- •1.Історична довідка про розвиток сппр.
- •2.Чинники, які сприяють сприйняттю та поширенню сппр.
- •3.Сучасний підхід до концепції ін-ція.
- •4. Ознаки корис-ті інф-ції для кор-ча сппр.
- •6.Розвиток інф-них тех-гій.
- •7.Характеристики нової інформаційної технології.
- •8.Загальна схема автоматизованого розв'язку задач.
- •9.Три покоління інформаційних систем.
- •10.Схема до обгрунтування концепції бази моделей.
- •12.Загальна схема підтримки та прийняття рішень.
- •13. Характеристика раціональних рішень
- •14.Класифікація Саймона проблем прийняття рішень в організаційному управлінні.
- •15.Загальні характеристики і особливості слабоструктурованих проблем, для яких в основному призначені сппр.
- •16.Класифікація працівників організаційного управління.
- •17.Особливості роботи керівників з технологічної точки зору.
- •18.Нормативні моделі підтримки управлінських рішень.
- •19.Дескриптивні (описові) моделі підтримки упр-х рішень.
- •20.Система перт для прийняття упорядкувальних рішень.
- •21.Графіки Ганта для прийняття упорядкувальних рішень.
- •22.Системний підхід в організаційному управлінні.
- •23.Суть і компоненти сппр.
- •24.Концепції побудови системи підтримки прийняття рішень.
- •25.Три покоління сппр.
- •26.Характеристика сппр третього покоління.
- •27.Характеристика сучасних сппр.
- •28.Галузі застосування сппр.
- •29. Сппр Marketing Expert
- •31. Система підтримки прийняття фінансових рішеньVisual ifps/Plus
- •32. Сппр plexsys
- •33. Загальна архітектура сппр
- •34. Підсистема даних в сппр.
- •35 Схема підсистеми даних в сппр
- •36. Аналіз систем управління базами даних для сппр
- •37. База моделей в сппр
- •38. Системи управління базою моделей (субм) в сппр
- •40. Структурне моделювання
- •41. Управління поштою (повідомленнями) в сппр
- •42. Використання ресурсів Інтернет в сппр
- •43. Основи та загальна схема класифікації сппр
- •44.Таксономія сппр Альтера та розширена рамка сппр Пауера.
- •45. Класифікація сппр на основі інструментального підходу.
- •46.Класифікація сппр за ступенем залежності опр в процесі прийняття рішень.
- •47.Класифікація сппр за ознакою часового горизонту.
- •48.Способи взаємодії особи, яка приймає рішення, з сппр.
- •49 Моделі сппр в рамках інформаційного підходу.
- •50. Модель сппр, основана на знаннях
- •51.Модель ієрархії упр-ня.
- •52.Моделі сппр, орієнт-ні на особистість опр.
- •53.Моделі сппр для план-ня і прогноз-ня.
- •54.Модель сппр для конторської діял-ті (для офісу).
- •55. Орієнтовані на моделі сппр
- •56. Сппр Analytica.
- •57. Сппр Expert Choice.
- •58. Родове дерево методологій в сппр
- •59. Процес прийняття рішень
- •60. Ситуації, пов’язані з прийняттям рішень
- •61. Функції і задачі прийняття рішень
- •62. Узагальнена матриця методів/ситуацій рішень.
- •63. Оцінка програмного забезпечення сппр: техніко-економічний аналіз.
- •64.Оцінка програмного забезпечення сппр: моделі багатоатрибутної корисності.
- •65.Оцінка програмного забезпечення сппр: метод ціни (вартості) інформації.
- •66.Фактори, які визначають інженерію сппр.
- •67. Загальні фази аналізу, проектування та розробки сппр (загальна схема створення сппр).
- •68. Методологія сппр: визначення опису системи і попереднє проектування
- •1. Вивчення опису системи.
- •2.0. Попереднє проектування.
- •69.Методологія сппр: детальне проектування і розробка програм та задач користувача.
- •3. Детальне проектування.
- •4. Розробка програм і задач користувачів.
- •70.Методологія сппр: тестування, перетворення даних і реалізація системи, експлуатація і супроводження системи
- •5.Тестування.
- •6.Перетворення даних і реалізація с-ми.
- •7.Експлуатація і супроводження с-ми.
- •71 .Суть і стратегія макетування сппр.
- •72. Дев’ятиетапна модель макетування сппр: загальна схема
- •73. Дев’ятиетапна модель макет-ня сппр: аналіз вимог.
- •74. Дев’ятиетапна модель макет-ня сппр: модел-ня.
- •75. Дев’ятиетапна модель макет-ня сппр: вибір методів.
- •76. Дев’ятиетапна модель макет-ня сппр: вибір і проект-ня пз.
- •77. Дев’ятиетапна модель макет-ня сппр: вибір і компонування апаратних засобів; складання с-ми.
- •78. Дев’ятиетапна модель макет-ня сппр: передача с-ми, оцінка с-ми, зворотній звязок.
- •79.Базові засоби штучного інтелекту і їх застосування в системах оброблення інформації.
- •80.Дейтамайнінг - засоби інтелектуального аналізу даних в сппр.
- •81.Застосування нейромереж в сппр.
- •82.Використання генетичних алгоритмів в сппр.
- •83.Програмні (інтелектуальні) агенти в сппр.
- •84.Розвиток та застосування сппр на основі сховищ даних та olap-систем.
