6.Обгрунтувати я.А.Коменського класно-урочної системи.

К. детально вивчив досвід навчання з урочної системи, а також дав теоретичне обґрунтування класно-урочної системи шкільного навчання і сформулював її основоположні принципи. Тому в історії педагогічної думки він вважається творцем класно-урочної системи навчання.

К. гостро критикував існуючий в той час індивідуальний метод як єдину форму навчання в школі. Він вважав катастрофічним для дітей становище, коли навчання в школі продовжувалось «із сходу сонця і до заходу». К. вказував, що кожен урок повинен мати свою певну тему і своє головне завдання. Вчитель повинен уважно слідкувати, щоб всі учні приймали активну участь в заняттях, і підтримували на уроці дисципліну в класі.

Загалом, в організації навчання у К. досить чітко простежується принцип демократизму спільного навчання хлопчиків та дівчаток (школа рідної мови , бідних і багатих. Йому також належить виділення у навчальному році чвертей, а також уроку, як основної навчальної форми.)

Прагнув чітке розподілення всіх видів шкільної роботи за роками, місяцями і днями навчання. Вимагав, щоб прийом у школу був лише один раз на рік, восени, він створив навчальний рік. Запропонував таку систему організації процесу навчання: діти приблизно одного року й рівня знань під зальним керівництвом, певна тривалість уроків на день від 4 у школі рідної мови до 6 в гімназії. К.указує, що при навчанні потрібно йти від простого до складного, від близького до далекого. Спочатку требо розвивати почуття учнів. Він говорив що необхідно закладати міцне підгрунтя, йти вперед, не поспішаючи, зупинятися, постійно повторювати, вивчаючи поки учні не засвоять матеріал цілком і міцно. Також необхідно повторювати, також застосування знань які були вивчені на уроках у повсякденному житті. І в кінці кожного закінчення року повинні бути встановленні іспити. У «великій дидактиці» К. не тільки розробив чітку систему навчання і виховання, але й розкрив суть основних її принципів, таких як: наочність, свідомість і активність, послідовність і систематичність знань, міцне оволодіння знаннями і навичками. Природно, що керуючись відчуттями, як основою пізнання, вчений основним у навчанні визначив наочність.

7.Програма виховання джентльмена за Дж. Локком

Концепція виховання й освітня програма детально викладена Дж. Локком у трактаті «Думки про виховання». Програма виховання дж., ділової людини нового суспільства, передбачала реалізацію мети: сформувати дж., здатного вести свої справи легко і прибутково. Ця мета конкретизувалася в завданнях, що водночас визначали послідовність напрямів виховання: 1. розвиток здорового духу в здоровому тілі (фізичне виховання); 2. дисципліна тіла, душі й розуму (загартовування, моральне виховання, розумовий розвиток).

Реалізацію фізичного виховання і загартовування Локк показав на прикладі рекомендацій батькам: загартовування (не носити теплий одяг, фізичні вправи на свіжому повітрі, холодні водні процедури, здорова проста їжа (без м`яса до 3 років); заборона носити занадто вузький одяг, постіль дитини: тверда, з природних матеріалів; кожен джентльмен має бути готовий стати солдатом.

Реалізація морального виховання складається з: вироблення твердого характеру, розвиток волі, формування моральної дисципліни, уміння керувати собою. Воно повинно здійснюватись з раннього дитинства, коли вона піддається виховним впливам. Також приклад батьків і домашнього вихователя, довкілля, поступове формування моральних звичок, залучення до фізичної праці.

Зміст розумового виховання дж. передбачав практико-орієнтоване навчання предметів природного циклу, письма, читання, рідної та іноземної мов, малювання, історії, географії, арифметики, геометрії, астрономії, хронології,етики, законознавства, бухгалтерської справи та світських манер, верхова їзда, танці й одне із ремесел. Потрібно стимулювати ініціативу та самостійність мислення, широке використання наочності, засвоєння мовних прийомів у спілкуванні, практичні вправи та ін..

Джентльмен повинен отримати|одержувати| фізичне, етичне і розумове| виховання, але|та| не в школі, бо школа, на його думку, це установа, де зібраний|повизбирувати| «строкатий натовп погано вихованих порочних| хлопчиків всякого|усякого| достатків|станів|». Наполягань джентльмен виховується удома|вдома|, бо навіть недоліки|нестачі| домашнього|хатнього| виховання незрівнянно знань, що корисно набувають|придбавають| в школі, і умінь.

Наполягань джентльмен – це той, ХТО|хто| уміє досягти власного щастя, але|та| в той же час не перешкоджає в цьому іншим джентльменам. Поведінка людини повинна бути| розумна, він повинен уміти керувати своїми пристрастями, тат дисциплінованим. Він повинен уміти підпорядковувати|підкоряти| себе велінням розуму.

Головними|чільними| виховними засобами|коштами| завжди будуть не міркування, а приклад|зразок|, середа|, оточення дитяти|дитини|.

Локк виступав|вирушав| противником|супротивником| тілесних покарань|наказань|, вважаючи|лічити|, що рабська дисципліна| створює і рабський| характер. Але|та| у випадках наполегливого нежедания| дитяти|дитини| проявити|виявляти| беззаперечну слухняність впоєне| допускав тілесні покарання|наказання|.

Локк надавав значення релігійному вихованню, але|та| вважав|, що головне|чільне| – не привчати дітей до обрядів, а викликати|спричиняти| любов| і повагу|пошана| до бога як вищої істоти.

Вихованець повинен займатися яким-небудь ремеслом або садівництвом і сільським хазяйством|. Необхідність трудового виховання він мотивував тим, що праця на свіжому повітрі корисна для здоров’я|, а знання ремесел може згодитися|пригодитися| діловій людині як підприємцеві. Праця запобігає можливість|спроможність| шкідливого неробства.

Вихователь, займаючись з|із| дитям|дитиною|, повинен будити його інтерес до навчання|вчення|, розвивати його допитливість. Вчитель|учитель| повинен використовувати прагнення дітей до нового, але|та| в той же час привчити їх займатися і нецікавим.