тригери
- •3.2.2 Лічильники
- •3.2.3 Регістри
- •3.2.4 Суматори
- •3.2.5 Перетворювачі кодів
- •3.2.6 Комутатори (мультиплексори)
- •3.2.7 Цифрові компаратори
- •3.3 Цифро - аналогові перетворювачі
- •Додатковий матеріал для поглибленого вивчення теми «Елементи цифрових систем керування електроприводами» д.3 Запам’ятовуючі пристрої
- •Розділ 4 датчики автоматизованих електромеханічних систем
- •4.1 Призначення і основні параметри датчиків
- •4.2 Опис принципів дії основних датчиків і реле
- •4.2.1 Резистивні датчики
- •4.2.2 Датчики сили і моменту
- •4.2.3 Датчики температури
- •4.2.4 Індуктивні датчики
- •4.3 Датчики кута і розузгодження на обертових трансформаторах і сельсинах
- •4.3.1 Поворотні (обертові) трансформатори
- •4.3.2 Сельсини
- •4.4 Тахогенератори
- •4.4.1 Тахогенератор постійного струму
- •4.4.2 Асинхронний тахогенератор
- •4.5 Аналого ‑ цифрові перетворювачі
- •4.5.1 Ацп з просторовим кодуванням
- •4.5.2 Число-імпульсні ацп
- •4.5.3 Ацп із зрівноважуванням
- •Висновок
- •Література
- •1. Основна література
- •2. Додаткова література
- •3. Методична література
3.1.2 Логічні функції однієї і двох змінних
Лекція 17. Логічні функції однієї і двох змінних.
Завдання на СРС. Приклади мінімізації логічних функцій, приведення до єдиного базису, побудови логічних схем за рівняннями алгебри логіки.
Література: 1, с.119-139; 2, с.100-105; 6, с.8-31.
Питання для самоконтролю:
Логічні функції однієї і двох змінних. Правила запису логічних функцій на основі таблиць істинності.
Кількість логічних функцій n змінних дорівнює . Складемо таблицю істинності для всіх чотирьох функцій однієї змінної а (див. табл. 3.1.2.).
Таблиця 3.1.2
а |
|
f1 |
f2 |
f3 |
f4 |
0 |
|
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
|
0 |
1 |
0 |
1 |
Вираз для функції f1, одержують, записавши її в СКНФ:
f1 = а = 0.
Ця функція тотожно дорівнює нулю, незалежно від значення - змінної а, і називається нульовою.
Функція f2 у СДНФ або СКНФ має вигляд:
f2 = a
і називається повторенням а.
Функція
f3 =
являє собою заперечення а (інверсію а).
Функція
f4 = a + = 1
не залежить від значення а і називається одиничною. Одинична і нульова функції є сталими (константами).
Кількість функцій двох змінні
N = = 16.
Вони є основними функціями алгебри логіки. Складемо таблицю істинності для всіх 16 функцій двох змінних а і b (табл. 3.1.3).
Таблиця 3.1.3
a |
b |
|
f1 |
f2 |
f3 |
f4 |
f5 |
f6 |
f7 |
f8 |
f9 |
f10 |
f11 |
f12 |
f13 |
f14 |
f15 |
f16 |
0 |
0 |
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
|
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
|
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
Вираз функції f1 у ДКНФ:
f1 = (а + b) (а + ) ( + b) ( + ).
Застосувавши теорему склеювання, одержують:
f1 = а = 0
тобто функція f1 тотожно дорівнює нулю і не залежить від значень змінних а і b. Це нульова функція.
Функція f2 у ДДНФ:
f2 = аb,
тобто є кон'юнкцією.
Функція f3 у ДДНФ:
f3 = а .
Ця функція називається заборона b і позначається в такий спосіб: f3 = а b. Ця функція завжди дорівнює нулю при b = 1 і повторює значення а при b = 0.
Функція
f4 = а + аb = а
являє собою повторення а і є фактично функцією однієї змінної.
Функція f5 = b аналогічно функції f3 називається заборона а і позначається f5 = b а.
Функція
f6 = b + ab = b
є функцією однієї змінної (повторення b).
Функція
f7 = b + a .
