12.Загальна схема підтримки та прийняття рішень.

Сьогодні проблеми ПР і особи, що ПР, заслуговують все більше уваги. Це обумовлено зростаючим динамізмомо оточуючого середовища, збільшення взаємозв’язаності багатьох рішень, різким темпом НТП. Крівники приймаючи рішення, стикаються з складним вибором, з необхідністю розляду множини альтернатив. Саме тому таким важливим є питання підготовки та ПР.

13. Характеристика раціональних рішень

в процесі ПР потрібно виробляти та приймати раціональні рішення – такі що мають бути:

- економічними, тобто ек обгрунтованими, зокрема оптимальними з точки зору вибраного ек критерію;

- техн обгрунтованими, тобто Р мають мати техн характеристики, виходячи з поставл цілей;

- легальними або законними, перд тим як ПР варто вияснити, що відповідні цьому рішенню дії не суперечать закону;

- соц сприйнятними, Р не повинні входити в суперечку з переважаючою соц етикою;

- процедурними або технологічними, тобто такі що реально здійснюються, маючи на увазі наявність відповідного персоналу, логістики та засобів;

-політичні, враховувати політ аспекти рішень

усі ці характеристики раціональниго рішення мають буту враховані в СППР.

14.Класифікація Саймона проблем прийняття рішень в організаційному управлінні.

Існує кілька способів класифікації проблем ПР. Та найб поширення набула класиф запропонована Саймоном у 1958р. За цією класиф всі проблеми, що виникають діляться на 3 класи.

Перший клас складають добре структуровані (цілком фор­малізовані, кількісно сформульовані) проблеми, в яких суттєві залеж­ності визначені настільки повно, що вони можуть бути виражені в чис­лах або символах і тому легко стандартизуються і програмуються. До цих задач відносяться: облік і контроль; оформлення документів, їх тиражування і т. ін. В традиційних інформаційних системах (АСУ) та­кого роду задачі автоматизовані, як правило, повністю.

Другий клас складають неструктуровані (неформалізовані, якісно виражені) проблеми (задачі), для яких описані лише важливі ресурси, ознаки і характеристики, а кількісні залежності між ними невідомі. Розв'язання таких задач вміщує неформалізовані процедури, які ба­зуються на неструктурованій, з високим рівнем невизначеності ін-ції. До числа таких задач відноситься значна частина проблем прогнозування, перспективного планування, організаційного перетво­рення. Більшість неструктурованих проблем вирішується за допомо­гою евристичних методів, в яких відсутня будь-яка упорядкована логічна процедура пошуку розв'язання, а сам метод цілком залежить від особистих характеристик людини.

Третій клас складають слабоструктуровані (змішані) проблеми, що мають як кількісні, так і якісні елементи, причому маловідомі і невизначені акценти проблеми мають тенденцію домінувати. Для таких за­дач характерна відсутність методів розв'язання на основі безпосе­редніх перетворень даних. Постановка задач вимагає прийняття рішень в умовах неповної ін-ції. До слабоструктурованих задач можна віднести задачі розподілу капіталовкладень, вибору проектів прове­дення наукових досліджень і розробок, складання плану виготовлення виборів широкого споживання та ін.