- •31.Людина як предмет філософського осмислення
- •33. Свідомість як фундаментальна властивість людини:
- •1. Характеристика світогляду:
- •2. Історичні типи світогляду:
- •3. Філософія як світогляд:
- •4. Філософія в системі культури:
- •5. Філософські погляди Сократа:
- •6. Вчення Платона:
- •7. Філософські погляди Аристотеля:
- •8. Філософія Середньовіччя:
- •9. Філософія епохи Відродження:
- •10. Філософія Нового часу:
- •11. Філософські погляди і.Канта:
- •12. Філософські погляди г.Гегеля:
- •13. Філософські погляди л.Фейєрбаха:
- •14. Філософія марксизму:
- •15.Філософська думка в Україні(Юркевич)
- •16.Філософські погляди г.Сковороди.
- •17.Філософія життя
- •18.Філософія екзистенціалізму
- •20.Філософія позитивізму і пост позитивізму.
- •21. Категорії діалектики: сутність та явище:
- •22. Категорії діалектики: причина та наслідок:
- •23. Категорії діалектики: необхідність і випадковість:
- •24. Категорії діалектики: форма та зміст:
- •25. Закони діалектики. Закон кількісних та якісних змін:
- •26. Закони діалектики. Закон єдності та боротьби протилежностей:
- •27. Закони діалектики. Закон заперечення заперечення:
- •28. Сутність пізнавального процесу:Різні підходи до сутності пізнання.
- •29.Сутність пізнававального процесу:чуттєве та раціональне.
- •30. Людина як предмет філософського осмислення.
- •31.Людина як предмет філософського осмислення
- •32. Свідомість як фундаментальна властивість людини:
- •33. Свідомість як фундаментальна властивість людини:
- •34.Суспільна свідомість.
- •35. Основні категорії етики:добро і зло
- •36.Основні категорії етики: свобода та відповідальність:
13. Філософські погляди л.Фейєрбаха:
а) матеріалізм Л.Фейєрбаха; Людвіг Фейєрбах філософ, який здійснив поворот до матеріалізму в німецькій класичній філософії.Характеризуючи природу, Фейєрбах вказує на її матеріальний характер. Формами існування матерії є простір і час; необхідність, причинність і закономірність – цілком природні сили. Фейєрбах довів, що його Абсолютна ідея — це не що інше, як людський розум, відірваний від людини і перетворений у щось надприродне. На основі матеріалізму Фейєрбах розробив теорію пізнання, виступаючи проти агностицизму І.Канта. Вихідним пунктом пізнання – відчуття, джерелом яких є матеріальний світ. На базі відчуттів виникає мислення. Фейєрбах прагне зняти протиріччя між емпіризмом і раціоналізмом. Фейєрбах вважає, що філософія і релігія – протилежні за своєю суттю: в основі релігії - віра в догмати, в основі філософії – знання. Не Бог створив людину, а людина – Бога.
б)вчення Л.Фейєрбаха про людину. За Фейєрбахом людина – природна істота, вона є частиною природи, вищим ступенем її саморозвитку; якраз через людину природа відчуває, сприймає, пізнає себе. Фейєрбах підкреслює біологічну природу людини, і тому людина виступає у нього як позаісторична і позасуспільна істота. Мова йде про людину як щось незмінне, абсолютне. Антропологія Фейєрбаха ліквідує поняття Бога і ставить на його місце людину. Якщо релігія — це любов до Бога, то нова філософія пропагує любов до людини. Любов, як унікальне почуття зв’язку між людьми, утворює сутність антропології і перетворює її в нову релігію - антропологічну. З Л.Фейєрбаха починається період нового злету, піднесення матеріалізму.
14. Філософія марксизму:
а) передумови виникнення філософії марксизму та його основні ідеї; Філософія, створена німецькими мислителями Карлом Марксом та Фрідріхом Енгельсом. Основними передумовами виникнення марксизму є: 1)Соціально-економічними - утвердження капіталізму в Європі. 2)Теоретичними-англійська політична економія з її трудовою теорією вартості, французький утопічний соціалізм. 3)Природничо-науковим-бурхливий ріст науки і техніки, обумовлений потребами виробництва. Основні ідеї марксизму: 1)гуманістична концепція людини, її сутності і способу існування, подолання її відчуження. 2)обґрунтування всесвітньо-історичного покликання пролетаріату. 3)матеріалістична концепція суспільства 4)проблеми діалектики.
б) марксистська концепція людини. Вихідним моментом марксистської філософії є вчення про людину.Людей відрізняє від тварин спосіб існування. Людина – істота творча, вона перетворює природу.Основною характеристикою людини виступає праця. Суспільні відносини трактуються марксизмом матеріалістично й історично. Те, в які саме відносини вступають люди заради відтворення власного життя, визначається рівнем розвитку матеріальних сил і засобів виробництва.Люди – суспільно-історичні істоти Узи, що поєднують-соціально-виробничі зв’язки. У матеріальному виробництві втілені фізичні і духовні здібності людини -«предметно-практична діяльність». Поняття практики –це специфічний, предметно-перетворюючий, соціально-організований і опосередкований духовними структурами спосіб включення людини в оточуючий природний світ. Значне місце у творчому доробку Маркса належить гуманістичній концепції відчуження людини і перспективі його подолання. Але в історії має місце і зворотний процес – подолання відчуження, або присвоєння людиною своєї дійсної людської сутності. Маркс створив грандіозну подолання відчуження.