- •1.Соціологія як наука
- •2.Соціологія, об’єкт, предмет
- •3.Соц. Закони та категорії
- •4.Методи пізнання соц..Реальності
- •5.Завдання та функції
- •6.Структура соціології
- •7.Місце і роль
- •9. У сучасній соціології прийнято виділяти такі найважливіші види соціальних спільностей:
- •10. Соц.Інститути та їх типи
- •11. Соц.Групи
- •12. Соц.Інтереси
- •13. Соц.Мобільність та переміщення
- •18. Історичні типи стратифікованого суспільства
- •19. Класова теорія соціальної структури сус-ва
- •20. Розкрийте моделі соц. Стратифікації за у.Уотсоном
- •21. Теорія соціальної стратифікації
- •27. Особистість як суб'єкт
- •29. Марксистська теорія
- •30. Теорія «дзеркального я»
- •31. Структура особистості за 3. Фрейдом
- •32. Соц.Структура особистості
- •1) Соціальний статус;
- •2) Соціальну роль;
- •3) Спрямованість особистості.
- •33. Соціалізація, суть, зміст
- •34. Теорія розвитку особистості
- •35. Психоаналітична теорія
- •36. Теорія пізнання
- •37. Теорія морального розвитку
- •38. Шляхи та рівні соціалізації
- •39. Етапи соц.-ії
- •41. (Думка)
- •42. Стадії соціалізації
- •43. (Думка)
- •44. Соціологія девіантної поведінки, об’єкт, предмет
- •45. Основні теорії та концепції девіації
- •46. Класифікація девіантної поведінки
- •47. Сутність, предмет, суб’єкт соц.-ії молоді
- •48. Функції та завдання соц.-ії молоді
- •49. Проблеми молоді
- •50. Проблеми села в Україні
- •52.Структура сімї
- •53. Шлюб, форми шлюбу
- •54. Функції сімї
- •55. Типологія сімї
- •56. Осн.Тенденції розвитку сімї
- •57. Етносоціологія, об’єкт, предмет
- •58. Примордіалістський та конструктивістський підходи
- •60. Концепції нації
- •61. Націоналізм, класифікація
- •62. За е.Сміттом
- •63. Різновиди націоналізму
- •64. Етнонац.Проблеми в Україні
- •66. Природа та сутність конфлікта
- •71. Механізми соц..Конфлікту
- •72. Стадії конфлікту
- •73. Причини конфліктів
- •74. Методи конфліктів
- •75. Структурні методи упр.Конфліктом
- •76. Міжособистісні методи управл.Конфліктом
- •77. Гендерна соц.-ія
- •78. Гендерні ролі
- •79. Гендерні стереотипи
- •80. Гендерно – рольові конфлікти
- •81. Типи державної політики щодо жінок
- •82. Гендерні дослідження
- •83. Сутність соціології міста
- •84. Назвіть проблеми соціології міста
- •85. Ознаки міст
- •86. Функції міста
- •88. Процес урбанізації пройшов три стадії:
- •90. Класифікація сільських поселень
- •91. Виділено п'ять типів сільських поселень.
- •92. Основні соц..Проблеми сучасного укр..Села
- •94. Г. Артьомов виділяє в структурі мотивації електорального вибору емоційні, раціональні й оціночні елементи.
- •95. В чому полягає мотивація електоральної поведінки?
- •97. Моделі електоральної поведінки
- •98. В електоральній поведінці та електоральному виборі населення України є видимими конфлікти мотивів участі в голосуванні й мотивів електорального вибору, які, зокрема, зводяться до такого:
- •99. Специфіка мотивації електоральної поведінки в умовах різних виборчих систем
- •101. Структура соціологічного знання має три рівні:
- •102. Шість етапів:
- •103. Основні функції соціологічного дослідження:
- •107. План соц..Дослідження
- •108. Зміст та завдання соц..Опитування
- •109. Чим відрізняється метод соц..Інтерв’ю від анкетного опитування?
- •110. Класифікація питань в соц..Анкеті
- •111. Зміст та завдання соц.Методу спостереження
- •112. Соціометричний метод
- •113. Метод фокус-груп в соц.-ії
- •114. Генрельна та вибіркова сукупність об’єкта соц..Дослідження, поряд їх формування
- •115. Основні види вибірки
84. Назвіть проблеми соціології міста
Таким чином, до кола проблем, які досліджує соціологія міста можна віднести такі:
визначення ролі міста у суспільному житті;
основні причини появи місті фактори, що впливають на їх розвиток;
соціальна структура населення міст;
соціальна стратифікація міста та соціальна мобільність у ньому;
особливості міського способу життя і міської культури;
соціальна природа урбанізації;
соціальна і культурна роль міст;
соціальні фактори і наслідки міграції населення;
типологія міст та ін.
85. Ознаки міст
висока концентрація населення на обмеженій території;
яскраво виражений поділ праці, який проявляється в розмаїтті форм, сфер і напрямків діяльності людей, зайнятих переважно несільськогосподарською діяльністю;
виконання соціальних функцій, що визначають місто як центр політичного, економічного, культурного та духовного життя;
поглиблена соціальна стратифікація, що виявляється в значній соціальній і професійній неоднорідності населення;
розгалужена соціальна інфраструктура;
специфічний спосіб життя та культура поведінки населення. Місто виконує ряд важливих соціальних функцій:
економічна функція забезпечує ефективне використання індустріального і науково-технічного потенціалу, трудових і природних ресурсів;
екологічна — забезпечує доцільне використання природних ресурсів і охорону навколишнього середовища;
демографічна — забезпечує формування населення міста, трудових ресурсів, регулювання міграційних процесів, охорону здоров'я;
соціально-побутова функція зв'язана з організацією побуту, задоволенням побутових потреб населення;
суспільно-політична — зв'язана з організацією політичного життя;
культурно-виховна — з організацією системи освіти, виховання і культурницько-освітньої діяльності.
86. Функції міста
господарсько-економічна — організація механізму виробництва на підставі функціонування різних галузей промисловості;
соціальна — втілена у діяльності соціальної сфери, яка охоплює послуги торгівлі, побутового обслуговування, транспорту, зв’язку, житлового будівництва, соціального забезпечення, медичного обслуговування тощо;
культурно-освітня — реалізується через надання людині вищої, середньої спеціальної освіти через створення дозвільної та рекреаційної інфраструктур;
управлінсько-адміністративна — здійснюється шляхом продовження адміністративної влади різними державними та соціальними органами.
87. Урбанізація (лат. urbanus — міський) — соціально-економічний процес зростання міст, міського населення, поширення міського способу життя на все суспільство.
Соціологія визначає урбанізацію за такими ознаками:
частка міського населення в загальній чисельності населення регіону, всієї країни;
щільність і ступінь рівномірності розташування по країні мережі міст;
транспортна та інша доступність великих міст для населення країни;
різноманітність галузей народного господарства;
різноманітність видів трудової, дозвільної діяльності населення;
поширення міських форм життя як на населення міст, так і на жителів села.