32. Свідомість як фундаментальна властивість людини:

А)Передумови для появи свідомості сформувалися в результаті виникнення життя і наступної еволюції однієї з гілок живих організмів у напрямку ускладнення своєї будови й удосконалювання механізмів регуляції відносин і середовища. Передумовами для виникнення людської свідомості були: подразливість, чутливість,психіка,наявність мозку.

Б)Функції свідомост: пізнавальна- формування людиною ідеальних образів оточуючого світу.Цілепокладання –вироблення людиною цілей власної діяльності.Конструктивна-творча-перетворення знань та інформації за допомогою мислення. Прогностична, оціночна,комунікативна.

33. Свідомість як фундаментальна властивість людини:

а) б) Свідомість як внутрішній світ людини має складну структуру, котру традиційно досліджували філософія та психологія. Розглядаючи її структуру, ми повинні розуміти певну умовність та відносність будь-яких її внутрішніх поділів; так, не існує в людській свідомості чіткої та однозначної межі між мисленням та волею. Проте дослідники традиційно виділяють три основні сфери свідомості: когнитивну, тобто пізнавальну; емоційну; мотиваційно-вольову.

Когнитивна сфера включає в себе як знання про світ, так і самі пізнавальні здібності людини - чуттєві і абстрактно-мислительні. Відчуття, сприйняття, уявлення, поняття тобто пізнавальні образи і оперування ними (мислення) складають ядро свідомості. Важливе місце в пізнанні займає також інтуїція - здатність прямого осягнення істини без обгрунтування з допомогою доказів. До складу пізнавальних здібностей входять увага і пам’ять.

У свідомості не просто представлені пізнавальні образи, але вона завжди є також і переживанням того, що сприймається, у ній виражається і певне відношення (позитивне чи негативне оцінювання) до того, що відображається. Це емоційна сфера, що містить у собі власне емоції, настрої та афекти.

Мотиваційно-вольова сфера представлена мотивами, інтересами, цілями, потребами людини; активний характер свідомості визначає воля.

Вищим рівнем свідомості є самосвідомість – здатність людини робити об’єктом розгляду свою власну свідомість. Цей унікальний феномен притаманний лише людині.

Самосвідомість – виокремлення людиною себе з об’єктивного світу, усвідомлення та оцінка свого відношення до світу, себе як особистості, своїх вчинків, дій, думок, відчуттів, бажань, інтересів.

34.Суспільна свідомість.

а)Суспільна свідомість виступає як спосіб інтеграції людей. Така свідомість з’являється як реальність особливого роду, яка має свою логіку розвитку, свою особливу мову, символіку, своє власне виробництво. Продукти цього виробництва (ідеї, погляди, теорії тощо) забезпечують механізм об’єднання людей. Суспільна свідомість бере на себе функцію репрезентації суспільства та суспільного інтересу і формування індивідуальної свідомості.

Суспільна свідомість - досить складне утворення зі своєю структурою, в котрій всі частини взаємопов’язані. В структурі суспільної свідомості дослідники виділяють буденну та теоретичну свідомість, суспільну психологію та ідеологію, форми суспільної свідомості.

Буденна свідомість - це спонтанне відображення людьми всього потоку життя без будь-якої систематизації. Така свідомість базується на повсякденному життєвому досвіді, в якому міститься багато корисних відомостей для орієнтації людей у світі. Теоретична свідомість репрезентує систему логічних взаємозв’язаних положень, які розкривають сутність та закономірність суспільних явищ. І буденна, і теоретична свідомість взаємодіють між собою, відіграють свою роль в житті і діяльності людей та в розвитку суспільства.

Суспільна психологія – це несистематизовані уявлення, відчуття, емоції і потяги, в яких безпосередньо відображається соціальна дійсність. Через суспільну психологію проявляється масова свідомість, настрої та відчуття людей, формуються ціннісні орієнтації, настанови, поведінка соціальних груп, націй та народів. Через суспільну психологію більшість людей звикають до загальноприйнятих стереотипів і переживають психологічний дискомфорт при спробі їх зруйнувати.

Б)В розвитку суспільної свідомості мають місце різні її форми: моральна, естетична, релігійна, що виникають ще в первісному суспільстві; політична, правова, філософська, наукова, що виникають разом з поділом суспільства на класи. Кожна форма характеризується буденним та теоретичним рівнем. Політична свідомість є сукупність почуттів, настроїв, традицій, ідей, теорій, що відображають інтереси великих соціальних груп, їх відношення одна до одної та до політичних інститутів суспільства, перш за все, до держави. Правосвідомість - форма суспільної свідомості, в якій виражаються знання та оцінка прийнятих в даному суспільстві прав і обовязків людей, уявлення про те, що є правомірним і неправомірним. Оральна свідомість - основна ціннісна форма суспільної свідомості, в якій знаходять відображення загальноприйняті нормативи і оцінки суспільної діяльності. Естетична свідомість - усвідомлення суспільного буття у формі конкретно-чуттєвих художніх образів. Релігійна свідомість - уявлення про існування надприродної реальності (богів), від якої, згідно цими уявленнями, залежить доля світу і людини, і яка визначає певні норми поведінки людини у вигляді релігійних заповідей. Філософська свідомість - теоретично оформлений світогляд, тобто система узагальнених поглядів людини на світ у цілому і на місце людини у світі. Наука - форма суспільної свідомості, що відображає природний, соціальний і внутрішній світ людини в поняттях, законах, теоріях і метою якої є отримання об’єктивних знань про світ.