113. Метод фокус-груп в соц.-ії

Останні роки вітчизняні соціологи виявляють величезний інтерес до пізнавальним можливостям, особливостям і перспективам використання, теоретико-методологічним основам методу "фокус-група", до розробки його методик і технік, до аналізу та представлення результатів дослідження.

класифікація основних можливостей вивчення поведінки споживача методом "фокус-група":

1. Оцінка потреб.

2. Оцінка мотивації споживача в процесі пошуку та обробки інформації про продукт, послузі, ідеї.

3. Оцінка обслуговування різних категорій споживачів у процесі купівлі продукту, товару, ідеї для правильної інтерпретації даних про продажі.

4. Оцінка мотивації різних цільових груп споживачів

5. Ставлення до дизайну упаковки продукту.

6. Пояснення ідентифікації і визначення причин проблем ідентифікації.

7. Висування гіпотез на підготовчому етапі комплексного дослідження.

8. Допомога в створення запитальників.

9. Розгляд категорій фокус-груп може бути зручним способом провести швидкий огляд ставлення до нового продукту, що корисно для розробників нових продуктів.

10. Оцінка концепцій нових продуктів.

11. Генерація нових ідей про старі продукти.

12. Пропозиція нових творчих підходів.

13. Інтерпретація результатів кількісних досліджень.

14. Запобігання помилок.

114. Генрельна та вибіркова сукупність об’єкта соц..Дослідження, поряд їх формування

Генеральна сукупність — об’єкт соціологічного дослідження в єдності його суттєвих якостей та ознак.

Вибіркова сукупність — частина об’єктів генеральної сукупності, яка становить суму вихідних одиниць спостереження, вивчення та аналізу.

Серед різновидів простого ймовірного відбору досить поширені такі форми вибірки: вибірка «першого зустрічного»; поштове опитування; метод «снігової кулі». Наприклад, методом опитувань першого зустрічного досить часто користуються журналісти теле- і радіомовлення. Нерідко вдаються до опитувальних листів у періодичних виданнях.

Метод «снігової кулі» використовують тоді, коли потрібно, скажімо, опитати декілька сот представників громадських організацій, а реальна можливість дає змогу проінтерв'ювати лише 10 з них.

Процедура формування стратифікованої вибірки складається з таких етапів:

а) районування вибірки;

б) стратифікація вибірки.

Спочатку необхідно провести попередній розподіл генеральної сукупності на страти.Вдалий розподіл сукупності на однорідні групи дає змогу відобразити специфіку змістово-сенсових параметрів досліджуваного об'єкта.

115. Основні види вибірки

Імовірнісна – відтворює закономірності розподілу

Диспропорційна – попрошарковий вибір

Багатоступінчаста – спочатку виокремлюються великі спільноти, після чого в середині цих спільнот виокремлюються ще менщі за обсягом спільноти

Багатофазна – передбачає зі сформованої вибірки великого обсягу здійснити нову вибірку меншого обсягу

Довільна – здійснюється на підставі випадку і не має вірогідного обґрунтування

Пропорційна – у вигляді квот

Районована – процедурам відбору одиниць дослідження передує розподіл генеральної сукупності на одномірні частини

Репрезентативна – як і генеральна сукупність

Серійна – за якої одиницями відбору є серії: сім’я, шкільний клас, навчальна група тощо.

Систематично – імовірнісна – здійснюється через один і той самий інтервал

Випадкова – генеральна сукупність поділяється на часткові сукупності

Цілеспрямована – відбираються особливо типові, а за ними розробляються висновки стосовно всієї сукупності.