- •В.1 Загальні вимоги та методологія математичного опису елементів
- •Розділ 1 перетворювальні пристрої електроприводів
- •Тема 1.1 електромашинні перетворювачі напруги
- •Генератор постійного струму
- •Емп поперечного поля
- •Тема 1.2 напівпровідникові перетворювачі напруги
- •1.2.1 Тиристорні перетворювачі постійного струму (керовнані випрямлячі)
- •1.2.1.1 Нереверсивні тиристорні перетворювачі напруги
- •1.2.1.2 Реверсивні тиристорні перетворювачі напруги
- •1.2.2 Широтно-імпульсні перетворювачі
- •Додатковий матеріал для поглибленого вивчення теми «Широтно – імпульсні перетворювачі постійного струму» д.1 імпульсні перетворювачі напруги
- •Д.1.1 Нереверсивні імпульсні перетворювачі постійної напруги на повністю керованих вентилях
- •Д.1.2 Реверсивні імпульсні перетворювачі постійної напруги
- •1.2.3. Тиристорні регулятори напруги змінного струму
- •Тема 1.3 напівпровідникові перетворювачі частоти
- •1.3.1 Пч з проміжною ланкою постійного стуму
- •1.3.2 Перетворювачі частоти з шім
- •1.3.3 Перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком з мережею (пчбз)
- •Додатковий матеріал для самостійного та поглибленого вивчення теми «Напівпровідникові перетворювачі частоти» д.2 Перетворювачі частоти
- •Д.2.1 Тиристорні перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком
- •Д.2.2 Перетворювачі частоти з проміжною ланкою постійного струму
- •Д.2.3 Автономні інвертори напруги на повністю керованих вентилях
- •Д.2.4 Автономні інвертори напруги на одноопераційних тиристорах
- •Д.2.5 Автономні інвертори струму
- •Тема 1.4 джерела стабілізованого струму
- •1.4.1 Індуктивно-ємнісний перетворювач
- •1.4.2 Джерело струму на основі керованого перетворювача напруги
- •Розділ 2 керуючі пристрої на аналогових інтегральних мікросхемах
- •Тема 2.1 керуючі пристрої на основі лінійних схем операційних підсилювачів
- •2.1.1 Лінійні частотно-незалежні схеми оп
- •2.1.2 Лінійні частотно-залежні схеми оп
- •2.1.2.1 Функціональні регулятори
- •2.1.2.2 Електричні фільтри
- •Тема 2.2 керуючі пристрої на основі нелінійних схем операційних підсилювачів
- •2.2.1 Аналогові компаратори
- •2.2.2 Нелінійні функціональні перетворювачі
- •Розділ 3 елементи логічних та цифрових керуючих пристроїв
- •Тема 3.1 елементи логічних керуючих пристроїв
- •Тема 1.1 12
- •3.1.2 Логічні функції однієї і двох змінних
- •3.1.3 Функціонально повні системи логічних функцій
- •Тема 3.2 елементи цифрових систем керування електроприводами
- •3.2.1 Тригери
- •3.2.2 Лічильники
- •3.2.3 Регістри
- •3.2.4 Суматори
- •3.2.5 Перетворювачі кодів
- •3.2.6 Комутатори (мультиплексори)
- •3.2.7 Цифрові компаратори
- •3.3 Цифро - аналогові перетворювачі
- •Додатковий матеріал для поглибленого вивчення теми «Елементи цифрових систем керування електроприводами» д.3 Запам’ятовуючі пристрої
- •Розділ 4 датчики автоматизованих електромеханічних систем
- •4.1 Призначення і основні параметри датчиків
- •4.2 Опис принципів дії основних датчиків і реле
- •4.2.1 Резистивні датчики
- •4.2.2 Датчики сили і моменту
- •4.2.3 Датчики температури
- •4.2.4 Індуктивні датчики
- •4.3 Датчики кута і розузгодження на обертових трансформаторах і сельсинах
- •4.3.1 Поворотні (обертові) трансформатори
- •4.3.2 Сельсини
- •4.4 Тахогенератори
- •4.4.1 Тахогенератор постійного струму
- •4.4.2 Асинхронний тахогенератор
- •4.5 Аналого ‑ цифрові перетворювачі
- •4.5.1 Ацп з просторовим кодуванням
- •4.5.2 Число-імпульсні ацп
- •4.5.3 Ацп із зрівноважуванням
- •Висновок
- •Література
- •1. Основна література
- •2. Додаткова література
- •3. Методична література
3.2.6 Комутатори (мультиплексори)
Мультиплексор представляє собою логічну схему, яка має селекторних вхідних ліній, адресних входів і один вихід. На вихід передається сигнал з того входу, номер якого дорівнює двійковому числу, поданому на адресні входи.
