- •В.1 Загальні вимоги та методологія математичного опису елементів
- •Розділ 1 перетворювальні пристрої електроприводів
- •Тема 1.1 електромашинні перетворювачі напруги
- •Генератор постійного струму
- •Емп поперечного поля
- •Тема 1.2 напівпровідникові перетворювачі напруги
- •1.2.1 Тиристорні перетворювачі постійного струму (керовнані випрямлячі)
- •1.2.1.1 Нереверсивні тиристорні перетворювачі напруги
- •1.2.1.2 Реверсивні тиристорні перетворювачі напруги
- •1.2.2 Широтно-імпульсні перетворювачі
- •Додатковий матеріал для поглибленого вивчення теми «Широтно – імпульсні перетворювачі постійного струму» д.1 імпульсні перетворювачі напруги
- •Д.1.1 Нереверсивні імпульсні перетворювачі постійної напруги на повністю керованих вентилях
- •Д.1.2 Реверсивні імпульсні перетворювачі постійної напруги
- •1.2.3. Тиристорні регулятори напруги змінного струму
- •Тема 1.3 напівпровідникові перетворювачі частоти
- •1.3.1 Пч з проміжною ланкою постійного стуму
- •1.3.2 Перетворювачі частоти з шім
- •1.3.3 Перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком з мережею (пчбз)
- •Додатковий матеріал для самостійного та поглибленого вивчення теми «Напівпровідникові перетворювачі частоти» д.2 Перетворювачі частоти
- •Д.2.1 Тиристорні перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком
- •Д.2.2 Перетворювачі частоти з проміжною ланкою постійного струму
- •Д.2.3 Автономні інвертори напруги на повністю керованих вентилях
- •Д.2.4 Автономні інвертори напруги на одноопераційних тиристорах
- •Д.2.5 Автономні інвертори струму
- •Тема 1.4 джерела стабілізованого струму
- •1.4.1 Індуктивно-ємнісний перетворювач
- •1.4.2 Джерело струму на основі керованого перетворювача напруги
- •Розділ 2 керуючі пристрої на аналогових інтегральних мікросхемах
- •Тема 2.1 керуючі пристрої на основі лінійних схем операційних підсилювачів
- •2.1.1 Лінійні частотно-незалежні схеми оп
- •2.1.2 Лінійні частотно-залежні схеми оп
- •2.1.2.1 Функціональні регулятори
- •2.1.2.2 Електричні фільтри
- •Тема 2.2 керуючі пристрої на основі нелінійних схем операційних підсилювачів
- •2.2.1 Аналогові компаратори
- •2.2.2 Нелінійні функціональні перетворювачі
- •Розділ 3 елементи логічних та цифрових керуючих пристроїв
- •Тема 3.1 елементи логічних керуючих пристроїв
- •Тема 1.1 12
- •3.1.2 Логічні функції однієї і двох змінних
- •3.1.3 Функціонально повні системи логічних функцій
- •Тема 3.2 елементи цифрових систем керування електроприводами
- •3.2.1 Тригери
- •3.2.2 Лічильники
- •3.2.3 Регістри
- •3.2.4 Суматори
- •3.2.5 Перетворювачі кодів
- •3.2.6 Комутатори (мультиплексори)
- •3.2.7 Цифрові компаратори
- •3.3 Цифро - аналогові перетворювачі
- •Додатковий матеріал для поглибленого вивчення теми «Елементи цифрових систем керування електроприводами» д.3 Запам’ятовуючі пристрої
- •Розділ 4 датчики автоматизованих електромеханічних систем
- •4.1 Призначення і основні параметри датчиків
- •4.2 Опис принципів дії основних датчиків і реле
- •4.2.1 Резистивні датчики
- •4.2.2 Датчики сили і моменту
- •4.2.3 Датчики температури
- •4.2.4 Індуктивні датчики
- •4.3 Датчики кута і розузгодження на обертових трансформаторах і сельсинах
- •4.3.1 Поворотні (обертові) трансформатори
- •4.3.2 Сельсини
- •4.4 Тахогенератори
- •4.4.1 Тахогенератор постійного струму
- •4.4.2 Асинхронний тахогенератор
- •4.5 Аналого ‑ цифрові перетворювачі
- •4.5.1 Ацп з просторовим кодуванням
- •4.5.2 Число-імпульсні ацп
- •4.5.3 Ацп із зрівноважуванням
- •Висновок
- •Література
- •1. Основна література
- •2. Додаткова література
- •3. Методична література
4.5 Аналого ‑ цифрові перетворювачі
Лекція 27. Аналого-цифрові перетворювачі (АЦП) - призначення, класифікація. Принцип роботи і функціональні схеми АЦП із просторовим кодуванням.
