Стійкість роботи авіапідприємств у надзвичайних ситуаціях та шляхи її підвищення

1.Основи стійкості роботи об’єктів повітряного транспорту.

2.Норми проектування інженерно-технічних заходів цивільної оборони та їх основні вимоги до стійкості роботи підприємств.

2.1. Вимоги до планування і забудови міст та розміщення підприємств (об’єктів).

2.2. Вимоги до проектування і побудови промислових підприємств (об’єктів).

2.3. Вимоги до будівництва комунально-енергетичних систем.

2.4. Вимоги до будівництва авіапідприємств.

3. Організація досліджень стійкості роботи АП.

3.1. Мета та зміст досліджень.

3.2. Підготовчий етап досліджень.

3.3. Безпосереднє дослідження стійкості роботи АП.

3.4. Аналіз результатів досліджень та розробка заходів по підвищенню стійкості АП.

4. Основні заходи підвищення стійкості роботи АП.

4.1. Види заходів за характером їх реалізації: організаційні, технологічні, інженерно-технічні.

4.2. Види заходів за їх призначенням:

• по захисту робітників, службовців та членів іх сімей;

• по підготовки керівного і особового складу до дій в НС;

• по організації роботи органів управління в НС;

• по захисту виробничих фондів;

• по підготовки до виробничої діяльності в НС.

5. Заходи щодо підготовки до відновлення порушеної діяльності АП.

Вступ

Техногенні, антропогенні та природні надзвичайні явища останнім часом набули глобального характеру. За даними ООН зростання кількості населення збільшує масштаби наслідків стихійних лих у зв'язку з тим, що все більше людей вимушені жити в небезпечних місцях, які знаходяться в районах затоплення, зсувів, землетрусів. Внаслідок стихійних лих збитки зросли з 52 млрд. дол. у 60-ті роки до 479 млрд. дол. у 90-ті роки ХХ ст. Дослідження комісії ООН доводять, що більшості цих збитків можна було б уникнути, якби більше уваги приділяти попередженню стихійних лих та стійкості об'єктів промисловості у надзвичайних ситуаціях.

1. Основи стійкості роботи об’єктів повітряного транспорту.

Для забезпечення нормального функціонування об’єктів господарювання, зменшення матеріальних збитків, необхідно завчасно, ще до НС розробити і здійснити комплекс різноманітних заходів, направлених на підвищення стійкості роботи промислових підприємств (ПП) в НС.

В умовах НС руйнуються не тільки будівлі та споруди об’єктів господарювання, а і виробничі зв’язки, системи управління та забезпечення.

Тому під стійкістю роботи промислових підприємств (об’єктів) розуміють їх можливість в умовах НС виконувати свої функції, виробляти продукцію в запланованому обсязі і номенклатурі, а при слабких пошкодженнях відновлювати виробництво в мінімальні терміни.

Стійкість роботи промислового підприємства складається з:

1.Стійкості інженерно-технічного комплексу (ІТК) (будівель, споруд, систем еперго-, газо-, водозабезпечення, технологічного обладнання і т.п.) до дії зовнішніх факторів при аваріях, катастрофах, стихійному лиху, а також при застосуванні що до них сучасної зброї;

2.Стійкості виробничої діяльності (захист виробничого персоналу, надійність систем управління, постачання, поновлення роботи в найкоротші терміни);.

Під стійкістю об’єктів, які не виробляють матеріальні цінності, розуміють їх можливість виконувати свої функції в умовах НС.

Під стійкістю роботи АП розуміють здатність його виконувати і забезпечувати польоти повітряних суден, ремонт і відновлення авіатехніки, підтримувати функціонування аеродромів в умовах НС і своєчасне проведення рятувальних і інших невідкладних робіт (РіІНР). Тобто функціональна діяльність АП не порушується, а при одержанні слабких і частково середніх руйнувань здійснюється відновлення діяльності АП своїми силами і в короткі терміни.

На стійкість роботи АП впливає ряд факторів, найбільш загальні з яких для всіх АП можна поділити на зовнішні і внутрішні.

До зовнішніх факторів відносяться:

1. Географічне розташування АП (рельєф, його захисні властивості, напрямок пануючих вітрів і т.п.).

2. Місцезнаходження АП по відношенню до міст або об’єктів народного господарства, які можуть бути цілями ядерного нападу противника або джерелом вторинних вражаючих факторів.

3. Енергозабезпеченість АП від зовнішніх джерел.

4. Виробничі зв’язки і виробнича кооперація.

5. Наявність і стан аеродромів розосередження АП, а також аеродромів інших відомств, які можуть бути використані як запасні.

До внутрішніх факторів відносяться:

1. Фізична стійкість авіаційної техніки, засобів забезпечення і обслуговування польотів, будівель, споруд та інших елементів АП.

2. Рівень розвитку сил і засобів ЦО АП, під яким розуміють:

а) забезпечення засобами колективного і індивідуального захисту;

б) надійність систем оповіщення і зв’язку;

в) готовність до проведення РіІНР.

3. Забезпеченість запасами матеріальних засобів, пальним, продовольством, водою і т.п., а також забезпечення автономними джерелами енергії;

4. Наявність сил і засобів для відновлення порушеної діяльності авіапідприємства;

5. Укомплектованість авіапідприємства особовим складом і авіаційною технікою.