- •85.Загальне проектування і процес розробки орієнтованих на дані сппр.
- •86.Сховище даних і створення на цій основі сппр. Вітрини даних.
- •87.Система аналітичної інтерактивної обробки olap.
- •88.Система оперативної аналітичної обробки Oracle Express.
- •89.Суть підтримки прийняття групових рішень.
- •90.Групове програмне забезпечення (Groupware) і його застосування в групових системах підтримки прийняття рішень (гсппр).
- •91.Підтримуючі засоби гсппр.
- •92. Гсппр GroupSystems
- •93. Підсистема управління сеансами в гсппр plexsys.
- •94. Управління моделями в гсппр plexsys.
- •95. Виконавчі інформаційні системи як різновид сппр.
- •96. Організаційно-технологічні основи створення та прийняття виконавчих рішень
- •97. Модель та компоненти віс
- •98. Ключові аспекти та механізми користувацького інтерфейсу.
- •99. Основні принципи (вимоги) до користувацького інтерфейсу
- •100. Питання проектування користувацького інтерфейсу.
- •101. Симулятори користувацького інтерфейсу.
40. Структурне моделювання
У галузі архітектур і концепцій систем керування базами моделей останнім часом було досягнуто певного прогресу завдяки розвитку нового напрямку — структурного моделювання, яке може служити формальною математичною основою та обчислювальним середовищем для складання, подання й маніпулювання множиною моделей. Концепцію структурного моделювання запропонував 1987 року Артур Джеоффріон (Arthur M. Geoffrion) як відповідну реакцію на серйозні недоліки систем моделювання, доступних у 80-х роках ХХ ст. (Адреса E-mail і Web Джеоффріона — mailto:ageoffri@anderson.ucla.edu.Структурне моделювання може бути розглянуто як використання ієрархічно організованого, розділеного й атрибутивного (attributed) направленого (без циклів) графа для відображення прикладу моделі або класу прикладів моделей. Кожну модель визначено з погляду впорядкованого ациклічного графа елементів (вузлів) і «викликів» (дуг). Головний вузол кожної дуги є «викликаючим» елементом, а хвостовий вузол — елементом, що «викликається».У центрі концепції структурного моделювання знаходиться система визначень усіх елементів, які складають сутність поняття «модель». Згідно з ідеєю Джеоффріона, схема структурного моделювання базується на ієрархічній побудові та має три рівні — елементний, родовий і модульний (elemental structure, generic structure, modular structure).
Метою структурного моделювання є забезпечення фундаменту для комп’ютерного середовища моделювання, яке використовує мову структурного моделювання SML (Structured Modeling Language), що підтримує цю моделюючу систему. SML вперше була розроблена Джеоффріоном, а після нього ряд інших авторів запропонували свої підходи до цієї проблеми.Структурна модель може відображати як одночасність, так і рекурсію, і здатна містити дійсно динамічні моделі з дискретизованим часом.. Використання структурного моделювання для цілей проектування й розроблення СКБМ включає: низхідне проектування моделі, що створює можливість поетапного вдосконалення за рахунок ієрархічної картини ділянки моделювання; інтегроване моделювання як за функціями (наприклад, виробництво та розподіл), так і в географічному та часовому аспектах (наприклад, планування й побудова календарних графіків); досягнення цілей комунікацій і документування, оскільки спрощена версія схеми моделі досить корисна для отримання зведень звичайною мовою і, як наслідок, для комунікації з користувачами.
41. Управління поштою (повідомленнями) в сппр
. Традиційно фахівці вважали поштову систему, навіть електронну пошту, додатковою функцією СППР. Тобто розробники систем підтримки прийняття рішень розуміли, що особа, яка приймає рішення, імовірно, має системи доставляння електронної пошти, але такі системи ігноруються за проектування й розроблення СППР. Для використання електронної пошти ОПР спочатку мали б припинити роботу з СППР. Навіть коли з’явилася технологія «роботи з вікнами» прикладних програм, яка дає змогу користувачам легко переміщуватися в прикладну програму електронної пошти, СППР і електронна пошта існували як усе ще незалежні програми. ОПР не могла легко пересилати документи, графіку чи текст безпосередньо СППР або отримувати такі, щоб використовувати всередині СППР.У нинішньому електронному середовищі безшовна інтеграція СППР із системою електронної пошти означає серйозні обмеження на інформацію та аналізи, доступні ОПР. Усе більша кількість менеджерів вважають електронну пошту продуктивно розширювальним інструментом. Інтерфейс із системою електронної пошти уможливлює ОПР більший доступ до груп обговорення, баз даних Інтернету, інших електронних даних та інструментальних засобів для прийняття рішень. Ці ресурси можуть розширювати діапазон доступної інформації, а також за деяких обставин забезпечувати доступ до новіших даних. Використання електронної пошти може допомагати ОПР зв’язуватися з колегами, щоб обговорити інформацію та дослідження, а також установити загальноприйнятну перспективу рішень. Це може, у свою чергу, покращити зв’язок ОПР із підлеглими та сформувати підтримку для вибору, що є важливими кроками в процесі прийняття рішень.Якщо система електронної пошти здатна визначити джерело повідомлення, порівнявши його з переліком джерел певного користувача, і/або визначити тему повідомлення та зіставити її з низкою тем певного користувача, то вона буде «знати», які повідомлення важливі для ОПР, і відповідно до цього переривати його роботу.