- •1.Соціологія як наука
- •2.Соціологія, об’єкт, предмет
- •3.Соц. Закони та категорії
- •4.Методи пізнання соц..Реальності
- •5.Завдання та функції
- •6.Структура соціології
- •7.Місце і роль
- •9. У сучасній соціології прийнято виділяти такі найважливіші види соціальних спільностей:
- •10. Соц.Інститути та їх типи
- •11. Соц.Групи
- •12. Соц.Інтереси
- •13. Соц.Мобільність та переміщення
- •18. Історичні типи стратифікованого суспільства
- •19. Класова теорія соціальної структури сус-ва
- •20. Розкрийте моделі соц. Стратифікації за у.Уотсоном
- •21. Теорія соціальної стратифікації
- •27. Особистість як суб'єкт
- •29. Марксистська теорія
- •30. Теорія «дзеркального я»
- •31. Структура особистості за 3. Фрейдом
- •32. Соц.Структура особистості
- •1) Соціальний статус;
- •2) Соціальну роль;
- •3) Спрямованість особистості.
- •33. Соціалізація, суть, зміст
- •34. Теорія розвитку особистості
- •35. Психоаналітична теорія
- •36. Теорія пізнання
- •37. Теорія морального розвитку
- •38. Шляхи та рівні соціалізації
- •39. Етапи соц.-ії
- •41. (Думка)
- •42. Стадії соціалізації
- •43. (Думка)
- •44. Соціологія девіантної поведінки, об’єкт, предмет
- •45. Основні теорії та концепції девіації
- •46. Класифікація девіантної поведінки
- •47. Сутність, предмет, суб’єкт соц.-ії молоді
- •48. Функції та завдання соц.-ії молоді
- •49. Проблеми молоді
- •50. Проблеми села в Україні
- •52.Структура сімї
- •53. Шлюб, форми шлюбу
- •54. Функції сімї
- •55. Типологія сімї
- •56. Осн.Тенденції розвитку сімї
- •57. Етносоціологія, об’єкт, предмет
- •58. Примордіалістський та конструктивістський підходи
- •60. Концепції нації
- •61. Націоналізм, класифікація
- •62. За е.Сміттом
- •63. Різновиди націоналізму
- •64. Етнонац.Проблеми в Україні
- •66. Природа та сутність конфлікта
- •71. Механізми соц..Конфлікту
- •72. Стадії конфлікту
- •73. Причини конфліктів
- •74. Методи конфліктів
- •75. Структурні методи упр.Конфліктом
- •76. Міжособистісні методи управл.Конфліктом
- •77. Гендерна соц.-ія
- •78. Гендерні ролі
- •79. Гендерні стереотипи
- •80. Гендерно – рольові конфлікти
- •81. Типи державної політики щодо жінок
- •82. Гендерні дослідження
- •83. Сутність соціології міста
- •84. Назвіть проблеми соціології міста
- •85. Ознаки міст
- •86. Функції міста
- •88. Процес урбанізації пройшов три стадії:
- •90. Класифікація сільських поселень
- •91. Виділено п'ять типів сільських поселень.
- •92. Основні соц..Проблеми сучасного укр..Села
- •94. Г. Артьомов виділяє в структурі мотивації електорального вибору емоційні, раціональні й оціночні елементи.
- •95. В чому полягає мотивація електоральної поведінки?
- •97. Моделі електоральної поведінки
- •98. В електоральній поведінці та електоральному виборі населення України є видимими конфлікти мотивів участі в голосуванні й мотивів електорального вибору, які, зокрема, зводяться до такого:
- •99. Специфіка мотивації електоральної поведінки в умовах різних виборчих систем
- •101. Структура соціологічного знання має три рівні:
- •102. Шість етапів:
- •103. Основні функції соціологічного дослідження:
- •107. План соц..Дослідження
- •108. Зміст та завдання соц..Опитування
- •109. Чим відрізняється метод соц..Інтерв’ю від анкетного опитування?
- •110. Класифікація питань в соц..Анкеті
- •111. Зміст та завдання соц.Методу спостереження
- •112. Соціометричний метод
- •113. Метод фокус-груп в соц.-ії
- •114. Генрельна та вибіркова сукупність об’єкта соц..Дослідження, поряд їх формування
- •115. Основні види вибірки
1) Соціальний статус;
2) Соціальну роль;
3) Спрямованість особистості.
Структура особистості - це єдність чотирьох підструктур:
1) біологічно зумовленої підструктури (темпераменту, статевих, вікових властивостей психіки тощо);
2) психологічної підструктури (індивідуальних психологічних особливостей - пам'яті, емоцій, відчуттів, уявлень, почуттів, волі, інтелекту та ін.);
3) підструктури соціального досвіду (набутих емпіричних і теоретичних знань, навичок, умінь, звичок, традицій, норм тощо);
4) підструктури спрямованості особистості (бажань, цілей, ідеалів, мотивів, потреб, прагнень, ціннісних орієнтацій та ін.).
33. Соціалізація, суть, зміст
Соціалізація людини – це тривалий процес її входження в сусп.-во, включаючи в соц..зв’язки і відносини, у різні типи соц..спільностей.
Як зміст і результат процесу соціалізації визнаються засвоєння системи знань, норм і цінностей, соціального досвіду, соціальних якостей і рис, соціальних ролей, зразків і психологічних механізмів поведінки.
процес соціалізації продовжується протягом всього життя індивіда і включає в себе такі стадії:
1.дотрудову,
2.трудову,
3.післятрудову
34. Теорія розвитку особистості
Теорії розвитку особистості дітей і дорослих ще недостатньо добре розроблено. Сьогодні практично немає якоїсь єдиної теорії, здатної дати чітке уявлення про цю проблему. Тому для того, щоб більше довідатися про особливості розвитку особистості, нам необхідно ознайомитися з низкою теорій, які розкривають специфіку розвитку різних аспектів особистості.
Психологічний підхід. Розглядає в основному розвиток сфери потреб особистості й формування її статеворольової поведінки. До цього підходу слід зарахувати теорії психосексуального і психосоціального розвитку.
35. Психоаналітична теорія
Основна ідея, на якій побудована ця модель, полягає у визнанні людей ще від народження асоціальними, внаслідок уроджених агресивних інстинктів. Тому соціалізація носить конфліктний характер і вимагає не тільки особистісного, але і суспільного контролю.
Однак дана модель, заснована на визнанні незмінності людської природи, залишає мало можливостей для виховного впливу, орієнтуючись більше на соціальні санкції. Більш того, сукупність подібних санкцій і засобів, орієнтованих на придушення одних і розвиток інших, "суспільно корисних" інстинктів, рефлексів, і може видаватися за "виховання".
36. Теорія пізнання
Теорія пізнання (гносеологія) – це розділ філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини, її пізнавальні можливості та здібності; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони його функціонування та умови й критерії його істинності й достовірності. Головним у теорії пізнання є питання про відношення знання про світ до власне світу, чи спроможна наша свідомість (мислення, відчуття, уявлення) давати адекватне відображення дійсності. Вчення, що заперечує можливість достовірного пізнання сутності дійсності, дістало назву агностицизму. Пізнання людиною світу, формування пізнавальних образів починається з чуттєвого контакту зі світом, з чуттєвого відоораження, з живого споглядання . Під "живим спогляданням", "чуттєво-сенситивним відображенням" розуміють чуттєве відображення дійсності в таких формах, як відчуття, сприймання, уявлення. А саме: відчуття, сприймання, уявлення, мислення, поняття, судження, умовивід.