78. Дев’ятиетапна модель макет-ня сппр: передача с-ми, оцінка с-ми, зворотній звязок.

Модель макетування включає дев'ять етапів: 1. Аналіз вимог.2. Моделювання. 3. Вибір методів.4. Вибір і проектування програмного забезпечення.5. Вибір і конструювання апаратних засобів.6. Складання системи.7. Передача системи.8. Оцінка системи.9. Зворотний зв'язок.Процес передачі СППР розвивається в часі і проходить поступово, а не є одноразовим актом. На нього впливають численні і різноманітні фактори: користувач, його серидовище і організаційний контекст, характер задач і рішень, тощо. Тому передача повинна плануватися і контролюватися ретельно і безперервно. Перед “випуском” системи для групм користувачів, колектив розробників повинен визначити ситуацію в області змін і загальну стратегію керування змінами. Існує дві концепції вивчення фази передачі при розробці СППР. Згідно з першою з них визначальними чинниками є виділення фак­торів, ключових для успіху чи невдачі системи, і оцінювання впливу цих факторів. В другій концепції реалізація СППР розглядається як процес ор­ганізаційних змін, що проводяться в міру розгортання процесу пере­дачі системи.Оцінка системи повинна проводитися на протязі всього часу її інженерії. Спочатку потрібно визначити цілі процесу оцінювання. Потім ви­магається дослідити область методів оцінки; існує декілька альтернативних методів, які поділяються на об´єктивні, суб´єктивні і гібридні. На додаток до цілей і методів потрібно також установити критерії.Після передачі і заключної оцінки СППР треба підтримувати зворотній звязок до всіх стадій створення СППР, щоб гарантувати відповіднісь с-ми визначеним умовам і вимогам.

79.Базові засоби штучного інтелекту і їх застосування в системах оброблення інформації.

Шту́чний інтеле́кт (англ. Artificial intelligence, AI) — розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що займається формалізацією проблем та завдань, які нагадують завдання, виконувані людиною. При цьому, у більшості випадків алгоритм розв'язання завдання невідомий наперед. Точного визначення цієї науки немає, оскільки у філософії не розв'язане питання про природу і статус людського інтелекту. Немає і точного критерію досягнення комп'ютером «розумності», хоча перед штучним інтелектом було запропоновано низку гіпотез, наприклад, тест Тюринга або гіпотеза Ньюела-Саймона. Нині існує багато підходів як до розуміння задач штучного інтелекту, так і до створення інтелектуальних систем. Банки застосовують системи штучного інтелекту (СШІ) в страховій діяльності (актуарна математика) при грі на біржі і управлінні власністю. В Серпні 2001 року роботи виграли в людей у імпровізованому змаганні з трейдингу BBC News, 2001). Методи розпізнавання образів, (включаючи, як складніші й спеціалізованіші, так і нейронні сітки) широко використовують при оптичному і акустичному розпізнаванні (в тому числі тексту і голосу), медицинській діагностиці, спам-фільтрах, в системах ППО (визначення цілей), а також для забезпечення ряду інших задач національної безпеки..Розробники комп'ютерних ігор вимушені застосовувати ШІ тої чи іншої міри пропрацьованості. Стандартними задачами ШІ в іграх є відшукання шляху в двовимірному або тривимірному просторі, імітація поведінки бойової одиниці, обрахунок вірної економічної стратегії і так далі.Перспективи ШІ.Проглядаються два напрямки розвитку ШІ:перший полягає у вирішенні проблем, пов'язаних з наближенням спеціалізованих систем ШІ до можливостей людини і їх інтеграції, яка реалізована природою людини.другий полягає у створенні

Штучного Розуму, який представляє інтеграцію уже створених систем ШІ в єдину систему, здібну вирішувати проблеми людства.