- •1.Порівняльний аналіз виховних систем у давньогрецьких полісах – Спарти та Афінах.
- •2 Педагогічні погляди давньогрецьких філософів: Сократ, Платон, Аристотель.
- •3 Особливості організації навчального процесу у середньовічних університетах.
- •4.Мета і завдання виховання за я. А. Коменським.
- •5.Принцип природовідповідності за я.А.Коменським.
- •6.Обгрунтувати я.А.Коменського класно-урочної системи.
- •7.Програма виховання джентльмена за Дж. Локком
- •8.Концепція природовідповідного виховання ж.-ж. Руссо: мета виховання, вікова періодизація.
- •9.Мета та напрями виховання за й.Г. Песталоцці.
- •10.Особливості навчально-виховної роботи відповідно до основ теорії елементарної освіти й.Г. Песталоцці.
- •11Сутність виховання особистості дитини, цілі, основні принципи виховання за а.В. Дістервегом.
- •12.Погляди а.В. Дістервега на роль учителя у становленні особистості дитини. Вимоги до учителя у книзі «Керівництво до освіти німецьких учителів»
- •13Перші школи Київської Русі: «книжного учіння», монастирські та парафіяльні.
- •14Організація навчально-виховного процесу в українських братських школах.
- •15.Організація навчально-виховного процесу у Києво-Могилянській академії.
- •16.Принципи організації, зміст навчання в освітніх закладах у Росії на початку 18 ст. У період царювання Петра1.
- •Організація навчально-виховного процесу у Харківському колегіумі.
- •19.Просвітницько-педагогічна діяльність г.С.Сковороди на Харківщині.
- •20.Ідея «спорідненої праці» г.С.Сковороди
- •21.Вимоги до особистісних і професійних якостей учителя у спадщині Сковороди.
- •22.Заснування Харкiвського імператорського унiверситету. Його роль у розвитку культури на Слобожанщині.
- •23.Відкриття педагогічного інституту при Харківському університеті. Історія його розвитку.
- •24.Ідея народності у спадщині к.Д.Ушинського. Стаття «Про народність у громадському вихованні»
- •26.Вимоги до уроку і домашньої самостійної роботи, виділені к.Ушинським
- •28. « Книга для батьків» а.С. Макаренко. Типи батьківських авторитетів.
- •29. Мета освіти, організація навчального співробітництва у спадщині Сухомлинського
- •30.Організація в.О. Сухомлинським навчально-виховного процесу у «Школі під блакитним небом».
- •31. Розуміння в.О.Сухомлинським ідей гуманізму та оптимізму в організації розумового виховання дітей.
26.Вимоги до уроку і домашньої самостійної роботи, виділені к.Ушинським
Головні твори: «Рідне слово», «Дитячий світ». Розробив вимоги до класно-урочної системи навчання: визначив урок як провідну форму навчальної роботи, організаційною ланкою навчання – клас з твердим складом учнів і постійним розкладом занять. Під час уроку педагог особливого значення надавав фронтальним заняттям у сполучені з індивідуальними. До основних видів діяльності на уроці відносив повідомлення нових знань, вправи, повторення пройденого матеріалу, облік знань, письмові та графічні роботи учнів.
Головними педагогічними вимогами до уроку вважав: 1)Цілеспрямованість; 2)Планування уроку в загальній системі занять; 3)Сполучення індивідуальної і фронтальної роботи на уроці;4)Чергування складного навчального матеріалу з легким; 5) Підтримання дисципліни та гігієни занять;
Вміння вчителя включити в активну навчальну діяльність на уроці всіх учнів.
Приділяв багато уваги організації самостійної домашньої роботи учнів. Слушними й для сьогодення є такі рекомендації педагога з цього приводу:
Домашнє завдання слід задавати лише тоді, коли вчитель певен, що дитина вміє виконувати його самостійно;
Успіх самостійної роботи можливий за умови її систематичного характеру;
Завдання для самостійної роботи мають бути творчими, практично- зорієнтованими.
27.Мета виховання в колективі за А.С. Макаренком. Стадії розвитку колективу, умови виховання особистості в колективі. мета виховання випливає з наших соціальних потреб, з нашого суспільного життя. “Я під метою виховання розумію програму людської особистості, програму людського характеру, при цьому в поняття “характер” я вкладаю весь зміст особистості, тобто і характер зовнішніх проявів і внутрішньої переконливості, і політичне виховання, і знання – абсолютно всю картину людської особистості; я вважаю, що ми, педагоги, повинні мати таку програму людської особистості, до якої повинні прагнути” .
Дитячий колектив – це стійке об’єднання дітей, яке має загальну суспільну значущу мету, спільну діяльність, спрямовану на реалізацію цієї мети, характеризується стосунками взаємо відповідальності. Колектив сприяє реалізації мети виховання – всебічному розвитку особистості: розвитку організаторських здібностей, умінню розумно поєднувати особистісні інтереси та інтереси оточуючих однолітків, молодших школярів, учителів. У колективі відбувається процес взаємного збагачення, розвиток його членів, тому, що кожен з них приносить до колективу свій індивідуальний досвід, здібності, інтереси і одночасно освоює те, що несуть інші. Дитячий і в тому числі класний колектив є ареною самовираження і самоствердження особистості.
Стадії розвитку дк.
Перша стадія є початковою, коли колектив тільки створюється, люди придивляються один до одного, до вихователя. Вихователь знайомить вихованців з метою, завданням. Вимоги ідуть від нього. Школярів об’єднує загальне емоційне напруження, бо невідомі норми, вимоги до їх життя, але поступово діти дізнаються, хто, є хто, з’являються малі групи.
Друга стадія характеризується тим, що завершується взаємне вивчення, утворюються малі групи, формується актив, накопичуються традиції, розвивається співробітництво, взаємодопомога. Вимоги йдуть не лише від вихователя, а й від активу, лідерів.
На третій стадії затверджуються відносини співробітництва, взаємодопомоги, поваги одне до одного. Дитина має можливість самореалізуватись, бо створюються умови для діяльності кожного.