- •Особливості розвитку української літератури в др. П. Хіх ст.
- •3.Роман Куліша «Чорна рада»ж.Своєр-ть,обр.,проб-ка.
- •4. Тематика,жанрові форми, образи повістей
- •8. Роман п. Мирного «Хіба….»: проблематика, образи, сюжетно-композиційна будова
- •9. Роман Панаса Мирного «Повія»: проблематика, образи, засоби психологічного аналізу
- •10. Літературна дискусія 1873-1878 р.
- •11. Драматургічна спадщина м. Кропивницького: жанрова, тематична різноманітність, проблематика, образи.
- •12. Драматургічна спадщина м. Старицького: жанрова, тематична різноманітність, проблематика, образи.
- •13. І. Карпенко-Карий – майстер соціальної комедії
- •14. Естетичні погляди Франка
- •15. Поетична спадщина і. Франка
- •16. Мала проза Франка
- •17. Повість та роман у творчості і. Франка: жанрові форми, тематика, образи
- •19. Ідейна своєрідність драми «Украдене щастя»
- •20. Загальна характеристика раннього українського модернізму
- •21. Провідні мотиви та образність ліричної поезії Лесі Українки
- •23. Драма-феєрія лу «Лісова пісня»
- •24. Драма Лесі Українки Камінний господар
- •25. Жанрово-стильова своєрідність, проблематика, образ головного героя новели м. Коцюбинського «Інтермецо»
- •26. Повість Коцюбинського «Тіні забутих предків»
- •27. Феміністична проблематика в повістях о. Кобилянської «Людина» та «Царівна»
- •28. Жанрово-стильова своєрідність, проблематика новелістики Стефаника
- •29. Тематика та художні особливості поезії Вороного
- •30. Тематика та образність ліричних творів Олександра Олеся
- •31. Винниченко «Чорна….» і «Гріх»
- •32. Записки Кирпатого Мефістофеля
- •33. Васильченко
- •34 . Особливості розвитку укр літри в кінці 19-початку 20 ст
34 . Особливості розвитку укр літри в кінці 19-початку 20 ст
Перші роки 19 ст ознаменували загальне піднесення на сході збільшенням кількості укр. Видань і припливом інтересу до українства. У 1900 році в києві вийшов ювілейний збірник укр. Письменства вік, єдиний в рос імперії друкований орган, я якому публікувалися матеріали про Україну «Києвская старина» починає поруч української белетристики подавати рос мов огляди з українського життя і письменства. 1898-1901 р вільно проходив цензуру галицький місячник «Літ-науковий вісник», навколо якого єдналися письмен по обидва боки кордону. Відбулося партійне угрупування укр. Сил: з’явилася рев укр. Партія (РУП), що згодом перетв. На укр. Соц-демокр, з’явилася демократ і рад партії. Після виходу жовт маніфесту 1905 р про надання гром прав і свобод вже з грудня почала виходити укр. Преса «Громадська думка» в києві, «Рідний кай», Нова громада, Вільна Україна, Шершень, Слобожанщина. Зявилися нові вид-ва та просв організації – просвіти (Київ, Катеринослав, Чернігів). Ці події унеможливила революція 1905 р, яка розгорнулася під гаслом демократ свободи в Росії і в якій укр. Взяли участь, вимагаючи прав на нац самовизначення. У 1906 р. скасов Емський указ Олександра ІІ, в ун-тах проф. Сумцов та Груш починають викладати укр. мовою.у 1905 році сумцовим була здійснена спроба ввести укр. Літ до навчання, але ця спроба була відхилена. У березні 1908р подали на розгляд проект закону, написаний Грушевським «Про навчання укр. Мовою», проект було відхилено: скасувався дозвіл міносвіти за 1906 р вживати на уроках вчителям укр. Мову для роз’яснення нерозум учням матеріалу; учителям заборон розмовляти укр. Мовою навіть за межами школи; вимагалося знижувати оцінки учням, які висловл укр. Мовою. У 1910 році зникли всі просвіти, був прийнятий Циркуляр Столипіна. Наслідки: культ робота була винесена за межі закону, на 2 день після поч. І СВ було заборонено вжив поняття Україна, український, проте і в таких умовах укр. Культура продовж розвиватися, акумулятором ідей стало тов-во імені Шевченка, видавало: «Наукові записки», Етнограф збірник, матеріали до укр. Етнології.1907-1909 виходить словник укр. Мови Грінченка, у 1904 р Лисенко започатковує в києві муз-драм школу, з 1907 в Києві діє 1-ий укр. Проф. театр Садовського, 1911-14 р Сохненком були зняті фільми «Наймичка, Нат-Полтавка, Б.Хмельницький», у березні 1917 р відкрилася укр. Гімназія імені Шевченка., 1918 засновано Академію наук Вернадського.