25. Жанрово-стильова своєрідність, проблематика, образ головного героя новели м. Коцюбинського «Інтермецо»

проблема діалектики індивідуального і суспільних факторів у мистецький свідомості, проблема неможливості ігнорувати запити оточення (інтермецо). аналіз мистецької свідомості у її діалектичному зв’язку з внутрішньою і зовнішньою сферами – рефлексіями на зміни внутрішнього Я митця і дійсності. Пріоритетними проблемними рівнями є психологічний, філософський, оскільки надчуттєвість миття безпосередньо виходить на осягнення вічних істин, символізуючи життя особи в контексті діалектики буття і смерті. Жанрова форма твору обумовлена імпресіоністичною манерою письма, що виражається у виключній увазі до медитативно-рефлексийної сфери внутрішнього Я, яке пізнається письменником у певний, окремо представлений момент його існування. Специфіка такого бачення людини виявляється в: символізації (процес творчості з його підйомами і спадами). гіперемоційності: твір є випробовуванням для персонажів у прямому значенні, через показ роздвоєння душі митця; ліризації, що веде до розмивання сюжету (Інтермецио), монологізованості викладання, яка субєктивізує структуру твору. Епічний елемент виявляється у глобалізації тематики, виході на пріоритетність філософського рівня проблематики, у наявності описів. Ліричний елемент виявляється у чуттєвості викладання через нюансування емоційно-настроєвих елементів. Драматичний елемент (Інтермецо) виявляється у напруженості внутрішньо-подієвої структури твору, використанні дієвих осіб, сцені засобу – діалог викладу думок ліричного герою.

26. Повість Коцюбинського «Тіні забутих предків»

Основою твору стали фольклорно-етнографічні матеріали з життя гуцулів, які вивчав Коцюб. Етнографічні збірки, Матеріали до гуцульської демонології Онищука, Гуцульськи приспівки Франка, Гуцульщина Шухевича, Народні оповідання про опришків, твори Федьковича. Усі ці видання надсилав Гнатюк. Липень 1911 К провів у Карпатах, а в серпні розпочав роботу над твором, чку завершив у листопаді. У 1960 р композ Киреєв ст. балет за мотивами повісті, а в 1964 р Параджановим був знятий фільм. Вар-ти назви: Тіні минулого, Голос віків, Відгомін перед віку, Подих віків, Дар предків, Голос. Щезник - чорт, Чугайстер –виглядає як чоловік, але високий як смерека, у біл одязі, за ін переказами без одягу, але волохатий. Це заклята людина, яка блукає лісом, але ніхто її вб’є, бо так їй пороблено. Ловить і її нявок, роздирає їх навпіл. Звичайному чоловіку не робить не робить зла, лише чемно просить у танок, а станцювавши відпускає. Мавка (нявки, бісиця) живе у лісі у являється людям, як молоді, гарні дівчата. Заманивши когось до себе красою кокетують, а потім зала скочують до смерті. За звичай – високі, лице округле, довгі коси спускають на плечі і уквітчують. Одяг тонкий, прозорий, вони грають ся на верхах гір в тиждень зелених свят. Якби хтось недалеко неміцно спав , то міг би побачити їх крізь сон. До танцю їх приграє чорт. На тому місці, де вони танцювали вже не буде трави. Часом заманюють людей і заводять їх у безвісті, тоді треба скинути сорочку перевернути навиворіт і таким чином обдурити нявку. У інш словян відомі як лісові панни. Мольфар – чарівник, злий дух. Збир зілля для відвертання грозових хмар, граду, для причаровування чужих чоловіка, жінки. Обмінник – підмінена дитина, чортеня (ним вваж Івана, бо був відлюдькуватим). Арідник – першочорт, диявол. Смисл назви: тінями забутих предків є іван і Марічка, оскільки вони всупереч буденщині не згубили душі і дух чистоти. Але їх сили кохання не вистачило для перемоги прагматизму, меркантильних інтересів оточуючих. Цей трагізм у назві посилюється подв негат емоціями у смисл навантаженні перших двох снів: тінь – подоба люд, а не вона сама, забуття – безпам’ятство, ознака порушеного зв’язку часів мин і тепер, а значить заперечення майбутнього. Жанр форма: фольклорно-етногр, новоромант повість (новоромант, тому що головні персонажі прагнули власн поч. розбудити ів інш потяг до гармонії, початок – сцена, коли на фоні бійки дорослих, діти І та М довірливо потягнулися один до одного). Сюжет – концентр, оскільки оберт навколо одн сюж лінії І та М.