Організація навчально-виховного процесу у Харківському колегіумі.

Харківський колегіум мав дуже прогресивний зміст навчання. Учити всякого роду і стану дітей православних. Учити риторики, філософії, богослов'я, слов'яно-грецькій і латинській мовам рос. мовою, вчити старанно, ретельно, нездібних учителів і учнів стримувати і примиряти. (Є.Тихорський) 1734 р. школа набула статусу колегіуму. Наслідувати традиції Києво-Могил. академії.

Вище керівництво Харківським колегіумом належало конторі у складі ректора, префекта й кількох учителів. Колегіум набув високого статусу, насамперед, завдяки ретельному підбору викладачів.

Повний курс складався з восьми шкіл: фара, інфіма, граматика, синтаксема (або 4 граматичних класи), поетика, риторика, філософія та богослов'я. У класі фари навчали основ читання та письма лат. мовою, в інфімі починали вчити лат. граматику, в наступних граматичних класах вдосконалювали знання з граматики і синтаксису. Учні досягали вільного володіння латиною, яка у той період була мовою науки, законодавства, судової справи, вважалася ознакою освіченості. У колегіумі надавалось великого знач. вивч. давньогрец. мови, т.к. її знання відкривало можливості для вивчення пам'яток античної культури та богословської літ-ри.

Викладання поетики: курс читався за творами провідних авторитетів античності.

Курс риторики був найпопулярнішим у колегіумі. Вивчаючи науку красномовства, студенти за наданими їм взірцями вчилися складати промови, листи, вітання; займалися перекладами творів класичних авторів, авторів середньовіччя та епохи Відродження.

У викладанні філософії професори при підготовці своїх курсів спиралися на вчення Арістотеля, зверталися до спадщини вчених-гуманістів епохи Відродження. Тривалий час філософські курси в колегіумі були авторськими, оригінальними, до них входили відомості з астрономії, фізики, хімії, біології.

Викладачі класу богослов'я в основу викладання поклали богословську систему Ф.Прокоповича. Програма підготовки: навч. основам релігії, письму, читанню, арифметиці, геометрії.

Викладачем у колегіумі працював Г.С.Сковорода, який викладав поетику, синтаксис, грецьку мову і курс „Християнської доброчинності".

1768 відкрито безкоштовні додаткові класи, або „казенне училище": військові, музичні, мистецькі (викладали франц. й нім. мови, матем., геометрію, малювання, інженерію). Поширена система вибору предметів самими учнями. Обов'язковим було вивчення латинської та грецької мов. Нові мови викладали іноземці.

Учні колегіуму жили або вдома, або на квартирах, бідні - в бурсі. Як зазначалося вище, їхні матеріальні умови були дуже скрутні. Харчувалися учні дуже бідно. Тому часто жебракували, під час літніх канікул працювали домашніми вчителями.

Фізичного покарання не було. Учні колегіуму розважалися виставами, шк. драмами. 2р на рік проводили диспути, риторичні змагання. Під час екзаменаційних сесій влаштов. театральні декорації, вокально-музичні виступи. Вчителі отримували за роботу невелику платню й харчі. Були дядьки, які стежили за повед. учнів додаткових класів.

Навч. було практико-орієнтованим, мало своїм завд. розвивати розум учнів. Система зазубрювання була вкрай непопулярною. Навч. досягнення учнів оцінювалися словесно.

Харківський колегіум був єдиним освітнім центром Слобідської України, всестановим навч. закладом, що свідчило про продовж. кращих демократ. традицій укр. шк. Знач. колегіуму і в тому, що саме з нього почалося становл. Харкова як центру науки, освіти, розв. літ-го й муз-го життя. Харк. колегіум склав підґрунтя для створення університету, його навчальна програма слугувала взірцем для інших шкіл духовного відомства.