26.Вимоги до уроку і домашньої самостійної роботи, виділені к.Ушинським

Головні твори: «Рідне слово», «Дитячий світ». Розробив вимоги до класно-урочної системи навчання: визначив урок як провідну форму навчальної роботи, організаційною ланкою навчання – клас з твердим складом учнів і постійним розкладом занять. Під час уроку педагог особливого значення надавав фронтальним заняттям у сполучені з індивідуальними. До основних видів діяльності на уроці відносив повідомлення нових знань, вправи, повторення пройденого матеріалу, облік знань, письмові та графічні роботи учнів.

Головними педагогічними вимогами до уроку вважав: 1)Цілеспрямованість; 2)Планування уроку в загальній системі занять; 3)Сполучення індивідуальної і фронтальної роботи на уроці;4)Чергування складного навчального матеріалу з легким; 5) Підтримання дисципліни та гігієни занять;

Вміння вчителя включити в активну навчальну діяльність на уроці всіх учнів.

Приділяв багато уваги організації самостійної домашньої роботи учнів. Слушними й для сьогодення є такі рекомендації педагога з цього приводу:

1. Домашнє завдання слід задавати лише тоді, коли вчитель певен, що дитина вміє виконувати його самостійно;

2. Успіх самостійної роботи можливий за умови її систематичного характеру;

3. Завдання для самостійної роботи мають бути творчими, практично- зорієнтованими.

27.Мета виховання в колективі за А.С. Макаренком. Стадії розвитку колективу, умови виховання особистості в колективі. мета виховання випливає з наших соціальних потреб, з нашого суспільного життя. “Я під метою виховання розумію програму людської особистості, програму людського характеру, при цьому в поняття “характер” я вкладаю весь зміст особистості, тобто і характер зовнішніх проявів і внутрішньої переконливості, і політичне виховання, і знання – абсолютно всю картину людської особистості; я вважаю, що ми, педагоги, повинні мати таку програму людської особистості, до якої повинні прагнути” .

Дитячий колектив – це стійке об’єднання дітей, яке має загальну суспільну значущу мету, спільну діяльність, спрямовану на реалізацію цієї мети, характеризується стосунками взаємо відповідальності. Колектив сприяє реалізації мети виховання – всебічному розвитку особистості: розвитку організаторських здібностей, умінню розумно поєднувати особистісні інтереси та інтереси оточуючих однолітків, молодших школярів, учителів. У колективі відбувається процес взаємного збагачення, розвиток його членів, тому, що кожен з них приносить до колективу свій індивідуальний досвід, здібності, інтереси і одночасно освоює те, що несуть інші. Дитячий і в тому числі класний колектив є ареною самовираження і самоствердження особистості.

Стадії розвитку дк.

Перша стадія є початковою, коли колектив тільки створюється, люди придивляються один до одного, до вихователя. Вихователь знайомить вихованців з метою, завданням. Вимоги ідуть від нього. Школярів об’єднує загальне емоційне напруження, бо невідомі норми, вимоги до їх життя, але поступово діти дізнаються, хто, є хто, з’являються малі групи.

Друга стадія характеризується тим, що завершується взаємне вивчення, утворюються малі групи, формується актив, накопичуються традиції, розвивається співробітництво, взаємодопомога. Вимоги йдуть не лише від вихователя, а й від активу, лідерів.

На третій стадії затверджуються відносини співробітництва, взаємодопомоги, поваги одне до одного. Дитина має можливість самореалізуватись, бо створюються умови для діяльності кожного.