Завдання на СРС. Вивчення типових схем та характеристик АЦП.
Література: 1, с.220-234; 2, с.173-175.
Питання для самоконтролю:
АЦП, призначення, класифікація.
АЦП із просторовим кодуванням. Усунення неоднозначності зчитування, схема логічного зчитування.
Аналого ‑ цифровими перетворювачами (АЦП) називаються пристрої, призначені для перетворення аналогової (безперервної) інформації в цифровий (звичайно, двійковий) код. Отже, вхідною величиною АЦП є аналогова величина , а вихідною - цифровий код . Тому при лінійному перетворенні коефіцієнт передачі АЦП
де ‑ приріст вхідної величини, який відповідає одиниці молодшого розряду вихідного коду.
За методами перетворення АЦП поділяються на три основні групи: з просторовим кодуванням, число-імпульсні, із зрівноважуванням.
4.5.1 Ацп з просторовим кодуванням
АЦП з просторовим кодуванням використовуються головним чином для перетворення кутових і лінійних переміщень у цифровий код. Їх основним вузлом є задаючий пристрій у вигляді лінійки, барабана або диска з кодовим рисунком (рис. 4.5.1). Якщо уявити собі, що на виході елемента зчитування (ЕЗ), який знаходиться на ясній частині рисунка, сигнал дорівнює нулеві, а на темній - одиниці, то при русі кодової лінійки, барабана або диска відносно елементів зчитування на їх виходах з’явиться двійковий код числа, пропорційного лінійному або кутовому переміщенню. Наприклад, якщо елементи зчитування розміщені на лінії MN (рис. 4.5.1,а), то буде зчитане число 0101 (з верхньої цифрової доріжки зчитується цифра молодшого розряду, з нижньої – старого), що відповідає лінійному переміщенню на шість дискретних одиниць довжиною b0.
На кодовому барабані (рис. 4.5.1,б) цифрові доріжки мають вигляд кілець однакового діаметра, а елементи зчитування розміщені вздовж твірної. Сигнал на виході елемента зчитування являє собою двійковий код числа, пропорційного куту повороту відносно нульового положення. На диску (рис. 4.5.1,в) цифрові доріжки мають вигляд концентричних кілець. Молодшому розряду відповідає зовнішнє кільце, старшому - внутрішнє. Елементи зчитування розташовані вздовж радіуса диска. Вихідний сигнал тут також являє собою двійкове число, пропорційне куту повороту.
Рис. 4.5.1
Характеристика АЦП, яка виражає залежність вихідного двійкового числа від безперервної вхідної величини (лінійного переміщення або куту повороту), ступінчаста, тому що в межах інтервалу дискретності (лінійного або кутового переміщення, яке відповідає одиниці молодшого розряду) АЦП не реагує на зміну вхідної величини.
Похибка дискретності визначається кількістю розрядів , тобто кількістю цифрових доріжок на кодовому рисунку.
Підвищувати точність перетворення за рахунок збільшення кількості цифрових доріжок, тобто зменшення ціни поділки молодшого розряду, можна тільки до певних меж, тому що зростають труднощі, нанесення кодового рисунка й розміщення елементів зчитування. Тому для підвищення точності зчитування можна з’єднувати кілька кодових барабанів за допомогою редуктора з передавальним числом . Наприклад, з’єднавши три чотирирозрядних кодових барабани редукторами з передавальним числом 16, можна отримати 12-розрядний перетворювач, похибка дискретності для якого .
Крім похибки дискретності існує похибка, зумовлена неоднозначністю зчитування. Вона з’являється внаслідок того, що елементи зчитування мають скінченні розміри і їх не можна абсолютно точно розташувати на одній лінії, тому зміна сигналів на межах чисел відбувається неодночасно. Особливо, велика похибка виникає, якщо при збільшенні або зменшенні коду на одиницю молодшого розряду змінюються цифри в кількох розрядах. Наприклад, при переході від числа 7 (0111) до числа 8 (1000) у коді одночасно повинні змінитись 4 цифри. Внаслідок неодночасності зміни сигналів в усіх розрядах при переході від 0111 до 1000) може бути зчитаним будь-який код від 0000 до 1111. Можливість такого невизначеного зчитування спричинює те, що розглянуті АЦП практично не використовуються.