Функціональну схему мультиплексора - селектора з чотирма входами ( ), двома селекторними лініями і для передачі кода адреси, інверсним стробуючим входом і одним виходом показано на рис. 3.2.13,а. При сигналі 0 на синхронізуючому вході кожній з чотирьох можливих комбінацій сигналів на селекторних лініях відповідає сигнал 1 на трьох входах тільки однієї схеми І, тому при будь-якій комбінації сигналів і тільки один з вхідних сигналів буде проходити на вихід відповідної схеми І. Цей самий сигнал буде і на виході мультиплексора - селектора, тому що сигнали на виходах усіх інших схем І дорівнюють нулеві. Умовне зображення цього мультиплексора показано на рис. 3.2.13,б.
Рис. 3.2.13
3.2.7 Цифрові компаратори
Цифрові компаратори - пристрої, призначені для порівняння двох чисел і . У результаті порівняння визначається один з трьох можливих станів: Компаратор має входи, на які подаються порівнювані числа в двійковому коді і , і три виходи причому, , якщо , якщо , якщо A=B. Числа порівнюються порозрядно, починаючи з старшого розряду. Якщо цифри старшого розряду однакові (Zn=1), то порівнюються цифри наступного молодшого розряду, поки в якому - небудь розряді не з’явиться сигнал (Zі=0), що свідчить про нерівність чисел A і B.
Схема порівняння старших розрядів має два вхідних сигнали: an, bn і описується формулами:
Схеми порівняння усіх молодших розрядів мають додатковий вхідний сигнал , який дорівнює 1 тільки в тому разі, якщо цифри попереднього розряду рівні, тобто якщо і . Таким чином,
.
Сигнал , якщо при виконанні операції порозрядного порівняння в усіх розрядах , тобто , тому
.
Сигнали або , якщо при порозрядному порівнянні в одному з старших розрядів або , тому
Багаторозрядну схему порівняння за модулем з парафазним подаванням вхідних змінних, складену за наведеними формулами, показано на рис. 3.2.14,а, а умовне позначення цієї схеми - на рис. 3.2.14,б.
Рис. 3.2.14
Лекція 24. Цифро-аналогові перетворювачі (ЦАП) - призначення, класифікація. Схеми ЦАП на резистивних матрицях різних типів та з підсумовуванням на операційних підсилювачах.
Умовні графічні позначення елементів цифрових систем керування.
Завдання на СРС. Вивчення схем ЦАП. Параметри та характеристики серійних цифрових інтегральних мікросхем.
Література: 1, с.178-183; 2, с.169-175.
Питання для самоконтролю:
Призначення і принцип роботи ЦАП.
ЦАП із двійково-зваженими резисторами.
ЦАП з резистивною матрицею R-2R.
3.3 Цифро - аналогові перетворювачі
Цифро – аналоговими перетворювачами (ЦАП) називаються пристрої, призначені для перетворення цифрової інформації в аналогову. Вхідним сигналом ЦАП є цифровий код в різних системах числення (найчастіше, в двійковій), а вихідним - напруга або струм, пропорційні вхідному сигналу.
Характеристика , де - вихідна напруга, - вхідне число, має ступінчасту форму з дискретністю за напругою , яка відповідає одиниці молодшого розряду. Приріст вихідної напруги на відповідає збільшенню вхідного числа на 1, тому величина являє собою коефіцієнт передачі ЦАП .
