- •В.1 Загальні вимоги та методологія математичного опису елементів
- •Розділ 1 перетворювальні пристрої електроприводів
- •Тема 1.1 електромашинні перетворювачі напруги
- •Генератор постійного струму
- •Емп поперечного поля
- •Тема 1.2 напівпровідникові перетворювачі напруги
- •1.2.1 Тиристорні перетворювачі постійного струму (керовнані випрямлячі)
- •1.2.1.1 Нереверсивні тиристорні перетворювачі напруги
- •1.2.1.2 Реверсивні тиристорні перетворювачі напруги
- •1.2.2 Широтно-імпульсні перетворювачі
- •Додатковий матеріал для поглибленого вивчення теми «Широтно – імпульсні перетворювачі постійного струму» д.1 імпульсні перетворювачі напруги
- •Д.1.1 Нереверсивні імпульсні перетворювачі постійної напруги на повністю керованих вентилях
- •Д.1.2 Реверсивні імпульсні перетворювачі постійної напруги
- •1.2.3. Тиристорні регулятори напруги змінного струму
- •Тема 1.3 напівпровідникові перетворювачі частоти
- •1.3.1 Пч з проміжною ланкою постійного стуму
- •1.3.2 Перетворювачі частоти з шім
- •1.3.3 Перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком з мережею (пчбз)
- •Додатковий матеріал для самостійного та поглибленого вивчення теми «Напівпровідникові перетворювачі частоти» д.2 Перетворювачі частоти
- •Д.2.1 Тиристорні перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком
- •Д.2.2 Перетворювачі частоти з проміжною ланкою постійного струму
- •Д.2.3 Автономні інвертори напруги на повністю керованих вентилях
- •Д.2.4 Автономні інвертори напруги на одноопераційних тиристорах
- •Д.2.5 Автономні інвертори струму
- •Тема 1.4 джерела стабілізованого струму
- •1.4.1 Індуктивно-ємнісний перетворювач
- •1.4.2 Джерело струму на основі керованого перетворювача напруги
- •Розділ 2 керуючі пристрої на аналогових інтегральних мікросхемах
- •Тема 2.1 керуючі пристрої на основі лінійних схем операційних підсилювачів
- •2.1.1 Лінійні частотно-незалежні схеми оп
- •2.1.2 Лінійні частотно-залежні схеми оп
- •2.1.2.1 Функціональні регулятори
- •2.1.2.2 Електричні фільтри
- •Тема 2.2 керуючі пристрої на основі нелінійних схем операційних підсилювачів
- •2.2.1 Аналогові компаратори
- •2.2.2 Нелінійні функціональні перетворювачі
- •Розділ 3 елементи логічних та цифрових керуючих пристроїв
- •Тема 3.1 елементи логічних керуючих пристроїв
- •Тема 1.1 12
- •3.1.2 Логічні функції однієї і двох змінних
- •3.1.3 Функціонально повні системи логічних функцій
- •Тема 3.2 елементи цифрових систем керування електроприводами
- •3.2.1 Тригери
- •3.2.2 Лічильники
- •3.2.3 Регістри
- •3.2.4 Суматори
- •3.2.5 Перетворювачі кодів
- •3.2.6 Комутатори (мультиплексори)
- •3.2.7 Цифрові компаратори
- •3.3 Цифро - аналогові перетворювачі
- •Додатковий матеріал для поглибленого вивчення теми «Елементи цифрових систем керування електроприводами» д.3 Запам’ятовуючі пристрої
- •Розділ 4 датчики автоматизованих електромеханічних систем
- •4.1 Призначення і основні параметри датчиків
- •4.2 Опис принципів дії основних датчиків і реле
- •4.2.1 Резистивні датчики
- •4.2.2 Датчики сили і моменту
- •4.2.3 Датчики температури
- •4.2.4 Індуктивні датчики
- •4.3 Датчики кута і розузгодження на обертових трансформаторах і сельсинах
- •4.3.1 Поворотні (обертові) трансформатори
- •4.3.2 Сельсини
- •4.4 Тахогенератори
- •4.4.1 Тахогенератор постійного струму
- •4.4.2 Асинхронний тахогенератор
- •4.5 Аналого ‑ цифрові перетворювачі
- •4.5.1 Ацп з просторовим кодуванням
- •4.5.2 Число-імпульсні ацп
- •4.5.3 Ацп із зрівноважуванням
- •Висновок
- •Література
- •1. Основна література
- •2. Додаткова література
- •3. Методична література
4.3.1 Поворотні (обертові) трансформатори
Поворотні (обертові) трансформатори - це електричні мікромашини змінного струму, які перетворюють кут повороту ротора відносно статора в електричний сигнал, пропорційний функціям цього кута. Залежно від закону зміни вихідного сигналу розрізняють синусний, косинусний, синусно-косинусний, лінійний різновиди поворотних трансформаторів.
У пристроях автоматики поворотні трансформатори застосовуються для розв’язування тригонометричних задач, перетворення координат, виконання операцій з векторними величинами, вимірювання кутів і розузгоджень та ін.
Будова поворотного трансформатора така сама, як і двофазного асинхронного двигуна з фазним ротором. На статорі і роторі розміщено по дві однакові однофазні обмотки, зсунуті у просторі на 90°. Магнітопровід виготовлений з шихтованої електротехнічної сталі. Поворотні трансформатори можуть працювати в режимі повороту ротора або режимі обертання. У першому випадку положення ротора задається поворотним механізмом.
