15.Організація навчально-виховного процесу у Києво-Могилянській академії.

1701 р. царс.грамотою ПетраІ Києво-Мог.колегіуму присвоєно статус вищ.навч. закладу. Матер. й ідеологічною базою академії була Київська братська школа. Тут навчались студенти з різних країн.

В академії приділялось багато уваги вивч. гуманітарних наук, зокрема поетики - мистецтва складати вірші, й риторики - вміння красиво і правильно висловлювати думку. У цих курсах увага приділялась творам грец. і римс. класиків, творам епохи Відродж.

Традиції: поетичні змагання, читання викладачами й студентами віршів різних епох, різними мовами; увінчання виразних віршотворців лавровими вінками з присвоєнням звання "лавроносного поета", читали вірші на свята. Сформувалась поетична школа.

Школа риторики. Студенти вчилися складати промови, вітання, листи. Взірцем для курсу риторики була антична теорія красномовства та теорії найвидатніших представників - Арістотеля, Цицерона. Популярні промови: вітальні, прощальні, іменинні, весільні, народження чи смерті, на честь перемоги. Студенти-красномовці бажані гості на урочистостях, за що отримували подяку та матеріальну винагороду.

Вища конгрегація мала два класи. Перший - клас філософії, яка викладалася за Арістотелем і скл. з трьох частин: логіки, фізики (теоретичні міркування про явища природи) і метафізики. Тут викладалась геометрія, астрономія, історія, філософія. Другий, найвищий - клас богослів'я, вивчалась історія релігії, церкви.

Повний курс навчання тривав 12 років. Студенти мали право навчатися в ній стільки, скільки бажали, без вікового обмеження.

Методи навчання: писалися творчі роботи, складалися анотації на праці видатних філософів, промови ораторів. Для кращого засвоєння наук вивчення їх супроводжувалось диспутами. Вони були тижневими, місячними і підсумковими. До диспуту залучались не більше 4 студентів (доповідач, а три - його опоненти).

Екзамени відбувалися тричі на рік. У кінці року викладачі писали звіти про успішність, хар-чи самого учня, рівень його здібностей.

Крім друкованих книг, у бібліотеці зберігались численні рукописи - хроніки, літописи, щоденники, лекції професорів, конспекти студентів, поточна документація.

Розвиток музичного, образотворчого й театрального мистецтва. Оволодівали багатоголосим співом, грою на муз. інструментах. На щорічних академічних випусках студенти складали екзамен з музики. Існувала хорова школа. Студентський хор і оркестр обов'язково запрошувались на травневі рекреації й літні гуляння.

Професійний театр. Студенти самі готували драми, розучували пісні. На ярмарках, на майданах, студенти проводили свої дійства.

Упродовж всього існування академії детально вивчались мови: слов'янська, лат., укр., грец., польська, єврейська; з часом було введено вивчення іноземних мов - німецької, франц., рос. Великого значення надавалось вивченню математики: існував математичний клас (арифметика, геометрія, тригонометрія); було введено клас чистої математики (цивільна і військова архітектура, механіка, гідравліка, оптика, астрономія). Викладалось малювання (клас рисувальної науки), музика, нотний спів, літ-ра.

Академію очолював ректор: затверджував плани і звіти викладачів, переводив до старших класів, контролював академічний кошторис. Помічник ректора – префект: забезпечував навчальний процес, контролюв. поведінку студентів, піклув. о їх добробуті.

Вихованці: майбутні гетьмани Укр. Хмельницький, Дорошенко, Мазепа, П.Орлик ін.

Прихильники академії здійснювали непоодинокі спроби перетворити її на університет, але, незважаючи на всі прохання й докази необхідності цього акту, домогтися згоди й матер-ї підтримки від Кат-ни II та її вінценосних наступників не вдалося.