16.Принципи організації, зміст навчання в освітніх закладах у Росії на початку 18 ст. У період царювання Петра1.

На поч. XVIII в Росії з'вились державні школи різних типів. Це був один з напрямів петровських перетворень. В організації шкіл можна визначити загальні принципи: державність шкіл, поєднання професіоналізму з енциклопедизмом, перевага в навч. планах матем., навігаційних та морських наук, примусовість навчання та суворий режим.

Шк. відрізнялись практичною спрямованістю, але не були вузькопрофесійними. Готували моряків, будівельників, писарів, давали загальну освіту (рідну та іноз. мови, арифм., філос., політику).

Першим закладом, створеним Петром І, була школа матем. та навігаційних наук. У програму навч. входили арифм., геометрія, навігація, астрономія, матем. географія. Це зміст освіти в сер. і старших класах. Перш ніж розпочати вивч. цієї програми, учні повинні закінчити 2 початк. класи, в яких вчилися читати, писати та рахувати. У шк. навч. до 500 людей, віком від 12 до 20. Приймали до шк. хлопчиків. Готували моряків, інженерів, учителів. Учні отримували „кормові" гроші, жили при шк. або на квартирах. За невідвідування призначався штраф, за втечу - страта. У 1715р. старші класи були переведені до Петербурга. На їх базі було організовано Морську академію - військово-навчальний заклад, який готував до морської служби.

Для підготовки фахівців з іноз. мов у Москві було відкрито заклад (керував Глюк), для дітей бояр, служивих та купців. Навчали грец., італ., лат., франц., нім. мовам. На їх вивч. відводилось 3/4 навч. часу, інш час викл. філос., історії, геометрії, географії. Навч. близько 50 учнів. Навч. було безкошт.Проіснувала 10р У 1714 р. наказами про введення обов'язкової навч. повинності для шляхетних і дяківських дітей було створ. світські елементарні школи з матем. нахилом. Навч. арифметиці, геометрії. Учням забороняли одружуватись, доки вони не вивчать цифри.

Реформування у підготовці духовенства визначено „Духовним регламентом" (1721), який склав радник царя з питань освіти Ф.Прокопович. Програма підготовки: навч. основам релігії, письму, читанню, арифметиці, геометрії. Сини священиків зобов'язані були відвідувати ці школи, але їх батьки не приймали світського хар-ру програми і неохоче віддавали туди нащадків. „Дух. регламентом" передбачалось створ. академій з семінаріумами - сер. навч. закладів з 8-річним терміном навч. Семінаристам не дозволялось бачити рідних, доки не звикнуть у семінаріумі. Ці заклади за змістом освіти мали хар-р загальноосв. гуманіт. шкіл. Прокопович вважав, що духовна освіта має бути доступною для представників різних соц.-культурних прошарків. Великого знач. надавав чіткій регламентації навч. режиму.

Зага кільк. духовних навч. закладів (архієрейських шкіл та семінаріумів), відкритих у 1721-1725рр., не перевищувала 50.

У навч. закл., які з'яв. на поч XVIII, навч. проводилось рос. мов. Була удосконалена рос. азбука, викор. навч. посібники заруб. та вітчизн. авторів. Петровські реформи освіти та вихов. подобались не всім. Але незадоволення жорстоко придушувалось.

Заснування в 1725 р. в Петербурзі Академії наук. Заклад призначався для підготовки вітчизняних наукових кадрів, адже відсутність рос. вчених відчувалась дуже гостро. Проте з 16 академіків один був французом, троє - швейцарцями, 12 - німцями.

Після смерті царя занепали цифірні школи, морська академія, інженерні та артилерійські училища.

При Академії наук організовані академічні університет та гімназія (1725 р.). У1731 р. в Петербурзі було відкрито перший сер. навч. заклад закритого типу для заможних - Корпус кадетів, де готували офіцерів, цивільних чиновників.

У розв. освіти значною подією 1пол-серXVIII - відкриття в 1755 р. Моск. унів-ту та унів-ких гімназій. Засновниками університету були І.І.Шувалов і М.В.Ломоносов. Унів-т проголошувався безстановим, але фактично призначався для дітей дворян. За статутом цей заклад мав за мету готувати освічених людей з природжених росіян. Спочатку було 3 фак-ти: юрид., філос., медич. Він мав право автономії, викладання предметів відбувалось рос.мов. деяких – лат. або нім. Перші студенти були учнями духовних семінарій. При ун-ті були гімназії 2 типів: для шляхти і для різночинців. Т.ч. скасувалась доступність до ун-у всіх верств нас-ня. Були друкарня, в якій видавались журнали, газета „Московські відомості", книжкова крамниця. Отже, у другій чверті XVIII ст. вся сис-ма освіти мала яскраво виражений становий хар-ер. Гол. завд. держави була організація навч. дворян. Ін. верстви опинилися поза увагою уряду.

17.Внесок Ломоносова в розробку структури та змісту навч.-виховного процесу в Московському університеті.Засновник Моск. ун-у з 3 факул-ми (філософ., мед., юрид.), який почав функціонувати з 1755. Викладання в ун-ті велось переважно рос. м.; створена група рос. професорів - прихильників нац. просвітництва й демократ. педагогіки. Заслуга вченого: ун-ет був безстановим, що задовольняє потреби й різночинців і навіть вільновідпущених, автономним, звільненим від політичного нагляду.

Завдання ун-та: розвиток науки, особливо в галузі історії, філософії, рос. граматики, права, медицини; популяризація наукових знань (підгот. освіченого молодого покоління через ун-ет і гімназії, контроль і керівництво навч.-вих. справою в навч. закладах). Метою виховання вважав формування людини-патріота, якостями якої є висока моральність, любов до науки, до знань, працелюбство, а ідеал виховання вбачав у різнобічній, високоосвіченій і культурній людині. Головні складники пізнання: чуттєве сприйняття, теоретичне узагальнення й дослідна перевірка результатів. У вирішенні проблем "людина і природа", "людина і суспільство" спирався на принцип природовідповідності. Виділяв природні обдарування "душевні" (мова, мислення, пам'ять) й тілесні (фізичні здібності). Прихильник здійснення індивідуального підходу до дітей і реком. учителям будувати навч. з урахуванням схильності дітей. Спираючись на принципи гуманізму, високо цінував загальнолюдську мораль. Вважав за необхідне виховувати в молодих людей такі доброчинності, як мудрість, стриманість, милосердя, вдячність, великодушність, терплячість, дружелюбність, слухняність. Високо цінував працелюбство, підкреслював роль праці в розвитку морального потенціалу молоді, засуджував бездіяльність і байдикування. У підготовці "освіченої молоді" Л. особливу роль відводив учителеві. У вимогах до педагога він наголошував, що вчитель повинен любити свою Батьківщину й бути зразком моральності для учнів. Стосовно вирішення проблеми методів виховання та навчання зазначимо, що Л. був прихильником використання як словесних,так і практичних методів, високо цінував самостійний пошук, вивчення джерел гімназистами й студентами. Він залишив багато методичних порад з викладання різних предметів, зокрема, рос. мови, стародавніх та іноземних мов, хімії. розроблена система заохочень та покарань, методи щодо дотрим. порядку й дисцип, ним стимулювання до поведінки, яка сприяє вихованню моральності.