Звичайно, ЦАП складається з резистивної матриці, яка формує вихідні сигнали, пропорційні вхідному коду, електронних ключів, керованих сигналами розрядів перетворюваного коду, вихідного підсилювача й джерела стабілізованої еталонної напруги.
Одну з можливих схем ЦАП показано на рис. 3.3.1. Сигнали розрядів п - розрядного вхідного двійкового коду керують ключами . При відповідний ключ замкнений і джерело еталонної напруги підключається до вхідного резистора вихідного підсилювача. Опори вхідних резисторів обрано за двійковим принципом, причому найбільший опір відповідає молодшому розряду, а в кожному наступному розряді опір у два рази менший.
Рис. 3.3.1
Коефіцієнт підсилення підсилювача визначається відношенням , де - опір резистора в колі зворотного зв’язку, - опір вхідного резистора. Тому напруга на виході підсилювача
де - вихідна напруга, яка відповідає одиниці молодшого розряду; - розряди двійкового коду, які можуть набувати значення 0 або 1.
З отриманого виразу видно, що вихідна напруга пропорційна вхідному n- розрядному двійковому числу
Головний недолік розглянутої схеми ЦАП - використання резисторів з різними номіналами. Кількість номіналів опорів дорівнює числу розрядів. Це створює певну незручність, бо при неточному співвідношенні опорів виникає похибка перетворення. Вимоги до точності величини опорів також різні. Старшому розряду перетворюваного числа відповідає резистор з найменшим номіналом і, отже, найбільшим струмом. Можливе відхилення струму через резистор старшого розряду повинне бути менше струму, який відповідає одиниці молодшого розряду, тобто
де - відхилення опору від його середнього значення.
Цих недоліків не має резистивна матриця, в якій незалежно від кількості розрядів використовуються резистори тільки двох номіналів. Схему ЦАП з такою матрицею показано на рис. 3.3.2,а. Матриця складається з ланцюжка резисторів R і 2R, який живиться еталонною напругою . Сигнали розрядів перетворюваного двійкового числа керують електронними ключами. Ключі підключають резистори 2R до входу підсилювача, , якщо у відповідному розряді вхідного числа сигнал дорівнює 1, або до "землі", якщо у відповідному розряді 0.
Потенціал на вході операційного підсилювача практично дорівнює нулю, тому резистивну матрицю незалежно від положення ключів можна подати у вигляді еквівалентної схеми на рис. 3.3.2,б. З цієї схеми видно, що опір у колі джерела еталонної напруги завжди дорівнює R, тому його струм . На резисторах R і 2R в точках 3; 2; 1; струм J і напруга послідовно діляться пополам. Напруга, прикладена до резистора 2R, в молодшому розряді дорівнює , в наступному розряді і тд. Тому ЦАП можна подати у вигляді еквівалентної схеми на рис. 3.3.2,в. Тоді напруга на виході підсилювача:
або в загальному випадку n – розрядного перетворювача
Розглянуті основні вузли ЦАП виготовляються у вигляді окремих мікросхем або у комплекті. Як приклад можна навести десяти - розрядній ЦАП - мікросхему К572ПАІА, яка містить резистивну матрицю і інші. Розроблено різновиди цієї мікросхеми: К572ПАІБ, К572ПАІВ, К572ПАІГ, які мають 9, 8 та 7 розрядів відповідно.
Рис. 3.3.2
Схеми ЦАП на базі мікросхем К572ПА1А показані на рис. 3.3.3. Значення вихідної напруги для цих схем при різних вхідних кодах вказане в табл. 3.3.1.
Рис. 3.3.3
Таблиця 3.3.1
Вхідний код |
Вихідна напруга для схеми |
|
Рис. 3.3.3,а |
Рис. 3.3.3,б |
|
1111111111 |
|
|
1000000001 |
|
|
1000000000 |
|
|
0111111111 |
|
|
0000000001 |
|
|
0000000000 |
|
|