Ця функція називається додаванням по модулю 2. Зустрічаються ще й такі назви цієї функції: непарність, нееквівалентність, нерівнозначність, виключаюче АБО, альтернатива. Для позначення функції використовується також символ М2. Функція приймає значення, рівне 1, тільки в тому випадку, якщо значення змінних а і b неоднакові, тобто а = 1, b = 0 або а = 0, b = 1.
Функція
f8 = b + a + ab = a + b
є диз'юнкцією.
Функція
f9 = =
називається стрілкою Пірса, а також інверсією диз'юнкції або функцією АБО — НІ. Позначається вона в такий спосіб: f9 = а b. Ця функція рівна 1 тоді і тільки тоді, коли обидві змінні рівні 0.
Функція
f10 = + аb
називається еквівалентністю і позначається як f10 = а b. Її називають також рівнозначністю, а для позначення застосовують символ ~ . Ця функція рівна 1 тільки в тому випадку, якщо змінні а і b мають однакові значення, тобто коли а =0; b=0 або а = 1; b=1
Функція
f11 = + a = ,
являє собою інверсію b, тобто є функцією однієї змінної.
Функція
f12 = + b + ab = + ab = + а
називається імплікацією і позначається f12 = b а. Функція f12 дорівнює нулю тільки тоді, коли b = 1; а = 0.
Функція
f13 = + b =
являє собою інверсію а і є функцією однієї змінної.
Функція
f14 = + b + ab = + ab = + b
аналогічна функції f12 і представляє імплікацію b f14 = а b
Функція
f15 = + b + a = + a = + = .
Ця функція називається штрих Шеффера, а також інверсією кон'юнкції, функцією І-НІ. Позначається вона в такий спосіб
Функція
f16 = + b + a + a = + a = 1 тотожно рівна 1 і називається одиничною.
З 16 функцій двох змінних шість (f1, f4, f6, f11, f13, f16) уже зустрічалися серед функцій однієї змінної. З тих, що залишилися десяти функцій функції f3 і f5, а також функції f14 і f16 відрізняються тільки порядком розташування змінних. Отже, є тільки вісім оригінальних функцій двох змінні: диз'юнкція, кон'юнкція, заборона, рівнозначність, нерівнозначність, імплікація, стрілка Пірса і штрих Шеффера.
Лекція 18. Умовні графічні позначення елементів логічних пристроїв. Промислові серії логічних елементів.
Завдання на СРС. Вивчення складу, схемотехніки та особливостей застосування логічних елементів промислових серій.
Література: 1, с.119-139; 2, с.100-105; 6, с.8-31.
Питання для самоконтролю:
Функціонально повні набори логічних функцій. Приведення логічних функцій до єдиного базису (приклади).
Реалізація логічних функцій двох змінних на основі функціонально повних наборів (приклади).
Умовні позначення логічних елементів.
Умовні позначення логічних елементів, що реалізують логічні функції, установлені у Держстандарті 2.743-82 (див. табл. 3.1.4).
Кількість функцій трьох зміннх
N = = 256
досить велика і для них немає спеціальних позначень і назв. Ці функції можна виразити через основні логічні функцій - диз'юнкцію, кон'юнкцію і інверсію.
Найменування елемента |
Реалізована функція |
Позначення |
Повторювач |
Повторення а y = а |
|
Інвертор (НІ) |
Інверсія (заперечення) y = |
|
Кон'юнктор |
Кон'юнкція y =аb |
|
Диз'юнктор |
Диз'юнкція y = а + b |
|
Елемент Шеффера І — НІ |
Інверсія кон'юнкції (штрих Шеффера) y = |
|
Елемент Пірса АБО — НІ |
Інверсія диз'юнкції (стрілка Пірса) y = |
|
Імплікатор |
Імплікація y = + b |
|
Заборона |
Заборона y = b |
|
Еквівалентність |
Еквівалентність y = аb + |
|
Нееквівалентність |
Нееквівалентність y = а + b |
|
Цифровий елемент затримки. Загальне позначення |
— |
|
Підсилювач |
— |
|
Підсилювач потужності (підсилювач із підвищеною навантажувальною здатністю) |
— |
|
Елемент із підвищеною навантажувальною здатністю, наприклад, І |
— |
|
Формувач сигналу |
— |
|
Граничний елемент |
— |
|