- •1.Порівняльний аналіз виховних систем у давньогрецьких полісах – Спарти та Афінах.
- •2 Педагогічні погляди давньогрецьких філософів: Сократ, Платон, Аристотель.
- •3 Особливості організації навчального процесу у середньовічних університетах.
- •4.Мета і завдання виховання за я. А. Коменським.
- •5.Принцип природовідповідності за я.А.Коменським.
- •6.Обгрунтувати я.А.Коменського класно-урочної системи.
- •7.Програма виховання джентльмена за Дж. Локком
- •8.Концепція природовідповідного виховання ж.-ж. Руссо: мета виховання, вікова періодизація.
- •9.Мета та напрями виховання за й.Г. Песталоцці.
- •10.Особливості навчально-виховної роботи відповідно до основ теорії елементарної освіти й.Г. Песталоцці.
- •11Сутність виховання особистості дитини, цілі, основні принципи виховання за а.В. Дістервегом.
- •12.Погляди а.В. Дістервега на роль учителя у становленні особистості дитини. Вимоги до учителя у книзі «Керівництво до освіти німецьких учителів»
- •13Перші школи Київської Русі: «книжного учіння», монастирські та парафіяльні.
- •14Організація навчально-виховного процесу в українських братських школах.
- •15.Організація навчально-виховного процесу у Києво-Могилянській академії.
- •16.Принципи організації, зміст навчання в освітніх закладах у Росії на початку 18 ст. У період царювання Петра1.
- •Організація навчально-виховного процесу у Харківському колегіумі.
- •19.Просвітницько-педагогічна діяльність г.С.Сковороди на Харківщині.
- •20.Ідея «спорідненої праці» г.С.Сковороди
- •21.Вимоги до особистісних і професійних якостей учителя у спадщині Сковороди.
- •22.Заснування Харкiвського імператорського унiверситету. Його роль у розвитку культури на Слобожанщині.
- •23.Відкриття педагогічного інституту при Харківському університеті. Історія його розвитку.
- •24.Ідея народності у спадщині к.Д.Ушинського. Стаття «Про народність у громадському вихованні»
- •26.Вимоги до уроку і домашньої самостійної роботи, виділені к.Ушинським
- •28. « Книга для батьків» а.С. Макаренко. Типи батьківських авторитетів.
- •29. Мета освіти, організація навчального співробітництва у спадщині Сухомлинського
- •30.Організація в.О. Сухомлинським навчально-виховного процесу у «Школі під блакитним небом».
- •31. Розуміння в.О.Сухомлинським ідей гуманізму та оптимізму в організації розумового виховання дітей.
10.Особливості навчально-виховної роботи відповідно до основ теорії елементарної освіти й.Г. Песталоцці.
Головні соціально-педагогічні романи «Лінгард і Гертруда», «Як Гертруда вчить своїх дітей», «Кристоф та Ельза». «Елементарна освіта» передбачала таку організацію навчання, коли в об`єктах пізнання й діяльності дітей виокремлюють найпростіші елементи. Основа елементарної освіти – глибоке знання вікових й індивідуальних особливостей дитини, для чого слід постійно уважно її вивчати. Сутність теорії полягає в тому, щоб збудити в дитині задатки здібностей, закладені від природи. Пед. процес, на його думку, передбачає поступове просування від простого до складного, перехід від одного рівня на інший, доводячи знання та вміння дітей до можливого ступеня досконалості. Зокрема, першоелементами фізичного і трудового виховання є низка взаємопов`язаних простих рухів, які спрямовані на розвиток природної рухливості дитини. Центром педагогической системы Песталоцци является теория элементарного образования, согласно которой процесс воспитания должен начинаться с самых простейших элементов и постепенно восходить ко все более сложному.
Програма виховання спрямовувалася на те, щоб забезпечити фізичне тренування, розумовий розвиток, формування моральних цінностей у сприятливих соціальних умовах, і включала декілька пунктів: розум (схильність до самостійних суджень), гідність (здатність до самозахисту й самодопомоги), моральність (діяльна любов до близьких), фізичне здоров`я, професія та культура праці, система світоглядних цінностей.
Щоб полегшити для дитини спостереження і впорядкувати їх він визначив найпростіші елементи, однакові для всіх предметів, які є початковим моментом будь-якого навчання: число, форму, слово. Найпростіший елемент числа – одиниця, форми – пряма лінія, слова – звук.
Цель воспитания заключается в том, чтобы развить все природные силы и способности человека, причем это развитие должно быть разносторонним и гармоническим.Воздействие воспитания на ребенка должно находится в согласии с его природой. Педагог не должен подавлять естественного развития подрастающего человека, как это происходило в школах, а направлять это развитие по правильному пути, устранять препятствия и влияния, которые могли бы его задержать, или отклонить в сторону.
Основной принцип воспитания – это согласие с природой. Соотношение, которое должно существовать между воспитанием и развитием ребенка, он выразил в такой форме: воспитание строит свое здание (формирует человека) поверх большой, прочно стоящей скалы (природа) и выполнит поставленные цели, если всегда будет непоколебимо держаться на ней.
Воспитание ребенка должно начаться с первого дня появления его на свет. Вот почему истинная педагогика должна вооружать мать правильными методами воспитания, а педагогическое искусство должно настолько упростить эту методику, чтобы ею могла овладеть любая мать. Природосообразное воспитание, начатое в семье, должно затем продолжаться в школе. Все многообразные силы подрастающего человека должны развиваться естественным путем: любовь к людям – на основе собственных детских поступков, полных благожелательности, а не путем постоянных толкований о том, что такое любовь к людям, почему надо любить людей. Ум развивается в процессе работы собственной мысли, а не посредством механического усвоения чужих мыслей. Физическое развитие ребенка, подготовка его к труду также совершаются на основе простейшего проявления физических сил, которые начинают действовать у человека под влиянием жизненной необходимости и его внутренней потребности.