- •1.Соціологія як наука
- •2.Соціологія, об’єкт, предмет
- •3.Соц. Закони та категорії
- •4.Методи пізнання соц..Реальності
- •5.Завдання та функції
- •6.Структура соціології
- •7.Місце і роль
- •9. У сучасній соціології прийнято виділяти такі найважливіші види соціальних спільностей:
- •10. Соц.Інститути та їх типи
- •11. Соц.Групи
- •12. Соц.Інтереси
- •13. Соц.Мобільність та переміщення
- •18. Історичні типи стратифікованого суспільства
- •19. Класова теорія соціальної структури сус-ва
- •20. Розкрийте моделі соц. Стратифікації за у.Уотсоном
- •21. Теорія соціальної стратифікації
- •27. Особистість як суб'єкт
- •29. Марксистська теорія
- •30. Теорія «дзеркального я»
- •31. Структура особистості за 3. Фрейдом
- •32. Соц.Структура особистості
- •1) Соціальний статус;
- •2) Соціальну роль;
- •3) Спрямованість особистості.
- •33. Соціалізація, суть, зміст
- •34. Теорія розвитку особистості
- •35. Психоаналітична теорія
- •36. Теорія пізнання
- •37. Теорія морального розвитку
- •38. Шляхи та рівні соціалізації
- •39. Етапи соц.-ії
- •41. (Думка)
- •42. Стадії соціалізації
- •43. (Думка)
- •44. Соціологія девіантної поведінки, об’єкт, предмет
- •45. Основні теорії та концепції девіації
- •46. Класифікація девіантної поведінки
- •47. Сутність, предмет, суб’єкт соц.-ії молоді
- •48. Функції та завдання соц.-ії молоді
- •49. Проблеми молоді
- •50. Проблеми села в Україні
- •52.Структура сімї
- •53. Шлюб, форми шлюбу
- •54. Функції сімї
- •55. Типологія сімї
- •56. Осн.Тенденції розвитку сімї
- •57. Етносоціологія, об’єкт, предмет
- •58. Примордіалістський та конструктивістський підходи
- •60. Концепції нації
- •61. Націоналізм, класифікація
- •62. За е.Сміттом
- •63. Різновиди націоналізму
- •64. Етнонац.Проблеми в Україні
- •66. Природа та сутність конфлікта
- •71. Механізми соц..Конфлікту
- •72. Стадії конфлікту
- •73. Причини конфліктів
- •74. Методи конфліктів
- •75. Структурні методи упр.Конфліктом
- •76. Міжособистісні методи управл.Конфліктом
- •77. Гендерна соц.-ія
- •78. Гендерні ролі
- •79. Гендерні стереотипи
- •80. Гендерно – рольові конфлікти
- •81. Типи державної політики щодо жінок
- •82. Гендерні дослідження
- •83. Сутність соціології міста
- •84. Назвіть проблеми соціології міста
- •85. Ознаки міст
- •86. Функції міста
- •88. Процес урбанізації пройшов три стадії:
- •90. Класифікація сільських поселень
- •91. Виділено п'ять типів сільських поселень.
- •92. Основні соц..Проблеми сучасного укр..Села
- •94. Г. Артьомов виділяє в структурі мотивації електорального вибору емоційні, раціональні й оціночні елементи.
- •95. В чому полягає мотивація електоральної поведінки?
- •97. Моделі електоральної поведінки
- •98. В електоральній поведінці та електоральному виборі населення України є видимими конфлікти мотивів участі в голосуванні й мотивів електорального вибору, які, зокрема, зводяться до такого:
- •99. Специфіка мотивації електоральної поведінки в умовах різних виборчих систем
- •101. Структура соціологічного знання має три рівні:
- •102. Шість етапів:
- •103. Основні функції соціологічного дослідження:
- •107. План соц..Дослідження
- •108. Зміст та завдання соц..Опитування
- •109. Чим відрізняється метод соц..Інтерв’ю від анкетного опитування?
- •110. Класифікація питань в соц..Анкеті
- •111. Зміст та завдання соц.Методу спостереження
- •112. Соціометричний метод
- •113. Метод фокус-груп в соц.-ії
- •114. Генрельна та вибіркова сукупність об’єкта соц..Дослідження, поряд їх формування
- •115. Основні види вибірки
73. Причини конфліктів
1. Розподіл ресурсів. Навіть у найпотужніших організаційних формуваннях ресурси завжди обмежені. Тому керівництво організаційних формувань має вирішити, як розподілити матеріальні, людські, фінансові та інші ресурси між різними соціальними групами (структурними підрозділами), щоб найефективнішим способом досягти поставлених цілей.
2. Взаємозалежність виконуваних завдань. Можливість виникнення конфлікту існує скрізь, де одна людина чи група людей залежить при виконанні своїх завдань від іншої людини чи групи, тобто їхня діяльність залежатиме від діяльності інших людей.
3. Різниця у цілях. Можливість конфлікту збільшується в міру того, як організації стають більш спеціалізованими і структурно поділяються на підрозділи. Це відбувається тому, що спеціалізовані підрозділи самі формулюють свої цілі і можуть приділяти більше уваги саме їх досягненню, ніж досягненню цілей всієї організації.
4. Різниця в уявленнях і цінностях. Уявлення про будь-яку ситуацію залежить від бажання досягти визначеної мети. Замість того щоб об'єктивно оцінювати ситуацію, люди нерідко розглядають лише ті погляди, альтернативи або аспекти ситуації, які, на їх думку, більш сприятливі для їхньої групи та особистих потреб.
5 . Різниця у манерах поведінки, досвіді, рівні освіти. Ці розбіжності також можуть спричинити виникнення конфлікту. Дослідження показують, що люди з такими рисами характеру, як авторитарність, догматизм, скоріше вступають у конфлікт.
6. Погані комунікації. Погане передання інформації є як причиною, так і наслідком конфлікту. Воно може діяти як каталізатор конфлікту, заважаючи окремим працівникам чи групі людей правильно зрозуміти ситуацію або об'єктивно сприйняти точку зору інших.
74. Методи конфліктів
Загальні методи управління конфліктом.
1. Метод уникнення від конфлікту — може виражатися у відході з політичної арени того чи іншого політичного діяча або у погрозі відходу, в уникненні зустрічей із супротивником тощо.
2. Метод переговорів — дає змогу уникнути застосування насильства.
3. Метод посередництва — це процедура примирення. У ролі посередників можуть виступати як організації, так і приватні особи, а функції посередників можуть виконувати не тільки урядові, а й будь-які інші установи та організації.
4. Метод відкладання — нерідко означає поступитися своїми позиціями. Ця дія досить поширена у соціальній практиці.
5. Метод третейського розгляду, або арбітраж — зазвичай за такого розгляду керуються нормами законів, у тому числі міжнародного права.
75. Структурні методи упр.Конфліктом
1. Метод роз'яснення вимог —полягає у роз'ясненні того, яких результатів очікують від кожної людини або підрозділу організації.
2. Метод координації та інтеграції спільних дій — ґрунтується на застосуванні координаційного механізму. Один із найпоширеніших тут механізмів — це ланцюг команд.
3. Метод загальноорганізаційних та комплексних цілей — передбачає об'єднання спільних зусиль двох або більше людей, груп, відділів або підрозділів організації.
4. Метод системи винагород — застосовується з метою здійснення впливу на поведінку і дії людей, щоб уникнути дисфункціональних наслідків.