Як приклад, розглянемо схему синусно-косинусного обертового трансформатора (рис. 4.3.1,а). Обмотка збудження Wз і компенсаційна обмотка Wк знаходяться на статорі, а синусна Ws та косинуса Wс обмотки - на роторі. Для зменшення кількості контактних кілець кінці двох обмоток ротора приєднують до загального кільця. Застосовується також струмознімання за допомогою спіральних пружин, які допускають поворот ротора до двох обертів. При роботі у режимі безперервного обертання для зменшення кількості ковзних контактів обмотку збудження і компенсаційну розміщують на роторі, а синусну і косинусну - на статорі. При цьому компенсаційну обмотку замикають накоротко.
Вхідна координата обертового трансформатора - кут повороту ротора , а вихідна - величина або фаза вихідної напруги. Відповідно до цього розрізняють амплітудний і фазовий режими роботи обертового трансформатора.
Рис. 4.3.1
При підключенні обмотки збудження до мережі живлення в машині виникає поздовжній магнітний потік збудження Фз, який пульсує з частотою мережі. Цей потік буде утворювати ЕРС у синусній та косинусній обмотках. Частота ЕРС дорівнює частоті мережі, а величина залежить від кута повороту ротора . У режимі холостого ходу ЕРС синусної і косинусної обмоток зв’язані з ЕРС обмотки збудження такими залежностями:
де Ктр ‑ коефіцієнт трансформації.
Якщо магнітний потік розподіляється в просторі синусоїдально, то і ЕРС в обмотках будуть синусоїдальними. При підключенні до синусної обмотки трансформатора опору навантаження Zн, виникає намагнічуюча сила реакції ротора. Ця намагнічуюча сила створює магнітний потік реакції Фр, який можна розкласти на поздовжню та поперечну складові Фd і Фq (див. рис. 4.3.1,а). Поздовжна складова зменшує потік збудження. Відносно поперечної складової Фq синусна обмотка є косинусною. Тому додаткова ЕРС, яку утворює в обмотці поперечна складова потоку, спотворює форму вихідної напруги (див. рис. 4.3.1,б), що є небажаним.
Аналогічне явище спостерігається при навантаженні косинусної обмотки. Для усунення похибки, що зумовлена поперечною складовою реакції ротора Фq, застосовують компенсацію поперечного потоку або симетрування обертового трансформатора. Розрізнюють первинне, вторинне і повне симетрування.
Для роботи у фазовому режимі найбільш поширені схеми двофазного (рис. 4.3.2,а) та однофазного з параметричним зсувом фази (рис. 4.3.2,б) живлення обертових трансформаторів. У першій схемі на первинні обмотки подаються дві зсунуті по фазі на 90° напруги Uз1 та Uз2. У другій схемі вистачає однофазної напруги збудження, причому з’являється можливість виконати первинне симетрування. За таких умов у магнітному колі обертового трансформатора створюється обертове поле, яке наводить ЕРС в обмотках ротора. Фаза цих ЕРС лінійно залежить від кута повороту ротора , а частота визначається частотою напруги збудження.
а) б)
Рис. 4.3.2
Для схеми на рис. 4.3.2,а вторинне симетрування відбувається звичайним способом. Умови симетрування вторинних кіл для схеми на рис. 4.3.2,б такі:
де ‑ кругова частота мережі; R, C ‑ додаткові опір і ємність; ‑ опори кіл синусної і косинусної обмоток.
При невеликих кутах повороту ротора з похибкою, яка не перевищує 0,1%, можна вважати, що і використовувати синусний трансформатор як лінійний, для якого Uвих = КтрЕз.
При більших межах змінювання кута використовують функцію Uвих = КтрЕзsin/(1+cos).
У діапазоні змінювання від -55° до +55° відхилення цієї функції від лінійної не перевищує 0,1%. Для реалізації цієї функції використовуються схеми, які показані на рис. 4.3.3,а,б.
Рис. 4.3.3
У схемі рис. 4.3.3,а застосовано первинне симетрування, у схемі рис. 4.3.3,б – вторинне, яке здійснюється компенсуючим резистором .
Схема датчика розузгодження на обертових трансформаторах складається з двох синусно-косинусних обертових трансформаторів. Ротор трансформатора-датчика з'єднується з механічним задатчиком положення, а ротор трансформатора-приймача - з виконавчим органом робочої машини. Синусні і косинусні обмотки трансформаторів з'єднуються між собою так, як показано на рис. 4.3.4. Обмотка збудження одного з трансформаторів підключається до мережі змінної напруги, з обмотки збудження іншого трансформатора знімається вихідний сигнал
Uвих = кUзsin(д - п),
де к ‑ коефіцієнт пропорційності між напругою збудження і вихідною напругою при узгодженому положенні роторів; (д - п) - різниця кутів повороту роторів датчика і приймача.
Рис. 4.3.4
Вихідна напруга датчика розузгодження використовується в якості сигналу помилки в позиційних та слідкуючих електроприводах.
За значенням статичної похибки обертові трансформатори поділяються на чотири класи точності. Найбільш точні обертові трансформатори мають похибку, яка вимірюється одиницями кутових хвилин.