40. Структурне моделювання

У галузі архітектур і концепцій сис­тем керування базами моделей останнім часом було досягнуто певного прогресу завдяки розвитку нового напрямку — структурного моделювання, яке може служити формальною математичною основою та обчислювальним середовищем для складання, подання й маніпулювання множиною моделей. Концепцію структурного моделювання запропонував 1987 року Артур Джеоффріон (Arthur M. Geoffrion) як відповідну реакцію на серйозні недоліки систем моделювання, доступних у 80-х роках ХХ ст. (Адреса E-mail і Web Джеоффріона — mailto:ageoffri@anderson.ucla.edu.Структурне моделювання може бути розглянуто як використання ієрархічно організованого, розділеного й атрибутивного (attributed) направленого (без циклів) графа для відображення прикладу моделі або класу прикладів моделей. Кожну модель визначено з погляду впорядкованого ациклічного графа елементів (вузлів) і «викликів» (дуг). Головний вузол кожної дуги є «викликаючим» елементом, а хвостовий вузол — елементом, що «викликається».У центрі концепції структурного моделювання знаходиться система визначень усіх елементів, які складають сутність поняття «модель». Згідно з ідеєю Джеоффріона, схема структурного моделювання базується на ієрархічній побудові та має три рівні — елементний, родовий і модульний (elemental structure, generic structure, modular structure).

Метою структурного моделювання є забезпечення фундаменту для комп’ютерного середовища моделювання, яке використовує мову структурного моделювання SML (Structured Modeling Language), що підтримує цю моделюючу систему. SML вперше була розроблена Джеоффріоном, а після нього ряд інших авторів запропонували свої підходи до цієї проблеми.Структурна модель може відображати як одночасність, так і рекурсію, і здатна містити дійсно динамічні моделі з дискретизованим часом.. Використання структурного моделювання для цілей проектування й розроблення СКБМ включає: низхідне проектування моделі, що створює можливість поетапного вдосконалення за рахунок ієрархічної картини ділянки моделювання; інтегроване моделювання як за функціями (наприклад, виробництво та розподіл), так і в географічному та часовому аспектах (наприклад, планування й побудова календарних графіків); досягнення цілей комунікацій і документування, оскільки спрощена версія схеми моделі досить корисна для отримання зведень звичайною мовою і, як наслідок, для комунікації з користувачами.

41. Управління поштою (повідомленнями) в сппр

. Традиційно фахівці вважали поштову систему, навіть електронну пошту, додатковою функцією СППР. Тобто розробники систем підтримки прийняття рішень розуміли, що особа, яка приймає рішення, імовірно, має системи доставляння електронної пошти, але такі системи ігноруються за проектування й розроблення СППР. Для використання електронної пошти ОПР спочатку мали б припинити роботу з СППР. Навіть коли з’явилася технологія «роботи з вікнами» прикладних програм, яка дає змогу користувачам легко переміщуватися в прикладну програму електронної пошти, СППР і електронна пошта існували як усе ще незалежні програми. ОПР не могла легко пересилати документи, графіку чи текст безпосередньо СППР або отримувати такі, щоб використовувати всередині СППР.У нинішньому електронному середовищі безшовна інтеграція СППР із системою електронної пошти означає серйозні обмеження на інформацію та аналізи, доступні ОПР. Усе більша кількість менеджерів вважають електронну пошту продуктивно розширювальним інструментом. Інтерфейс із системою електронної пошти уможливлює ОПР більший доступ до груп обговорення, баз даних Інтернету, інших електронних даних та інструментальних засобів для прийняття рішень. Ці ресурси можуть розширювати діапазон доступної інформації, а також за деяких обставин забезпечувати доступ до новіших даних. Використання електронної пошти може допомагати ОПР зв’язуватися з колегами, щоб обговорити інформацію та дослідження, а також установити загальноприйнятну перспективу рішень. Це може, у свою чергу, покращити зв’язок ОПР із підлеглими та сформувати підтримку для вибору, що є важливими кроками в процесі прийняття рішень.Якщо система електронної пошти здатна визначити джерело повідомлення, порівнявши його з переліком джерел певного користувача, і/або визначити тему повідомлення та зіставити її з низкою тем певного користувача, то вона буде «знати», які повідомлення важливі для ОПР, і відповідно до цього переривати його роботу.