101. Структура соціологічного знання має три рівні:

• загальна соціологічна теорія;

• галузеві і спеціальні соціологічні теорії;

• конкретні соціологічні (або емпіричні) дослідження.

Конкретне соціологічне (емпіричне) дослідження - це наукове дослідження, що складається з системи послідовних методологічних, методичних, організаційно-технічних процедур, пов'язаних між собою в одне ціле з метою отримання достовірного знання на основі фактичних даних.

Об’єкт соціологічного дослідження — це певна соціальна реальність, соціальні відносини, соціальна система.

Предметом соціологічного дослідження є конкретні соціальні явища та процеси, закономірності та випадковості їх функціонування і розвитку, різноманітні характеристики, сторони, аспекти, принципи організації.

102. Шість етапів:

1) теоретичний аналіз (розробка програми та проекту дослідження);

2) формування вибіркової сукупності;

3) відбір методів збирання первинної соціологічної інформації та методичне забезпечення соціологічного дослідження;

4) польові дослідження (збирання первинної соціологічної інформації);

5) обробка первинної соціологічної інформації;

6) аналіз та узагальнення матеріалу.

Стадії:

Перша стадія — власне методологічна — пов'язана з розробкою програми соціологічного дослідження на основі або вже наявних знань і методів, або сформованих заново та спеціально призначених для даного дослідження.

Друга стадія — емпірична — пов'язана з одержанням емпіричного знання. Це передусім соціологічне дослідження, робота, як кажуть, на об'єкті, тобто збирання соціологічної інформації, її обробка та аналіз.

Третя стадія — теоретична — пов'язана з одержанням теоретичного знання, побудовою, наприклад, типології, формуванням і розвитком соціологічних теорій.

103. Основні функції соціологічного дослідження:

— пізнавальна — відкриває нові знання про функціонування і розвиток суспільства та його окремих сфер, про сутність соціальних явищ і процесів, роль людини в них, дає змогу побудувати цілісну картину реального життя соціуму, спрогнозувати його розвиток;

— методологічна — забезпечує реалізацію міждисциплінарного зв'язку соціології з іншими науками про людину і суспільство, що зумовлює нові підходи у вивченні соціальної дійсності, важливі відкриття на межі різних наукових напрямів;

— практична — полягає у виробленні практичних заходів із вдосконалення соціальної реальності, ефективного соціального контролю за соціальними процесами;

— інформаційна — сприяє отриманню соціальної інформації щодо стану і тенденції розвитку явищ і процесів суспільного життя, функціонування соціальних спільнот, груп, окремих індивідів, їх потреб, мотивів, реальної та вербальної поведінки, громадської думки, що формує інформаційну базу пізнання соціальної реальності;

— управлінська — забезпечує соціальне управління на всіх рівнях функціонування соціуму, зворотний зв'язок між суб'єктами (владними, адміністративними структурами, керівниками підприємств, організацій) та об'єктами (населенням, окремими соціальними групами, працівниками) управління, вироблення науково обґрунтованих управлінських рішень.

104. Розвідувальне (пілотажне, зондувальне) дослідження здійснюється з метою ознайомлення з об’єктом дослідження, тоді, коли у соціолога-дослідника недостатнє уявлення про стан об’єкта і він не спроможний висунути будь-які гіпотези. На невеликому масиві (20-100 чоловік) випробовуються всі елементи дослідження. Після аналізу результатів доопрацьовується анкета, питання в ній, уточнюються гіпотези, у разі потреби формулюються нові.

Описове дослідження – це дослідження, яке має на меті отримати цілісне, якомога повне уявлення про соціальне явище, що вивчається. Варто пам'ятати, що цей вид соціологічного дослідження проводиться, як правило, на основі повної і докладно розробленої програми, а також на базі методично апробованого інструментарію.

Аналітичне дослідження - це дослідження, мета якого не лише описання предмета вивчення, але й виявлення причинно-наслідкових зв'язків між окремими його елементами. Різновидом аналітичного дослідження можна вважати соціологічний експеримент.

105. Разове (або крапкове) дослідження дає інформацію про стан об’єкта аналізу, про кількісні характеристики будь-якого явища чи процесу в момент його вивчення. Така інформація може бути названа статичною, оскільки відбиває начебто моментальний “зріз” кількісних характеристик об’єкта і не дає відповіді про його зміни в часі.

Панельне дослідження (від англ. panel – панель, список) – вид особливого повторного соціологічного дослідження, котре передбачає вивчення одного й того ж соціального об’єкта в певному часовому інтервалі за одними й тими ж програмами і методикою (перепис населення - типовий приклад такого дослідження). Таке дослідження має за мету відстежити динаміку процесів.

Лонгіт’юдне, при якому ведеться довготривале спостереження за одними й тими ж індивідами або групами. Воно застосовується при аналізі життєвого циклу об’єктів або людей, індивідуальної поведінки в умовах певних соціальних процесів, наприклад, при згасанні дії правової норми. Як і в будь-якому повторному дослідженні, дані тут здобуваються шляхом кількох досліджень за одними й тими ж методиками, але залишається незмінним об’єкт.

106. Програма соціологічного дослідження - це науковий документ, у якому логічно відображена схема переходу від теоретично-методологічного викладення проблеми до конкретного дослідження.

Програма складається з двох частин: методологічної (теоретичної) та методичної (процедурної).

Методологічна частина містить обґрунтування теоретико-методологічних передумов та актуальності досліджуваної проблеми, викладення різних теоретичних та практичних підходів до її вирішення, окреслення напрямів дослідження.

У методичній (процедурній) частині визначаються та обґрунтовуються наукові процедури збору інформації, її обробки, узагальнення, аналізу, інтерпретації та забезпечення якості отриманих даних.