Для усунення неоднозначності зчитування використовують методи логічного зчитування або застосовують спеціальні коди. Один із засобів логічного зчитування полягає в тому, що в усіх розрядах, крім молодшого, розміщується по два елементи зчитування симетрично ліворуч і праворуч від лінії зчитування MN на відстані половини ширини b0 елемента коду молодшого розряду (рис. 4.5.2,а). Зчитування коду починається з цифри молодшого розряду. Якщо вона дорівнює 0, то інформація зчитується з правих елементів зчитування старших розрядів, якщо 1 - з лівих. Наприклад, код змінюється від числа 7 (0111) до числа 8 (1000). Тоді при сигналі 1 елемента зчитування молодшого розряду спочатку зчитуються сигнали з лівих елементів зчитування старших розрядів, тобто отримуємо код 0111. Якщо кодова лінійка зрушиться трохи ліворуч і в молодшому розряді з’явиться цифра 0, то зчитування буде відбуватись з правих елементів старших розрядів і отримаємо код числа 8 (1000), тобто уникнемо помилки, зумовленої неоднозначністю зчитування.
Рис. 4.5.2
При іншому способі логічного зчитування кожний розряд, крім молодшого, ділиться на два підрозряди. Верхній підрозряд зсовується ліворуч на b0 /2 нижній - праворуч (рис. 4.5.2,б). Усі елементи зчитування розміщені на одній лінії. Зчитування відбувається так: якщо сигнал молодшого розряду дорівнює 1, то зчитуються сигнали з нижніх підрозрядів, якщо 0 - з верхніх.
Логічна схема, що забезпечує зчитування в усіх старших розрядах, для обох розглянутих випадків може бути побудована за формулою:
де ‑ вихідний сигнал і-го розряду двійкового коду; - сигнал елемента зчитування І-го розряду; - сигнал елемента зчитування, зсунутого ліворуч (рис. 4.5.2,а), або сигнал нижнього підрозряду (рис. 4.5.3,б); - сигнал елемента зчитування, зсунутого праворуч або сигнал верхнього підрозряду. Справді, при , а , що відповідає умовам зчитування. Схему логічного зчитування показано на рис. 4.5.3.
Рис. 4.5.3
Ще одним способом логічного зчитування є так зване V - зчитування. При цьому елемент зчитування молодшого розряду розміщується на лінії зчитування, а для інших розрядів - попарно симетрично відносно лінії зчитування, причому відстань між елементами зчитування одного ряду дорівнює ширині елемента коду попереднього ряду (рис. 4.5.2,в). Зчитування здійснюється так: у кожному розряді, починаючи з другого, зчитується сигнал з лівого елемента, якщо попередній розряд дає сигнал 1, і з правого - якщо 0. Логічна схема, що забезпечує V - зчитування, може бути побудована за формулою:
де - значення сигналу попереднього розряду.
Крім логічного зчитування для усунення неоднозначності застосовується спеціальний непозиційний код, який називається циклічним, або кодом Грея. Кодовий рисунок з чотирирозрядним циклічним кодом показано на рис. 4.5.2,г.
Для практичної реалізації розглянутих перетворювачів використовуються різні фізичні явища - електричні, магнітні, оптичні та ін. Як елементи зчитування застосовуються контактні щітки, фотоелементи, трансформатори тощо. Кодовий рисунок реалізується у вигляді прозорих і непрозорих ділянок для фотоелектронного зчитування, у вигляді зубців та пазів на металевому диску, якщо елементами зчитування є трансформатори, у вигляді ділянок з провідного матеріалу - при контактному зчитуванні тощо.
Наприклад, фотоелектронний перетворювач типу ПКП-1213 складається з кодового диска, джерел світла з пристроями формування світлового променя і фотоприймачів (фотодіодів). Кодовий рисунок виконано у вигляді тонкого непрозорого металевого шару на прозорому матеріалі (склі). Перетворювач перетворює кут повороту у 12 - розрядний циклічний код з похибкою дискретності 5,28'.